Тема 4 . Особистість у системі соціальних зв’язків.

4.1. Сутність, спільність та відмінність понять “людина ”, “індивід”, “особистість”.

Специфіка соц підходу до вивч особистості полягає в тому, що аналізуються суто соц х-ки людини (крім біо, псих). Людина істота біо-психо-соц. Поняття людина вказує на явкчсну відмінність людей від твоарин і служить лдя х-ки всезаг якостей. Людина перебуває на найвищому щаблі в ієрархії всіх живих організмів є суб’єктом суспільної і історичної діяльності. Головною характеристикою людини є її свідома, цілеспрямована діяльність.

Індивід-(від individuum- неподільний)- це людина, що розглядається як окремий представник людського роду. особливе, специфічне, неповторне, що вирізняє індивіда від інших, - це індивідуальність (якості набуті й успадк)

Особистість служить для х-ки соц в людині. розуміється як сукупність соц ролей, що визнач соц статусом. Особистість – соціаліз індивід, який у своїй поведінці і свідомості відображає особливості соц орг-ї конкретного сусп. Гол спільністю цих понять є те, що вони х-зують кожну конкретну людину з властивими їй якостями, характеристиками, зв’язками. Різниця: Людина народжується як біо істота, а особистістю стає в результаті засвоєння певних знань, соц і культурних норм та цінностей того сусп, до якого вона належить, тобто в процесі своєї соціалізації.

Порівнюючи ці поняття, можна дійти висновку, що кожен індивід є людиною, і тільки під впливом суспільства він може стати особистістю. При цьому особистість є не тільки конкретним вираженням індивідуальності людини, а й втіленням соціально значущих рис і особливостей даного суспільства, його культури, норм та цінностей. Головним вбачається те, що особистість — це суб'єкт соціальних груп, спільнот та соціальних процесів, який може формувати нові соціальні утворення відповідно до власних інтересів.

4.2. Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.

Особистість – це стійка система соціально значних рис, які характеризують людину, як продукт суспільного розвитку та її включення у систему соціальних відносин через активну предметну діяльність та спілкування. Загальні соц умови існування активно впливають на якості особистості як об’єкта соціальних взаємозв’язків та їх діяльного суб’єкта.

Особистість служить для х-ки соц в людині. розуміється як сукупність соц ролей, що визнач соц статусом. Особистість – соціаліз індивід, який у своїй поведінці і свідомості відображає особливості соц орг-ї конкретного сусп.

Соціологія досліджує особистість як суб'єкт соціальних відносин, виділяючи в ній соціально-типові характеристики, які розвиваються під впливом соціальних інститутів, а також шляхи та канали зворотного впливу особистості на соціальний світ. Отже, специфіка соціологічного підходу до вивчення особистості полягає в тому, що він аналізує її суто соціальні характеристики.

особистість є не тільки конкретним вираженням індивідуальності людини, а й втіленням соціально значущих рис і особливостей даного суспільства, його культури, норм та цінностей. Головним вбачається те, що особистість — це суб'єкт соціальних груп, спільнот та соціальних процесів, який може формувати нові соціальні утворення відповідно до власних інтересів.