- •90. Природне і соціальне в людині
- •91. Поняття прогресу та регресу в розвитку суспільства
- •92.Суспільство як об’єкт дослідження соціології
- •93. Особистість в системі соц.. Зв.Та відносин
- •94. Основні правила безконфліктної поведінки
- •95. Стадії розвитку конфлікту
- •96. Соціологічні погляди Конта
- •97. Сім’я, функції, тенденції розвитку
- •98. Основні елементи соц.Структури
- •99. «Суспільство» «держава» «країна»
- •101.Потреби, інтереси та цінності особистості
- •104. Соціальна взаємодія
- •106. «Людина» «Індивідуальність» «особистість»
- •107. Сім’я як соц..Інститут
- •109. Типологія суспільств
- •110.Інтерв’ю
- •111. Соціальна мобільність
- •112. Соціальна структура суспільства
- •113.Демографічна політика
- •115. Типи культури
- •116. Особливості виробничих конфліктів
- •117.Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії
- •118. Девіантна поведінка
- •119. Фактори, від яких залежить ефективність діяльності соціальних інститутів
- •120.Соціальний інститут
120.Соціальний інститут
Соціальний інститут як термін широко застосовується для опису регулярно повторюваних протягом тривалого часу соціальних практик, що санкціоновані та підтримуються з допомогою соціальних норм і мають важливе значення в структурі суспільства .
Поняття соціального інституту часто застосовують поряд із поняттями соціальної ролі та соціальної групи. Проте, поняття «соціальний інститут», так само позначаючи усталені зразки поведінки, є, порівняно з поняттям ролі, поняттям вищого порядку, яке включає багато ролей. Деякі науковці проводять межу між соціальним інститутом та соціальною групою лише у кількісному вимірі, оскільки соціальним групам також властиві певні групові моделі поведінки. Проте, група — це, в першу чергу, сукупність індивідів, що взаємодіють між собою, а інститут — система соціальних зв'язків та сукупність соціальних норм, що реалізуються на практиці. Соціальний інститут — набір правил, що пов'язаний з певним соціальним контекстом, який допомагає реалізації важливих соціальних функцій .
Соціальний інститут — організована система зв'язків та соціальних норм, яка об'єднує важливі суспільні цінності та процедури, які задовольняють основні потреби суспільства. В даному випадку, суспільні цінності — поширені ідеї та цілі, суспільні процедури — стандартизовані зразки поведінки у групових процесах, система соціальних зв'язків — переплетіння ролей та статусів, завдяки яким ця поведінка здійснюється та утримається у визначених межах.
Формальний поділ:
Формальні (президентство)
Неформальні (ватажок у зграї хлопців)
За виконуваними завданнями:
Економічні — виробництво та перерозподіл благ та послуг, організація та поділ праці, тощо.
Політичні — встановлення, виконання та підтримання влади.
Культурно-виховні — створення, укріплення та розвиток культури.
Суспільні (вузько-соціальні) — організовані добровільним об'єднанням.
Релігійні — регулювання стосунків людини та трансцендентних сил.
Стратифікаційні — визначають розміщення позицій та ресурсів.
Родинні — пов'язані зі шлюбом, сім'єю, соціалізацією молоді.
Взаємопов'язана система інститутів утворює стійку систему, що забезпечує задоволення потреб членів суспільства, регулює їхню діяльність та забезпечує розвиток суспільства.
Явні функції: Закріплення та відтворення суспільних відносин, Інтегруюча функція, Транслююча функція — передача соціального досвіду.
Комунікативна функція — поширення отриманої в інституті інформації як в межах так і поза межами інституту.
Латентні функції — результати діяльності соціальних інститутів, які виходять за межі безпосередніх цілей людини.
*
