71.Тарифне нормування заробітної плати: призначення та зміст.

Тарифне нормування оплати праці як складова організації заробітної плати здійснюється за допомогою тарифної системи.

Тарифна система відображає поділ працівників за професіями, спеціальностями і кваліфікацією.

Професія характеризує трудову діяльність і зайнятість працівника відповідно до одержаної ним підготовки, придбаних теоретичних знань і практичних навичок.

Спеціальність відображає внутрішньопрофесійний поділ праці. Це поняття вужче порівняно з поняттям «професія».

Кваліфікація - сукупність виробничих знань, умінь, певних практичних навичок.

За допомогою тарифної сітки, що є основою регулювання проф. – кваліфікаційного поділу та руху раб . сили , можна встановити рівні середньої кваліфікації робітників та складності роботи.

Для правильного використання робочої сили на підприємствах під час планування чисельності робітників, перетарифікації робіт великого значення набуває зіставлення середнього розряду робітників і робіт. Ці величини мають відповідати один одному. Якщо середній розряд робіт випереджає середній розряд робітників, то це призводить до несвоєчасності освоєння виробничих потужностей, втрат робочого часу, випуску бракованої продукції

Важливим елементом тарифної системи є тарифна ставка. Тарифна ставка визначає розмір заробітку за годину, день або місяць роботи.

Ставка 1-го розряду- це мінімальна заробітна плата працівника, визначена в колективному договорі, тобто вона відбиває законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці.

Денні тарифні ставки установлюються в тих галузях, в яких розраховуються змінні норми виробітку.

Місячні тарифні ставки використовуються для певних категорій допоміжних робітників, а також

робітників, зайнятих експлуатацією електроенергетичних установок.

Середня тарифна ставка робітників визначається як середня арифметична величина із тарифних ставок, зважена на кількість робітників, котрі мають однакові тарифні ставки.

72.Нормативно-правові та методичні засади розрахунку місячної тарифної ставки працівника першого розряду.

За основу побудови тарифних умов оплати праці береться тарифна ставка

робітника першого розряду.Місячну тарифну ставку робітника першого розряду можна розрахувати наоснові фактичної середньомісячної заробітної плати робітників, що склалась на

підприємстві до початку ведення колективних переговорів. Для визначення мі-

сячної тарифної ставки робітника першого розряду середньомісячну заробітну

плату робітників треба привести до середньомісячної заробітної плати робітни-

ків, котрі виконують найпростіші роботи. Наприклад, середньомісячна з\п на плата робітників у жовтні року, що передує укладенню колективного дого-

вору, становить 1642 грн. На підприємстві чинна восьмирозрядна тарифна сітка

з діапазоном тарифних коефіцієнтів 1 : 2,8. Середній тарифний розряд — IV,

якому відповідає тарифний коефіцієнт 1,48. Тоді середньомісячна заробітна

плата робітників, приведена до середньомісячної заробітної плати робітників

першого розряду, дорівнюватиме 1642 : 1,48 = 1109,46 грн. Після цього треба

визначити, яку частку середньої заробітної плати становитиме тарифна (основна) частина. У разі якщо на підприємстві за оптимальну взято частку

тарифу на рівні 65 %, тоді місячна тарифна ставка робітників першого буде 1109,46 0,65 = 721,15 грн.Місячну тарифну ставку робітників першого розряду на підприємстві можна

встановити на рівні законодавчо визначеної мінімальної заробітної плати. Од-

нак розмір мінімальної заробітної плати в Україні менший від рівня прожитко-

вого мінімуму.Тому місячну тарифну ставку робітників першого розряду на підприємстві доцільно встановлювати на рівні прожиткового мінімуму, визначеного для праце-

здатних осіб.Розробляючи тарифні умови оплати праці, треба додержуватись не тільки

законодавчих норм і гарантій, а й положень генеральної, галузевої і регіональ-

ної угод.