Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
соціологія 90-120.docx
Скачиваний:
19
Добавлен:
21.04.2019
Размер:
139 Кб
Скачать
☆

98. Основні елементи соц.Структури

Соціальна структура — це сукупність відносно стій­ких, стабільних соціальних спільнот, груп і певний поря­док їх взаємозв'язку та взаємодії.

У соціальній структурі суспільства розрізняють: класово-стратифікаційну структуру (класи, соціальні верстви, стани, або страти, та ін.); соціально-етнічну структуру (родоплемін­ні об'єднання, народності, нації); соціально-демографічну структуру (статево-вікові групи, працююче та непрацююче населення, співвідносна характеристика здоров'я населен­ня); професійно-кваліфікаційну структуру (виробничі об'єд­нання, трудові колективи, установи, організації, фірми, нау­ково-дослідні інститути тощо). Отже, компонентами соціаль­ної структури суспільства виступають багатоманітні спільно­ти людей. Одні з них складаються об'єктивно, незалежно від волі та свідомості людей (наприклад, класи, соціальні вер­стви, нації), інші створюються людьми свідомо і цілеспрямо­вано (наприклад, політичні організації, партії, профспілки, громадські організації тощо). Соціальне структурування су­спільства неможливе без взаємозв'язків між його структур­ними компонентами, тобто без соціальних відносин. Соціаль­ні відносини, у свою чергу, не можуть виявлятися поза компо­нентами соціальної структури. Соціальні відносини є, з одно­го боку, механізмом зв'язку всіх компонентів соціальної струк­тури, а з іншого — забезпечують динаміку її розвитку. Со­ціальні відносини — це динамічний аспект прояву соціальної структури, яка є більш стійким, більш стабільним соціальним утворенням. Опорним при дослідженні со­ціальної структури суспільства є поняття соціальної групи.

 Соціальна група — це порівняно стала спільність лю­дей, яка є складовим елементом певного суспільства і характеризується спільністю інтересів, норм поведін­ки, соціально-психологічних ознак, цінностей тощо.

У докапіталістичних суспільствах класові відмінності за допомогою державної влади закріплювалися в становому поділі населення. Соціально класова структура функціону­вала у формі соціальних станів. Соціальний стан — це со­ціальна група, що характеризується певним юридичним становищем, закріпленим у звичаях чи в законі, права­ми і обов'язками в суспільному житті й відносною замк­нутістю.

У східних суспільствах соціально-класова структура функціонувала як кастова. Касти — це групи людей, що займають певне успадковуване місце в соціальній ієрархи, пов'язані з традиційними заняттями й обмежені у спіл­куванні одна з одною.

Крім класів та станів, у соціально-класовій структурі су­спільства виділяють таку соціальну групу, як соціальна вер­ства. Соціальна верства — це проміжна або перехідна соціальна група, що формується порівняно самостійно (наприклад, інтелігенція, управлінці, службовці) або є елементом суспільного класу (наприклад, середня та дрібна буржуазія чи некваліфіковані, малокваліфіковані та висо­кокваліфіковані робітники), що характеризується певни­ми соціальними ознаками. На сьогодні особливе місце посідає теорія "службового класу" як соціальної групи, що займає "середнє" місце між тими, хто управляє, і тими, ким управляють.

Соціальні групи суспільства поділяють на великі, середні та малі.

Великі соціальні групи — це спільноти людей, що існу­ють у масштабі всього суспільства в цілому. Такими є суспільні класи, соціальні верстви, нації, конфесійні групи, вікові об'єднання: покоління, молодь, школярі, пенсіонери тощо. У межах великої соціальної групи люди можуть не вступати у безпосередні особистісні контакти, не спілкува­тися між собою, а часом навіть не усвідомлювати своєї на­лежності до даної групи.

 До середніх (або локальних) соціальних груп можна від­нести виробничі об'єднання працівників певного підприєм­ства, науково-дослідні інститути або територіальні спільноти, наприклад, жителів одного села, міста, області, району тощо.