- •Поняття юридичного процесу
- •2) Кас загальна характеристика
- •3) Ппринципи адмін процесу
- •4) Поняття адмін процесу
- •5) Наукові концепції щодо адмін процесу та апп
- •6) Обовязки органів державної влади щодо вирішення звернень громадян
- •7) Принципи адміністративно-юрисдикційного процесу
- •8) Порядок розгляду заяв фіз осіб в органах державної влади
- •11) Категоріально-понятійний апарат кас
- •9) Принципи адмін процесуальної діяльності
- •12) Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адмін справ
- •13) Стандарти адміністративних послуг
- •14) Компетенція місцевого суду як адміністративного
- •15) Здійснення адміністративного судочинства колегією суддів та порядок вирішення ними питань
- •8. Перегляд судових рішень в адміністративних справах у Верховному Суді України здійснюється колегіально.
- •16) Предметна підсудність адмін справ
- •1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
- •17) Територіальна підсудність адміністративних справ
- •18) Постанова по адмін справі
- •2. Постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
- •19) Інстанційна підсудність адміністративних справ
- •20) Підсудність кількох повязаних між собою вимог
- •21. Поняття та структура адміністративного процесу.
- •34. Поняття та види доказів в адміністративному судочинстві
- •35. Показання та допит свідка
- •36. Заява про забезпечення доказу та порядок її розгляду
- •37. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
- •38. Адміністративно-процесуальна правосуб'єктність
- •40. Призначення судової експертизи та висновок експерта
- •41. Нові положення Закону України «Про судовий збір»
- •43 Витрати повязані із залученням свідків спеціалістів перекладачів та проведення суд експертиз
- •44 Права та обовязки сторін, що беруть участь в провадженні з адміністративних справ
- •45 Розподіл судових витрат
- •46 Строк звернення до адміністративного суду
- •47 Поновлення та продовження проц строків та їх обчислення
- •48 Форма та зміст адміністративного позову
- •49 Вимоги до позовної заяви
- •50 Адміністративний суд
- •51 Особливосты адмін- юрисдикційної діяльності судів у справах про адмін правопорушення
- •52 Відкриття провадження в адміністративній справі
- •53 Адмін суд першої інстанції
- •54 Залишення позовноъ зави без руху, повернення позовної заяви
- •55 Відмова у відкритті провадження
- •56 Забезпечення адміністративного позову
- •57 Підготовче правадження
- •58 Визнання адміністративного позову пыд час підготовчого провадження
- •59 Судові доручення
- •60. Компетенція судових органів в розгляді справ про адміністративне правопорушення
- •62) Виконання в Україні судових доручень іноземних судів
- •63) Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику до суду
- •64) Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України
- •65) Передача адміністративної справ из одного суду до іншого
- •66) Завдання адмін судочинства
- •67. Судові рішення за наслідками підготовчого провадження
- •68. Судовий розгляд справи в суді першої інстанції
- •69. Відкриття судового засідання. Правовий статус головуючого
- •70.Права і обов’язки експерта та інших учасників судового засідання
- •71. Дослідження доказів
- •72. Пояснення осіб, які беруть учатьс у справі
- •74. Автоматизована система документообігу суду
- •75. Нарадча кімната адміністративного суду
- •76. Залишення позовної заяви без розгляду, зупинення провадження у справі
- •77. Докази в адміністративному судочинстві
- •78. Порядок ухвалення судових рішень, їх форма
- •80. Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі
- •81. Судове рішення за наслідком розгляду справи в м місцевому суді
- •82 Порядок ухвалення судових рішень, їх форма
- •83. Вимоги що застосовуються до звернень громадян
- •84 Зміст постанови суду першої інстанції
- •85. Зміст ухвали суду першої інстанції
- •86. Порядок розгляду звернень громадян (загальна характеристика)
- •87. Апеляційне провадження в адміністративних судах
- •88. Касаційне провадження в адміністративних судах
- •89. Звернення громадян, які не підлягають розгляду та вирішенню
- •90. Судові рішення, що виносяться адміністративним судом першої інстанції
- •81. Судове рішення за наслідком розгляду справи в м місцевому суді
- •91 Провадження за винятковими обставинами в адміністративному суді
- •92 Права громадянина при розгляді заяви чи скарги
- •Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативне-правових актів
- •95 Особливості провадження у справах щодо спорів, які виникають із виборчих відносин
- •97 Особливості провадження у справах за зверненням окремих органів влади
- •98 Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства
- •99 Провадження в справах щодо надання адміністративних послуг органами виконавчої влади
35. Показання та допит свідка
Показання свідка є одним із засобів доказування (джерелом доказів) у адміністративних справах, що встановлюється ч.1 ст. 69 КАСУ.
Свідок - фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що належить встановити у справі. Стаття 65 КАСУ встановлює коло осіб, які можуть бути свідком в адміністративному процесі, встановлюючи обмеження у допиті як свідків щодо недієздатних осіб, осіб із психічним розладом здоров’я, священнослужителів, представників/захисників, суддів/народних засідателів, тощо. Істотною умовою для допиту особи як свідка є те, що особа має бути здатна правильно сприймати обставини та давати пояснення про них
Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Джерела обізнаності свідка можуть бути різними - безпосереднє сприйняття певної обставини (тоді показання свідка будуть первинним доказом), сприйняття інформації про обставину з інших джерел (похідний доказ).
Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.
Зазвичай суд одержує показання свідка під час судового розгляду на етапі дослідження доказів у справі. Загальний порядок допиту свідка врегульовано статтею 141 КАСУ, особливості допиту неповнолітнього свідка визначено статтею 142 КАСУ.
Суд як у порядку забезпечення доказів, так і на етапі судового розгляду може провести допит у місці проживання свідка або доручити провести такий допит адміністративному суду за місцем проживання свідка.
Процедура допиту
Свідок перед його допитом не повинен перебувати у залі судового засідання, не повинен спілкуватися з іншими свідками під час очікування запрошення до зали судового засідання.
Перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його процесуальні права та обов'язки, з'ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань.
Свідок складає присягу («присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи»).
Допит свідка починається з пропозиції головуючого в судовому засіданні розповісти все, що йому відомо у цій справі, після чого першою йому задає питання особа, за клопотанням якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.
Суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях.
Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі.
Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить їх до присяги.