Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект лекцій-фінанси.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
02.05.2019
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

2. Розвиток фінансової науки в Росії.

В російській науковій літературі слово „фінанси" з'явилось лише наприкінці XVIII століття і було запозичено з французької наукової літератури. До того використовувався термін „казна". Проте наукова література, яку можна віднести до фінансової науки, з'явилась значно раніше.

Найвидатнішою науковою працею в якій розглядаються проблеми фінансової науки, слід, на нашу думку, вважати „Книгу про багатство” російського вченого І. Т. Посошкова, яка була видана на початку XVIII століття.

В 1802 році в Росії було створено міністерство фінансів. З цього часу слово „фінанси" остаточно ввійшло до наукового і практичного обігу.

Особливі заслуги в розвитку фінансової науки І.Х. Озерова. За його визначенням «фінансова наука» повинна не тільки виявляти способи мобілізації державою необхідних їй коштів, а й вивчати, як ці способи вплинуть на різні аспекти суспільного життя, досліджувати причини переходу від одних форм державного господарства до інших.

Після підручника Озерова найвидатнішою роботою в галузі фінансової науки на початку XX століття можна вважати „Вступ до фінансової науки" А.І. Буковецького. В ній автор аргументовано визначає власне зміст фінансової науки, у тому числі вчення про видатки, доходи, публічний кредит, бюджет, фінансовий контроль, фінансове управління, місцеві фінанси.

3. Розвиток фінансової науки в Україні.

Фінансова наука в Україні розвивалася в контексті її розвитку в умовах Російської імперії, і тому дуже важко виділити внесок українських вчених в її розвиток. Історичні джерела свідчать, що лише починаючи з другої половини XIX століття з'являються роботи вчених, присвячені проблемам фінансової науки.

Питанням фінансів І.Я. Франко присвятив понад 40 праць. Передусім, це праця з аналізу фінансової політики Австро-Угорської імперії, характеристика діяльності багатьох фінансових установ, у тому числі комерційних банків, фінансових фондів, господарських товариств. Слід зауважити, що навіть в роботах із питань політичної економії та статистики він порушує фінансові проблеми того часу. У своїх працях він висловлює впевненість, що розвиток фінансово-кредитних відносин сприятиме активізації господарського життя країни.

До числа визначних українських економістів-фінансистів належать також М.І. Туган - Барановський. У своїх працях він заперечує твердження К. Маркса про те, що прибуток і заробітна плата перебувають у зворотному співвідношенні одне до одного. Вчений доводить, що зі зростанням прибутку може зрости також і заробітна плата, а відповідно - доходи держави. Він також стверджував, що заробітна плата і прибуток можуть збільшуватися при зростанні продуктивності праці. Це збільшує фінансові можливості держави, підприємця, працівника. М.І. Туган - Барановський різко виступав проти запровадження прогресивного прибутку, рекомендуючи для покриття витрат держави на ведення війни використовувати позики, які на його думку, не мають елементів примусу і не вимагають від приватних осіб приносити в жертву свої майнові інтереси.