89. Заданнями бюджетного облікує (бо) є:

1. Точне виконання затвердженого бюджету.

2. Дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, суворого режиму економії витрачання коштів.

3. Охорона майна. 4. Мобілізація засобів у бюджеті та виявлення додаткових доходів.

Для виконання цих завдань ведеться облік:

- кредитів (асигнувань) і витрат бюджетних засобів;

- надходження і витрачання коштів спецфонду;

- збереження та ефективності використання грошових засобів, матеріалів, обладнання, продуктів харчування, медикаментів та ін..;

- розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Суть БО найбільше виявляється у його функціях:

1. Спостереження, відображення та узагальнення процесу виконання бюджету.

2. Управління й керівництво процесом виконання бюджету і забезпечення планування бюджету. 3. Контроль за процесом виконання бюджету.

4. Забезпечення збереження засобів бюджету та власності, що належить бюджетним установам.

90. Державний борг — сума заборгованості держави своїм кредиторам. Розрізняють такі види боргу: 1. Поточний — сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році, а також сума відсотків з усіх випущених позик. 2. Капітальний — загальна сума заборгованості та відсотки, що мають бути сплачені за позики. 3. Внутрішній — заборгованість кредиторам держави в певній країні. 4. Зовнішній — заборгованість кредиторам за межами певної країни. Управління державним боргом — це забезпечення платоспроможності, тобто можливості погашення боргів. Способи коригування позикової політики: 1. Конверсія — зміна дохідності позик. Проводиться внаслідок зміни на фінансовому ринку. 2. Консолідація — передання зобов'язань за раніше випущеною позикою на нову позику з метою продовження терміну позики. Проводиться у формі обміну облігацій попередньої позики на нові. 3. Уніфікація — об'єднання кількох позик в одну. 4. Обмін за регресивним співвідношенням облігацій попередніх позик на нові. По суті, це часткова відмова держави від своїх боргів. 5. Відтермінування — перенесення термінів виплати заборгованості. 6. Анулювання — повна відмова держави від своєї заборгованості.

8.Підготовка та розгляд проекту закону про дбу.

Після прийняття проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні Кабінет Міністрів України у двотижневий термін готує і подає не пізніше 3 листопада (8 листопада, якщо проект бюджету був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) року, що передує плановому, проект закону про Державний бюджет України, доопрацьований відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України, і порівняльну таблицю щодо їх врахування з вмотивованими поясненнями щодо неврахованих пропозицій. Доопрацьований до другого читання проект закону про Державний бюджет України має містити текстові статті та показники, які пропонувались Кабінетом Міністрів України в першому читанні, або схвалені Бюджетними висновками Верховної Ради України. У разі, якщо Кабінет Міністрів України пропонує нові текстові статті, до них додається детальне обґрунтування їх необхідності. Ці вимоги щодо цифрових показників можуть бути змінені виключно у випадку, якщо основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період, покладені Кабінетом Міністрів України в основу проекту Державного бюджету України, поданого до Верховної Ради України 15 вересня року, що передує плановому, змінились на час розгляду в другому читанні більше ніж на два відсотки. Проект закону про Державний бюджет України, підготовлений Кабінетом Міністрів України з порушенням цих вимог повертається Кабінету Міністрів України на доопрацювання і подається ним на повторне друге читання у тижневий термін з дня прийняття Верховною Радою України відповідного рішення. Комітет Верховної Ради України з питань бюджету протягом трьох днів після внесення проекту закону про Державний бюджет України, підготовленого Кабінетом Міністрів України до другого читання, готує висновки щодо розгляду проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні.При розгляді проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні пропозиції народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України,депутатських груп та фракцій щодо змін до проекту закону про Державний бюджет України не розглядаються, крім висновків Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо розгляду проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні, в тому числі щодо врахування Кабінетом Міністрів України Бюджетних висновків Верховної Ради України при підготовці проекту закону про Державний бюджет України до другого читання. Друге читання розпочинається з доповіді Міністра фінансів України щодо доопрацьованого з урахуванням Бюджетних висновків Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України. Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доповідає висновки Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо врахування Кабінетом Міністрів України Бюджетних висновків Верховної Ради України при підготовці проекту закону про Державний бюджет України до другого читання. Друге читання проекту закону про Державний бюджет України передбачає в першу чергу затвердження загального обсягу дефіциту (профіциту), доходів і видатків Державного бюджету України з подальшим постатейним голосуванням проекту закону про Державний бюджет України, поданого Кабінетом Міністрів України на друге читання. Друге читання проекту закону про Державний бюджет України завершується не пізніше 20 листопада року, що передує плановому. При цьому загальний обсяг дефіциту (профіциту), доходів і видатків Державного бюджету України на наступний бюджетний період, обсяг міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих бюджетів, повинні бути прийняті у другому читанні в обов’язковому порядку і не підлягають розгляду у третьому читанні. Статті проекту закону про Державний бюджет України, не прийняті у другому читанні, переносяться на розгляд у третьому читанні.

10.Завдання бюджетного планування.У процесі бюджетного планування вирішується ряд економічних завдань.По-перше, визначення повноти джерел надходження грошових коштів за податками і зборами до бюджетів різних рівнів. При цьому враховуються не лише можливості, а й практична доцільність мобілізації тієї чи іншої частини новоствореної вартості валового внутрішнього продукту до бюджету суб´єктами господарювання. Водночас у даний період, коли поставлені завдання концентрації фінансових ресурсів для забезпечення основних (вирішальних) напрямків соціально-економічного розвитку, роль бюджету у перерозподільних процесах непомірно зростає.По-друге, досягнення найвищої ефективності у розподілі бюджетних ресурсів між бюджетами регіонів, галузями народного господарства і конкретними видатками..По-третє, спрямування бюджетних ресурсівна забезпечення пропорційного й динамічного розвитку суспільства. Розвиток суспільства має переважно динамічний характер. По-четверте, забезпечення прозорості і контролю за фінансово-господарською діяльністю суб´єктів господарювання з метою дотримання цільового використання і режиму економії у використанні бюджетних ресурсів та повнотою виконання завдань з надходження податків і зборів до бюджету. По-п´яте, формування необхідних резервів. Наявність бюджетних резервів дає можливість забезпечити безперебійність фінансування планових заходів навіть у тих випадках, коли надходження до бюджету виявляються не виконаними. Бюджетні резерви виступають джерелом відшкодування збитків, заподіяних стихійними силами природи. Без них важко обійтися при ліквідації диспропорцій, що виникають у процесі виконання бюджету. Вони необхідні також для маневрування грошовими коштами в період сезонних касових розривів.

12.Органи управління бюджетом. Міністерство фінансів України — центральний орган державної виконавчої влади в сфері фінансової діяльності.Серед державних органів, на які покладено практичні завдання забезпечення розробки і здійснення фінансової політики в Україні, провідне місце належить органам системи Міністерства фінансів України, які включають в себе:• вища ланка — Центральний апарат Мінфіну; • середня ланка: Міністерство фінансів АРК; обласні та міські (міста Київ та Севастополь) фінансові управління державних адміністрацій;• базова ланка—міські та районні фінансові відділи.функції, які виконує Міністерство фінансівУкраїни, доцільно згрупувати за напрямками діяльності. Можна виділити шість блоків функцій: - вироблення і реалізація фінансової політики в державі; - організація фінансових відносин у суспільстві;- організація бюджетного процесу; - реформування відносин власності та управління загальнодержавним майном; - становлення фінансового ринку в Україні;

- забезпечення фінансових взаємовідносинз іншими країнами.

При Міністерстві фінансів України діють організації, які входять до складу фінансових органів України. До них відносяться:

- Державна контрольно-ревізійна служба України;

- Державне казначейство України.

У січні 1993 року ухвалено Закон України “Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні”. Закон визначив статус Державної конрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові засади діяльності.

Головними завданнями Державної конрольно-ревізійної служби є:

- здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереження;

- здійснення державного контролю за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів

У 1990 році була створена Державна податкова служба. У той час Державна податкова служба в Україні як система спеціальних державних органів по здійсненню контролю за дотриманням податкового законодавства почала формуватися як складова частина державної податкової служби Радянського Союзу, до складу якого входила тоді Україна. А відтак республіканська податкова служба ще не являла собою спеціальний податковий орган незалежної держави.

Указом на базі органів Державної податкової інспекції утворена Державна податкова адміністрація. Її статус визначено як центрального органу виконавчої влади. Голова цього органу за посадою став міністром. Указом встановлено, що до правового врегулювання статусу державних податкових адміністрацій вони здійснюють функції та повноваження державних податкових інспекцій, передбачені Законом України «Про Державну податкову службу в Україні» та іншими актами законодавства. Структура податкової адміністрації така: Вища ланка — Державна податкова адміністрація України;

Середня ланка — державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях і містах з районним поділом;

Базова ланка — державні податкові інспекції в районах, районах у містах і містах без районного поділу.

Загальними завданнями Державної податкової адміністрації України є: організація роботи державних податкових адміністрацій і інспекцій; контроль за їх діяльністю, а також організація методично-інструктивного забезпечення податкової роботи в країні.

Говорячи про органи, які забезпечують бюджетний процес, необхідно приділити увагу «вищому органу державного фінансово-економічного контролю, який утворюється Верховною Радою України»

Рахункова палата виконує такі функції

1. Контролює виконання законів України та постанов, прийнятих Верховною Радою України.

2. Здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України по доходах і видатках, видатками по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу України.

3. Контролює витрачання коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів.

4. Контролює діяльність Державного казначейства України з питання ефективного управління коштами Державного бюджету, проходження бюджетних коштів і коштів позабюджетних фондів в Національному банку та інших банківських установах.

5. Проводить попередній аналіз звітів Антимонопольного комітету України щодо здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, звітів Фонду держмайна України щодо ефективного управління майном.

6. Перевіряє цільове використання коштів, виділених із бюджету на утримання Верховної Ради України і її апарату, служб Президента, апарату Кабінету Міністрів України, інших виконавчих органів, державними установами і організаціями, які діють за кордоном і на території країни

7.Елементи бюджетного менеджменту

У більшості країн застосовують касовий метод відбиття операцій з виконання Державного бюджету. Це означає, що доходи відображаються при зарахуванні коштів на рахунки в установах банків, видатки вважаються здійсненими після виплат з рахунків в установах банків. Рахунки реєструють за спроможністю.

В Україні також застосовується касовий метод виконання державного бюджету за доходами та видатками і метод нарахування за боргами і зобов'язаннями. Це означає, що доходи реєструються в бухгалтерському обліку при зарахуванні коштів на рахунки, відкриті в установах банків на ім'я органів Державного казначейства, видатки — при здійсненні перерахувань та/або виплат з рахунків, а борги та зобов'язання

11.Джерела формування доходів бюджету.Базою для формування доходів державного бюджету України виступають фінансові ресурси країни. Фонди фінансових ресурсів є об`єктивно необхідною умовою здійснення процесу розширеного відтворення на всіх його стадіях і у всіх формах. Джерелом фінансових ресурсів є валовий внутрішній продукт.

Створення й використання фінансових ресурсів одночасно передбачає їхній рух. При переміщенні фінансові ресурси відокремлюються від матеріальних цінностей. Проте рухові матеріальних цінностей завжди передує рух фінансових ресурсів.Держава для покриття своїх видатків залучає в своєрозпорядження частину доходів різних власників — не тільки державних, але й комунальних, громадських, приватних підприємств. а також громадян. Причому держава, не будучи власником цих доходів, за допомогою фінансово-правових норм регулює відносини, пов'язані з переходом частини доходів, що належать іншим власникам, до неї.До централізованих доходів належать кошти, що спрямовуються на формування централізованих грошових фондів Державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування, Фонду сприяння зайнятості населення

Державний бюджет є найдійовішим механізмом здійснення

фінансової політики держави. У доходах бюджету відображається

податкова політика держави, а у видатках— пріоритетні напрями вкладень коштів.Доходи бюджетів утворюються за рахунок сплати фізичними і

юридичними особами податків, зборівта інших обов'язкових платежів, надходжень з інших джерел, встановлених законодавством

України

Доходи Державного бюджету України формуються за рахунок:

податку на додану вартість, акцизного збору.