- •Основи теорії ймовірностей і статистичні методи обробки даних у психологічних і педагогічних експериментах.– Львів: Видавничий центр лну імені Івана Франка, 2006. – 168 с.
- •І. Основи теорії ймовірностей
- •Формула повної ймовірності
- •Формули Байєса
- •Задачі до розділу і.
- •Іі. Випадкова величина Поняття випадкової величини
- •Функція розподілу випадкової величини
- •Щільність розподілу неперервно розподіленої випадкової величини
- •Математичне сподівання випадкової величини
- •Дисперсія та стандартне відхилення випадкової величини. Асиметрія і ексцес.
- •Характеристики розподілу випадкової величини
- •Квантилі
- •Деякі дискретні розподіли Розподіл Бернуллі
- •Біномний розподіл
- •Апроксимаційні формули Муавра-Лапласа Локальна теорема Муавра-Лапласа Якщо у схемі Бернулі величина , коли , то
- •Функція розподілу двовимірної випадкової величини
- •Умовні закони розподілу
- •Коваріація і коефіцієнт кореляції
- •Коваріаційна матриця і матриця парних кореляцій
- •Граничні закони теорії ймовірностей Нерівність Чебишева
- •Теорема Чебишева
- •Закон Бернуллі
- •Теорема Ляпунова
- •Задачі до розділу іі.
- •Ііі. Елементи математичної статистики
- •Генеральна сукупність і вибірка
- •Дискретний варіаційний ряд
- •Інтервальний варіаційний ряд
- •Точкові та інтервальні оцінки
- •Поняття про статистичну перевірку гіпотез
- •Задачі до розділу ііі.
- •Іv. Методи математичної обробки даних у психології Ознаки і змінні. Шкали вимірювання ознак
- •Перевірка гіпотези про однорідність вибірки
- •Перевірка гіпотези про узгодженість розподілів
- •Критерій Пірсона
- •Критерій Колмогорова
- •Критерій Смирнова
- •Перевірка гіпотези про рівність двох дисперсій
- •Виявлення відмінностей у рівні досліджуваної ознаки Критерій Розенбаума
- •Критерій Манна-Уітні
- •К ритерій Стьюдента
- •І. Вибірки взяті з однієї генеральної сукупності
- •Іі. Вибірки взяті з різних генеральних сукупностей
- •Перевірка наявності зсуву у значеннях досліджуваної ознаки
- •Критерій знаків
- •Критерій Вілкоксона
- •Парний t-тест Стьюдента
- •Перевірка впливу фактора на зміну рівня досліджуваної ознаки
- •Критерій Краскела-Уоллеса
- •Критерій тенденцій Джонкхієра
- •Критерій Фрідмана
- •К ритерій тенденцій Пейджа
- •Однофакторний дисперсійний аналіз
- •П еревірка наявності зв’язку між двома ознаками
- •Зв'язок ознак, виміряних у номінативних шкалах
- •Зв'язок ознак, виміряних у порядкових шкалах
- •Зв'язок ознак, виміряних в інтервальних шкалах
- •Задачі до розділу іv.
- •Критичні значення розподілу
- •Критичні значення розподілу Фішера-Снедекора
- •Критичні значення критерію Розенбаума
- •Критичні значення критерію Манна-Уітні
- •Критичні значення критерію знаків
- •Критичні значення критерію Вілкоксона
- •Критичні значення критерію Краскела-Уоллеса
- •Критичні значення критерію Джонкхієра
- •Критичні значення критерію Фрідмана
- •Критичні значення критерію Пейджа
- •Критичні значення рангового коефіцієнта кореляції Спірмена
- •Д о д а т о к 2: Елементи вищої математики Матриці, визначники, системи лінійних рівнянь Поняття матриці. Операції над матрицями.
- •Визначник матриці. Обернена матриця
- •Системи лінійних алгебричних рівнянь
- •Вступ до математичного аналізу
- •Числові послідовності та їх границі
- •Границя функції в точці. Односторонні границі
- •Неперервність функції
- •Диференціальне числення функцій однієї змінної Похідна функції в точці
- •Диференційовність функції
- •Монотонність функції. Екстремуми
- •Похідні вищих порядків
- •Інтегральне числення функцій однієї змінної Первісна функції. Невизначений інтеграл
- •В изначений інтеграл
- •Невластиві інтеграли
- •Частинні похідні функцій багатьох змінних
- •Д о д а т о к 3: Деякі команди Maple 8.
- •Алфавітний покажчик
- •Основи теорії ймовірностей і статистичні методи аналізу даних у психологічних і педагогічних експериментах
Перевірка гіпотези про рівність двох дисперсій
Перевірку
гіпотези про рівність дисперсій двох
нормально розподілених генеральних
сукупностей на основі вибірок з них
здійснюють за допомогою критерію Фішера.
Оцінками дисперсій генеральних
сукупностей слугують обчислені за
вибірками з них незміщені оцінки
.
В цьому випадку статистичні гіпотези
формулюються так.
Н0: Дисперсії нормально розподілених генеральних сукупностей рівні.
Н1: Дисперсія генеральної сукупності з більшою незміщеною оцінкою дисперсії більша від дисперсії генеральної сукупності, представленої іншою вибіркою.
Статистика Фішера
,
де
—
більша, а
—
менша з незміщених оцінок дисперсій
генеральних сукупностей за вибірками,
при виконанні нульової гіпотези має
розподіл Фішера-Снедекора з
,
ступенями вільності. Критичну точку
правосторонньої критичної області для
рівня значущості
знаходять за таблицями критичних значень
розподілу Фішера-Снедекора (таблиця 5
додатка) або в EXCEL за формулою
=FОБР(α;k1;k2).
Приклад 25. Порівняти дисперсії розподілу кількості пропущених слів групою акторів та групою студентів за даними попереднього прикладу.
Розв’язання: Формулюємо статистичні гіпотези.
Н0: Дисперсії розподілів кількості пропущених слів у тесті статистично не відрізняються між собою.
Н1: Дисперсія з більшою незміщеною оцінкою більша.
Обчислимо незміщені
оцінки дисперсій для кожної з вибірок:
,
.
Відношення Фішера
.
Але
,
а
,
тому обчислене
емпіричне значення критерію Фішера
потрапляє у критичну область. Нульова
гіпотеза відхиляється, приймається
гіпотеза Н1.
Виявлення відмінностей у рівні досліджуваної ознаки Критерій Розенбаума
Критерій Розенбаума призначений для порівняння двох вибірок за рівнем досліджуваної ознаки виміряної в порядковій або інтервальній шкалі. Критерій непараметричний.
Статистичні гіпотези формулюються так.
Н0: Рівні досліджуваної ознаки у вибірках статистично не відрізняються.
Н1: У одній з вибірок рівень досліджуваної ознаки вищий, ніж в іншій.
Статистика Розенбаума
,
де
—
кількість елементів вибірки з максимальним
елементом, що перевищують найбільший
елемент іншої вибірки,
—
кількість елементів цієї вибірки,
менших, ніж найменший елемент вибірки
з максимальним елементом.
Критичні значення критерію Q наведено в таблиці 6 додатка. Критерій дозволяє констатувати наявність відмінності в рівнях досліджуваної ознаки, якщо обсяги вибірок приблизно однакові і більші десяти.
Приклад 26. За методикою Спілберга опитано дві групи віруючих: формально віруючі християни (ФВХ) — 26 чоловік та практикуючі християни (ПХ) — 25 чоловік у кожній. Результати за шкалою ситуативної тривожності у цих групах подано в таблиці.
ПХ |
35 |
15 |
13 |
31 |
20 |
25 |
24 |
20 |
21 |
18 |
21 |
16 |
11 |
8 |
23 |
22 |
15 |
9 |
7 |
16 |
15 |
10 |
15 |
8 |
24 |
|
ФВХ |
54 |
52 |
49 |
47 |
47 |
46 |
41 |
39 |
38 |
38 |
36 |
36 |
36 |
35 |
34 |
34 |
30 |
30 |
29 |
27 |
27 |
27 |
26 |
26 |
25 |
24 |
Чи можна стверджувати, що рівень ситуативної тривожності в обох групах однаковий?
Розв’язання: Формулюємо статистичні гіпотези.
Н0: Рівні досліджуваної ознаки статистично не відрізняються між собою.
Н1: Рівень досліджуваної ознаки вищий у групі ФВХ.
Запишемо дані для кожної з груп у порядку спадання.
ПХ |
35 |
31 |
25 |
24 |
24 |
23 |
22 |
21 |
21 |
20 |
20 |
18 |
16 |
16 |
15 |
15 |
15 |
15 |
13 |
11 |
10 |
9 |
8 |
8 |
7 |
|
ФВХ |
54 |
52 |
49 |
47 |
47 |
46 |
41 |
39 |
38 |
38 |
36 |
36 |
36 |
35 |
34 |
34 |
30 |
30 |
29 |
27 |
27 |
27 |
26 |
26 |
25 |
24 |
Я
к
видно з таблиці
,
.
Отже
.
Для заданих обсягів вибірок
,
а
.
Нанесемо
ці значення на числову вісь.
Емпіричне
значення критерію потрапило в критичну
область. Тому гіпотезу
відхиляємо. Приймаємо альтернативну
гіпотезу, яка стверджує, що рівень
ситуативної тривожності у групі формально
віруючих християн вищий, ніж у групі
практикуючих.
