61.Сутність та принципи соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві

Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованого.

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування (ФСС) – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього чи надбавки.

Обов’язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

- особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

- учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, до або після занять;під час знять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики, виконання робіт на підприємствах;

- особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ.

Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Внески у Фонд соціального страхування здійснює роботодавець.

Особам, які підлягають страхуванню від нещасного випадку, видається свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке є єдиними для всіх видів страхування і документом суворої звітності.

Завданням страхування від нещасного випадку є:

- здійснення профілактичних заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві, профзахворюванням, що викликані умовами праці; - відновлення здоров’я та працездатності потерпілих; - відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

62.Гарантії прав працівників на охорону праці.

Законом України „Про охорону праці” передбачаються права громадян на охорону праці при укладання трудового договору, під час роботи на підприємстві, право на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.

Умови трудового договору не можуть містити положень, які не відповідають законодавчим та іншим нормативним актам про охорону праці, що діють в Україні. Під час укладання трудового договору громадянин має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунено, про можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства. Забороняється укладати трудовий договір з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота.

Умови праці на робочому місці, безпека виробничих процесів, робота обладнання, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного й індивідуального захисту, що використовуються робітником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, що його оточують, і навколишнього середовища. За період простою з цих причин за ним зберігається середній заробіток. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує вимог законодавства про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку. Працівників, які за станом здоров’я потребують легкої роботи, власник повинен, відповідно до медичного висновку, перевести, за їхньою згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеження строку.

Протягом трудового договору власник повинен своєчасно інформувати працівника про зміни у виробничих умовах та в розмірах пільг і компенсацій, включаючи й ті, що надаються йому додатково. Всі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків і професійних захворюваннях. Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі й інші пільги та компенсації, що надаються в передбаченому законодавством порядку.

На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням, або які виконуються у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також миючі та знешкоджувальні засоби. Засоби індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці повинні бути укомплектовані власником і зберігатися в належному місці.