52. Відмінності між іноземними облігаціями та єврооблігаціями?

До міжнародного ринку капіталів належать, зокрема: міжнародні ринки облігацій, акцій та євроринки інших фінансових інструментів, які обертаються більше одного року.

Ринок міжнародних облігацій – це облігації, що розміщуються на закордонних ринках і продаються у валюті країни – позикодавця. Міжнародні облігації поділяються на іноземні та єврооблігації (євробонди).

Іноземні облігації – це цінні папери, які випущені й розміщені емітентом у будь-якій іноземній країні у валюті розміщення позики. Інакше валюта позики для позичальників є іноземною, а для інвесторів національною. Як правило іноземні облігації випускаються на тривалий термін (20 – 30 років). Їх емісія регламентується законодавством по цінних паперах країни-емітента, але на практиці їх обіг значною мірою відповідає принципам євроринків. Залежно від країни емісії іноземні облігації можуть мати спеціальні назви: Yankee Bonds — у США, Samourai Bonds — в Японії, Bulldog Bonds — у Великобританії, Chocolate Bonds — у Швейцарії.

Єврооблігації – це міжнародні цінні папери на пред’явника, пойменовані у валюті, відмінній від тієї за яку вони продаються. Вони випускаються емітентом (позичальники) з метою отримання довготермінових позик на євроринку.

На відміну від іноземних облігацій, які розміщуються на ринку однієї країни, єврооблігації розміщуються на ринках кількох держав. Валюта єврооблігації для кредиторів є іноземною, за винятком банків США. Строк випуску єврооблігацій здебільшого становить 10-15 років. Гарантійне розміщення єврооблігацій здійснюється емісійним синдикатом (об'єднання банків з метою емісії цінних паперів, забезпечених солідарними гарантіями учасників).

Єврооблігації мають декілька різновидів:

— звичайні облігації з фіксованою відсотковою ставкою на весь період позики;

— облігації з плаваючою відсотковою ставкою (використовуються у період різких коливань відсоткових ставок);

— облігації, що конвертуються в акції; цей вид облігацій приносить їх власнику дохід менший, ніж попередні два види, але через певний термін власник облігацій має право обміняти їх на акції компанії-позичальника;

— облігації з нульовим купоном, відсотки по яких враховуються при встановленні емісійного курсу; за певних умов такі облігації надають їх власникам додаткові пільги;

• облігації, що поєднують риси наведених вище видів облігацій.

53. Що ви розумієте під зовнішнім і внутрішнім середовищем організації та формами їх впливу на фінансові рішення?

Розробка стратегії діяльності будь-якої організації починається з аналізу зовнішнього середовища. Зовнішнє середовище - це ті чинники, які знаходяться за межами організації і можуть на неї впливати. Зовнішнє середовище, в якому доводиться працювати організації, знаходиться в безперервному русі, схильне до змін. Однією з найбільш важливих складових успіху організації є її здатність реагувати і справлятися з цими змінами зовнішнього середовища.

Розглянемо класифікацію факторів зовнішнього середовища. Основні фактори зовнішнього середовища, що впливають на поведінку організації, можуть бути розділені на чотири великі групи:

• політичні і правові; •економічні; •соціальні і культурні; •технологічні.

Економічні чинники. Існує багато економічних чинників, які можуть впливати на організацію. Наприклад, такі, як наскільки доступний кредит, який вплив чинять курси обміну валют, скільки доведеться заплатити податків, і багато інших. Погані економічні умови знизять попит на товари і послуги організацій та навпаки. Макроекономічний клімат в цілому буде визначати рівень можливостей досягнення організаціями своїх економічних цілей. При аналізі зовнішньої обстановки для деякої конкретної організації потрібно оцінити ряд економічних показників. Ними є курси обміну валют, ставка відсотка, темпи економічного зростання, рівень інфляції та інші.

Політичні та правові чинники. Різні чинники законодавчого та державного характеру можуть впливати на рівень існуючих можливостей і загроз у діяльності організації.

Фактори, які найбільш часто зустрічаються при проведенні аналізу зовнішнього середовища:

• Урядові витрати; - Антимонопольне законодавство;

• Державне регулювання; - Зміни в податковому законодавстві;

• Грошово-кредитна політика;

• Політичні умови в іноземних державах; розміри державних бюджетів; -Відносини уряду з іноземними державами

Соціальні та культурні чинники формують стиль нашого життя, роботи, споживання і роблять значний вплив практично на всі організації.

Основні соціально-культурні фактори:

· Народжуваність; - Смертність;

· Економія енергії; ставлення до уряду; проблеми міжетнічних відносин;

· Коефіцієнти інтенсивності імміграції та еміграції;· Стиль життя; освітні стандарти; - Наявний дохід; Купівельні звички, відношення до праці; - Ставлення до відпочинку;- Ставлення до якості товарів і послуг; - Коефіцієнт середньої тривалості життя; - Соціальний добробут

Технологічні фактори. Революційні технологічні зміни й відкриття останніх десятиліть, наприклад, виробництво з допомогою роботів, проникнення в повсякденне життя людини комп'ютерів, нові види зв'язку, транспорту, зброї та багато іншого, представляють великі можливості і серйозні загрози, вплив яких менеджери повинні усвідомлювати й оцінювати. Деякі відкриття можуть створювати нові галузі промисловості і закривати старі. Хороший приклад - винахід аудіодисків.

При розгляді внутрішньої середовища потрібно враховувати, що організації представляють собою системи, які створені людьми. Тому внутрішнє середовище, що існує в організації, в цілому є результатом управлінських рішень. Основним елементом внутрішнього середовища в організації є наявність мети, якщо не буде визначена її мета - те, заради чого організація формується, і буде діяти надалі.

Другим елементом у поданій схемі є поняття технології. Технологія як фактор внутр.середовища має набагато більше значення, ніж багато хто думає. Більшість людей розглядають технологію як щось, пов'язане з винаходами і машинами, наприклад, з напівпровідниками і комп'ютерами, проте слід розглядати технологію як засіб перетворення сировини - будь то люди, інформація чи фізичні матеріали - у шукані продукти і послуги. Наступним елементом внутрішнього середовища організації є структура організації.Структуру можна визначити як форму організації системи, вона відображає найбільш суттєві, стійкі зв'язки між елементами системи та їх групами, які забезпечують основні властивості системи.Структура управління організацією дає уявлення про її підрозділах, службах і окремих посадових осіб, їх спеціалізації, співпідпорядкованості та взаємозв'язку (по вертикалі і горизонталі).

Наступний елемент середовища організації - фінанси. Під фінансами як елементом організації найчастіше розуміються не тільки грошові, а й інші ресурси, якими володіє або які може залучити організація для здійснення власної діяльності.

Іншим важливим елементом у даній схемі є поняття «управління».