84. Значення та складові звітності з питань праці. Державна статистична звітність та оперативна звітність підприємств із питань праці.

На рівні підприємств, установ, організацій мають аналізуватися показники які характеризують: зайнятість,умови й охорону праці, оплату праці, стан трудових відносин. Ця інформація збирається і акумулюється за допомогою адміністративної статистики, що подає ці дані у вигляді періодичної статистичної звітності, з метою моніторингу ситуації, наукових досліджень та практичного використання та управління. Державна статистична звітність під-в з питань праці складається зі статист.звітності про: склад ФОП, розподіл працівників за розміром ЗП, рух робочої сили, кільк працівників, умови праці, та ін.. формами звітів є такі: -звіт із праці; -зведений звіт із праці; -звіт про стан умов праці, пільги та компенсації, -чисельність окремих категорій працівників та підготовка кадрів. Оперативна звітність праці складається для задоволення поточних потреб підприємства в даних про працю та соц.-трудові відносини. На її базі приймаються оперативні та розробляються перспективні рішення щодо кадрових змін на підприємстві, змін у чисельності та складу персоналу , показників продуктивності праці, мотивації праці в організації, соціально-економічного розвитку трудового колективу.

84. Сутність, значення, пріоритетні сфери консалтингу у сфері праці.

Консалтинг у сфері соц.-трудових відносин (кадровий консалтинг) є системою здійснюваних на замовлення консультаційно-організаційних заходів, які полягають у діагностиці, а за потреби у корекції системи управління, культури підприємства, з метою підвищення виробничих показників завдяки оптимізації кадрових процесів, поліпшенню соц.-психологічного клімату, посиленню мотивації персоналу. Процес кадрового консалтингу за найзагальнішою класифікацією поділяється на три стадії: предпроектної. Проектної, та після проектної. Найактуальнішого значення консалтингові послуги у даній сфері набувають на стадії зародження і становлення підприємства, реорганізації та масштабних нововведень, а також коли потрібно розв’язувати кризові ситуації в діяльності підприємства. Одним із різновидів консалтингу, є аутсорсинг – коли роботодавець передає обов’язки з управління персоналом сторонній спеціалізованій організації. Отже, використання послуг консалтингу у сфері соц.-трудових відносин дає підприємству можливість визначити резерви підвищення фективності управління працею за багатьма напрямами.

84. Напрями, етапи і методи проведення аудиту у сфері праці.

Аудит у сфері праці – це незалежний аналіз системи соц.-трудових показників. Його метою є виявлення проблем ощадливого та ефективного використання ресурсів праці, дослідження їх причин, надання необхідних рекомендацій з їх усунення. Головним об’єктом і предметом аудиту в трудовій сфері є персонал.Аудит здійснюється за планом та має такі основні етапи: підготовчий (розробка документа/наказу, план подання програм, ін.), збір інформації, аналіз і обробка інформації, та оцінка ефективності аудиторської перевірки. Використовується велика кількість методів аудиту в оц.-трудовій сфері, а саме: порівняння, групування, аналіз, деталізація, зведення, експертні оцінки, статистичний аналіз. Загалом, значення аудиту проявляється в такому: - він дозволяє впевнетись у взаємовідповідності діяльності під-ва з його стратегією, - можуть бути визначені напрями для встановлення зміни або вдосконалення стандартів, - аудит сприяє кадровим змінам, - аудит дозволяє підвищити роль кадрової служби.

84. Основні функції, зміст, цілі та завдання контролінгу як інструменту вдосконалення соціально-трудових відносин.

Контролінг у сфері праці – це комплексний інструмент, орієнтований на результати та процеси, який служить для стратегічного й оперативного управління під-ом, забезпечує систематичну інформацію, планування, аналіз і контроль, консультації й управління працею та соц.-трудовими відносинами. Функції: стратегічна, оперативна, інформаційна, аналітична, управлінська. Цілі контролінгу: - підготовка та підтримка прийняття рішень; - забезпечення ефективного управління персоналом; - підвищення екон ефективності д-ті під-ва; -досягнення цільових показників у соц.-трудовій сфері; - актуалізація інноваційного процесу в організації. Завдання: - виявлення проблем у соц.-трудовій сфері; -забезпечення відповідності стратегії цілям, - формування ефективних методів управління, - здійснення перспективного планування, - установлення відповідності рішень вимогам законодавства, - підтримка та створення кращого трудового середовища, - заохочення більшої відповідальності та професіоналізму. Також у контролінгу персоналу виділяють такі напрями: 1.ресурси, 2.витрати, 3.ефективність праці, 4.соціальний розвиток. Також використовуються такі інструменти контролінгу: опитування, статистичне прогнозування, бюджетування, управління цілями, метод збалансованої системи показників, бенчмаркінг, аналіз витрат, аналіз балансу, звітність, та ін..