- •Тема 1. Основи фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •Тема 1.1. Зміст фінансової діяльності суб’єктів господарювання (фдсг) та її правове регулювання
- •Зміст і завдання фдсг.
- •2. Поняття фінансування та його форми. Класифікація форм фінансування за джерелами походження капіталу.
- •3. Фінансова робота на підприємстві, організація управління фінансовими ресурсами.
- •4. Правове регулювання фдсг.
- •Тема 2. Особливості фінансування підприємств різних форм організації бізнесу
- •Критерії прийняття рішення про вибір організаційно-правової форми бізнесу.
- •3. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю
- •2. Особливості фінансової діяльності приватних підприємств
- •4. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств
- •5. Особливості фінансової діяльності командитних і повних товариств
- •Фінансова діяльність державних і казенних підприємств.
- •Тема 3. Формування власного капіталу суб’єктів господарювання
- •2. Вартість залучення власного капіталу та оптимізація його структури.
- •3. Початкове формування статутних капіталів підприємств різних форм організації бізнесу.
- •4, Збільшення статутного капіталу підприємства: цілі, методи та джерела.
- •5. Зменшення статутного капіталу: основні цілі, методи і порядок проведення.
- •Тема 4. Самофінансування підприємств
- •1. Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства.
- •2. Види самофінансування. Приховане самофінансування.
- •3. Тезаврація прибутку. Або Відкрите самофінансування.
- •4. Забезпечення наступних витрат і платежів
- •Тема 5. Дивідендна політика підприємства
- •1. Суть, значення і завдання дивідендної політики підприємства.
- •2. Фактори, що формують дивідендну політику підприємства. Етапи її формування.
- •3. Показники, що характеризують ефективність дивідендної політики.
- •4. Методи нарахування дивідендів: переваги та недоліки.
- •5. Порядок нарахування дивідендів та джерела їх виплати. Стратегія припинення дивідендних виплат.
- •6. Виплата дивідендів корпоративними правами. Політика викупу акцій.
- •7. Подрібнення та укрупнення акцій – як інструменти дивідендної політики
- •8. Дивідендна політика і структура капіталу. Оподаткування дивідендів.
- •Тема 6. Позичковий капітал підприємства
- •Визначення потреби підприємства в позикових ресурсах.
- •Практична діяльність підприємства по отриманню банківського кредиту. Оцінка кредитоспроможності підприємства.
- •4. Лізингове кредитування: переваги та недоліки.
- •5. Суть та різновиди комерційного кредитування
- •6. Особливості державного кредитування
- •Тема 7. Фінансові аспекти реорганізації підприємств
- •Зміст реорганізації та її види.
- •2. Загальні передумови реорганізації
- •3. Сутність та основні завдання реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємства
- •4. Злиття та приєднання – як методи укрупнення підприємства.
- •5. Оцінка ефективності проведення реорганізації.
- •6.Необхідність здійснення реорганізації, спрямованої на розукрупнення.
- •7. Реорганізація підприємства шляхом його поділу.
- •9, Перетворення – як особлива форма реорганізації підприємства
- •Тема 8. Фінансування спільних інвестицій на основі договорів кооперації
- •1. Суть та умови здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи
- •2. Управління, контроль та відповідальність учасників спільної діяльності
- •3. Порядок оподаткування спільної діяльності.
- •4.Фінансовий та податковий облік
- •5. Порядок репатріації прибутків.
- •Тема 9. Фінансова інвестиційна діяльність підприємств
- •1. Суть інвестицій, їх класифікація. Зміст інвестиційної діяльності
- •Портфель інвестицій підприємства: критерії його формування та управління.
- •3. Методи оцінки вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- •Метод дисконтування Cash-flow
- •Метод ефективної ставки процента
- •4. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.
- •Фундаментальний аналіз акцій
- •Технічний аналіз акцій
- •5. Порядок відображення вартості фінансових інвестицій у звітності.
- •Тема 10. Фінансова діяльність підприємств у сфері зовнішньо-економічних відносин
- •Види зовнішньоекономічних операцій. Зустрічні, бартерні та компенсаційні угоди.
- •2. Правила „інкотермс”
- •3. Порядок здійснення експортно-імпортних операцій.
- •4. Митне оформлення експортно-імпортних операцій
- •Тема 11. Фінансовий контролінг
- •2. Види фінансового контролінгу: стратегічний та оперативний.
- •3. Координація – як центральна функція контролінгу
- •4. Система раннього попередження та реагування (српр)
- •5. Внутрішній аудит та консалтинг
- •Тема 12. Бюджетування на підприємстві
- •1. Бюджетування як функція фінансового контролінгу
- •2. Загальна схема та принципи бюджетування
- •3. Способи бюджетування. Нуль-базис бюджетування. Традиційне бюджетування.
3. Початкове формування статутних капіталів підприємств різних форм організації бізнесу.
Порядок формування і динаміка коштів статутних капіталів, а також порядок їх використання залежить від форми власності підприємства.
Статутний капітал державного підприємства – це сума коштів, матеріальних ресурсів, які безкоштовно передані державою в постійне розпорядження трудового колективу на правах повного господарського відання. Розмір статутного капіталу державних підприємств визначається обсягом виробництва товарів, виконаних робіт чи наданих послуг.
При створенні підприємства статутний капітал розраховується, виходячи з кошторисної вартості будівництва, вартості необхідного технологічного устаткування, розміру мінімальних нормативних запасів сировини, матеріалів, і витрат майбутніх періодів. Крім того, в розмірі статутного капіталу повинні бути передбачені грошові кошти для проведення розрахунків.
Відповідно до Господарського Кодексу АТ формують свій статутний капітал за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої підписки на них чи шляхом купівлі-продажу на біржі (ВАТ) або шляхом розповсюдження акцій між засновниками (ЗАТ). Кодексом встановлено, що засновники у ВАТ повинні викупити не менше 25%, а у ЗАТ – 100% акцій.
На стадії заснування АТ юридичні та фізичні особи, що виявили бажання купити акції, повинні внести 10% вартості замовлених акцій. Підписка на акції триває 6 місяців. Якщо за цей період не вдалося покрити підпискою 60% випущених акцій, то товариство вважається таким, що не створилося, а сума коштів чи майно повертаються в 30-денний термін заявнику.
До кінця року з дня оголошення підписки всі акції повинні бути повністю окуплені. За несвоєчасне внесення коштів чи майна настає майнова відповідальність акціонерів і на них можуть бути накладені штрафи, санкції.
ТзОВ, ТзДВ та повні товариства формують статутні капітали із пайових внесків. В ТзДВ визначається частка кожного з учасників, яка показує межу його відповідальності за зобов’язаннями товариства і право на частину прибутку. В ТзДВ учасники відповідають ще й своїм власним майном пропорційно до внесків, а у повних товариствах – всім своїм майном.
Командитні товариства включають учасників, які формують статутний капітал на засадах повного товариства, а також вкладників, які несуть відповідальність лише в межах своїх вкладень.
4, Збільшення статутного капіталу підприємства: цілі, методи та джерела.
Зростання обсягу виробництва товарів та послуг потребує від підприємства нарощення свого статутного капіталу. Незалежно від типу підприємства і форми власності розмір статутного капіталу може зростати за рахунок:
безпосереднього приєднання до нього частини одержаного чистого прибутку;
введення в дію об’єктів капітальних вкладень за рахунок власних коштів, централізованих та інших джерел фінансування;
індексації основних засобів в зв’язку з інфляцією, яка згідно з діючим законодавством збільшує прибуток підприємства, що спрямовується на капітальні вкладення.
Зміна розміру статутного капіталу проводиться з метою реального відображення зміни обсягів виробництва, а також з метою узаконення права власності засновників на майно, грошові кошти, МЦ, вартість яких зросла за певний період їх діяльності.
Цілі збільшення статутного капіталу:
реалізація інвестиційного проекту;
виконання вимог щодо мінімального розміру статутного капіталу;
проведення санації;
поглинання чи придбання контрольного пакету інших підприємств;
поліпшення ліквідності та платоспроможності;
модернізація чи розширення виробництва;
оптимізація дивідендної політики.
Методи збільшення статутного капіталу:
збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;
збільшення номінальної вартості акцій;
обмін облігацій на акції.
Згідно Господарського Кодексу АТ має право збільшити статутний капітал лише в тому випадку, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної.
Рішення про збільшення статутного капіталу АТ приймається Загальними зборами акціонерів. Поряд з цим, збільшення статутного капіталу АТ не більш як на 1/3 може бути здійснене за рішенням Правління АТ за умови, що таке передбачено Статутом. Зміни до Статуту, пов’язані із збільшенням статутного капіталу, повинні бути зареєстровані тим органом, що зареєстрував Статут АТ і лише після реалізації додатково випущених акцій.
При збільшенні статутного капіталу шляхом додаткового випуску акцій вони випускаються за такою вартістю, яка була закладена в номіналі раніше випущених акцій. Акції додаткового випуску розподіляються серед акціонерів пропорційно їх частці у статутному капіталі. Якщо на момент випуску акцій помінявся їх власник, то всі права і зобов’язання по отриманню додаткового пакету акцій переходять до нового власника.
При збільшенні статутного капіталу за рахунок збільшення номінальної вартості акцій попередні акції анулюються і обмінюються на акції нової емісії відповідно до кількості акцій, якою володів акціонер.
При збільшенні статутного капіталу підприємство кожний раз опубліковує у встановленому порядку інформацію про додатковий випуск акцій або збільшення їхньої номінальної вартості. Реєстрація цієї інформації та самого випуску акцій проводиться ДкзЦПтаФР одночасно.
Джерелами збільшення статутного капіталу можуть бути: нерозподілений прибуток (який формується з чистого прибутку), резервний та додатковий капітал, кошти інвестиційних фондів, індивідуальних інвесторів та держави.
Збільшення статутного капіталу може здійснюватися як за рахунок коштів самого підприємства, ток і за рахунок коштів інвесторів.
Збільшення статутного капіталу за рахунок власних коштів – це поповнення його за рахунок прибутку, індексації основних засобів та дооцінки ТМЦ. В більшій мірі воно спрямоване на оновлення основних засобів, реконструкцію та модернізацію підприємства і збільшення власних оборотних коштів.
З метою залучення вільних коштів в економіку держава намагається створити сприятливий інвестиційний клімат. Діяльність інвесторів – це в основному вкладення коштів у ЦП, що обертаються на ринку.
Інвестиційна діяльність в нашій державі здійснюється інвестиційними фондами та компаніями. Інвестиційні компанії здебільшого вкладають свої кошти в ЦП тих підприємств, які уже тривалий період перебувають на ринку. Тим більше, якщо у АТ, що випускає акції, зростає рівень доходності, то вкладення в акції такого товариства є більш привабливим, ніж вкладання коштів на депозитні рахунки.
В умовах дефіциту інвестиційних коштів в державі неабияке значення мають іноземні інвестиції. Збільшення статутного капіталу за рахунок іноземних інвестицій дає певні переваги та гарантії в проведенні фінансово-господарської діяльності, що гарантуються ЗУ „Про режим іноземного інвестування”.
