Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект лекцій-фінанси.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
02.05.2019
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

4. Основні засоби підприємства, їх структура, вартісна оцінка та відтворення.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду чи здійснює адміністративне і соціально – культурні функції, очікуваний строк використання яких більше одного року.

Залежно від призначення і ролі в процесі виробництва основні засоби поділяються на

    1. засоби виробничого характеру;

    2. засоби невиробничого характеру.

Основні засоби виробничого характеру – це засоби, які зайняті у виробничому процесі і вони в свою чергу поділяються на активні і пасивні.

Активні – основні засоби приймають участь у виробництві безпосередньо (машини, устаткування, інструменти, транспортні засоби).

Пасивні – створюють необхідні умови для виробництва, але безпосередньо участь не беруть у ньому не беруть (будівлі, споруди, передавальні пристрої).

Основні засоби невиробничого характеру – це засоби, які не зайняті у виробничому процесі і не переносять вартість на вартість не вироблений продукт, але знаходяться на балансі підприємства (житлові будинки, дитсадки, клуби).

Основні засоби в процесі експлуатації поступово втрачають свої якості, тобто зношуються. Розрізняють моральне та фізичне зношення.

Фізичне зношення є результатом виробничого споживання або дії техногенних аварій.

Моральне зношення має місце при розвитку технологічного процесу, появи більш досконаліших та продуктивних основні засоби.

Відтворення основних засобів виробничого характеру – це процес безперервного їх оновлення. Розрізняють просте і розширене відтворення.

Просте відтворення здійснюється в попередньому обсязі або коли відбувається заміна старого устаткування на аналогічне. Тобто постійне відновлення попередньої виробничої потужності.

Розширене відтворення передбачає створення нових основних засобів.

В господарській практиці використовують кілька видів вартісної оцінки основних засобів:

1. первинна вартість.

2. справедлива.

3. переоцінена.

4. залишкова.

5. ліквідаційна.

Амортизаційні відрахування являють собою специфічний вид цільових фінансових ресурсів. У кругообігу коштів вони ві­дображають перенесену на готову продукцію вартість основних засобів, їх знос у процесі експлуатації. З цих позицій — це витра­ти підприємства в даному виробничому циклі.

Амортизаційні відрахування спрямовуються на фінансування капітальних вкладень — нове будівництво, розширення і модер­нізацію діючих потужностей, технічне переозброєння, придбання нової техніки, упровадження новітніх технологій тощо[ їх вико­ристовують разом з іншими джерелами фінансування капіталь­них вкладень (прибутком, середньої довгостроковим кредитом, бюджетними асигнуваннями, надходженнями з централізованих фондів, іншими мобілізованими і залученими коштами.

5. Оборотні активи, їх структура, нормування та показники використання.

Оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що необмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом місяця з дати балансу.

Оборотні активи - це грошові ресурси, які вкладені в оборотні виробничі фонди та фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.

Оборотні активи - це активи, які протягом одного виробничого циклу або календарного року, які можуть бути перетворені на грошові засоби.

Оборотним активам властиві три стадії кругообігу:

Грошова; Виробнича; Товарна;

На першій стадії здійснюється придбання необхідних (видів) виробничих засобів.

На другій у процесі виробництва створюється готова продукція.

На третій стадії або стадії реалізації товарна форма знову переводиться у грошову, яка є одночасно початковою стадією наступного обороту активів. Таким чином кругообіг оборотних активів відбувається за схемою:

Гроші товар виробництво товар/ гроші/

При цьому мета функціонування оборотних активів буде досягнута лише тоді коли використовується рівність: гроші/ = гроші + дельта гроші.

Тобто коли відбувається приріст грошей у порівнянні з авансовою сумою (тобто створюється додана вартість).

До складу оборотних активів належать:

Оборотні виробничі фонди

Нормовані

Фонди обігу

Ненормовані

Сировина

Сировина

Готова продукція на складі

Готова продукція відвантажена

Основні матеріали

Основні матеріали

Готова продукція відвантажена

Грошові кошти та їх еквіваленти

Покупні напівфабрикати

Покупні напівфабрикати

Грошові кошти та їх еквіваленти

Допоміжні матеріали

Допоміжні матеріали

Паливо

Паливо

Тара

Тара

Запасні частини

Запасні частини

МШП

МШП

Незавершене

виробництво.

Незавершене

виробництво.

Витрати майбутніх періодів

Витрати майбутніх періодів

Готова продукція на складі

На відміну від основних запасів оборотні активи споживаються в одному виробничому циклі і їхня вартість повністю переноситься на виготовлений продукт. При цьому одна частина оборотних активів в речовій формі входить у сформований продукт і набирає товарної форми (сировина, матеріали), а інша частина також повністю споживається у процесі виробництва, але в речовій формі у продукт праці не входить (паливо, електроенергія).

Структура оборотних активів – це питома вага статей цих активів в загальній сумі оборотних активів.

Усі оборотні активи класифікуються таким чином:

  1. За функціональним призначення поділяють оборотні виробничі фонди, тобто ті активи, які приймають безпосередню участь у процесі виробництва і фонди обігу – активи, які залучаються до сфери обігу.

  2. За принципом організації: нормовані, ненормовані.

Для нормованих здійснюється розрахунок нормативу тобто мінімальної потреби в оборотних активах, необхідних для безперебійної роботи підприємства.

  1. За джерелом формування: власні - ті які сформовані за рахунок статутного капіталу. Прирівняні до власних – ті що сформовані за рахунок нерозподіленого прибутку та стійких пасивів. Залучені – сформовані за рахунок банківських позик та кредитних заборгованостей.

  2. За ступенем ліквідності та ризиком вкладення:

  • високоліквідні (грошові кошти та ринкові цінні папери);

  • середньоліквідні (товари відвантажені дебіторська заборгованість);

  • низьколіквідні (виробничі запаси, невідвантажена готова продукція, незавершене виробництво, витрати майбутніх часів).

К0=ТП:ОК К0 – Коефіцієнт оборотності

О=ОК*360 О – Оборотність оборотних активів

ТП ОК – Середній річний залишок