- •Львівський національний університет імені Івана Франка
- •К.О.Островська Аутизм: проблеми психологічної допомоги
- •Проблема загальних розладів розвитку (аутизму) в медико-психологічній літературі
- •1.1 Психічний дизонтогенез
- •1.2. Історичний аспект проблеми дитячого аутизму
- •1.3. Класифікація аутизму
- •1.4. Концепції аутизму: соціокультурна, психологічна, біологічна
- •1.5. Медичні проблеми дітей із загальними розладами розвитку Розумова відсталість
- •Епілепсія
- •Порушення зору - порушення руху очей
- •Порушення слуху
- •Специфічні порушення мовлення
- •Захворювання шкіри
- •Порушення в суглобах і кістках
- •Дисфункція скроневих часток мозку
- •Дисфункція стовбура головного мозку
- •Дисфункції мозочка
- •Нанесення собі ушкоджень
- •1.6. Проблеми розмежування аутизму та інших порушень розвитку
- •2. Психологічні особливості аутистичних дітей
- •2.1. Особливості сприймання
- •2.2. Особливості розвитку мовлення
- •2.3. Особливості ігрової діяльності
- •2.4. Розвиток соціальної взаємодії
- •2.5. Проблеми поведінки
- •3. Психологічна діагностика аутизму
- •3.1. Місце психологічного дослідження у комплексній діагностиці загальних розладів розвитку
- •3.2. Діагностичні критерії аутизму
- •Дитячий аутизм. Діагностичні критерії за мкх-10
- •3.3. Рання діагностика аутизму
- •3.4. Опитування батьків та спостереження за дитиною
- •3.5. Складання програми індивідуального розвитку
- •4.Терапія і навчання дітей з аутизмом
- •4.1.Психологічний погляд на проблему співпраці спеціалістів з батьками аутистичних дітей
- •4.2. Засади психологічної роботи з аутистичними дітьми
- •Початковий етап корекційної роботи з аутистичною дитиною: знайомство, встановлення контакту.
- •5. Ігри зі світлом і тінню.
- •9. Гра зі звуками.
- •4.3. Терапія сенсорних розладів
- •4.4. Недирективні форми терапії
- •Використання спеціальних психотерапевтичних ігор під час занять із аутистичною дитиною
- •1. Ігри з ватою.
- •2. Ігри з кубиками і деталями конструктора
- •3. Ігри з невеликими подушками, рушниками, шнурками, коробками.
- •5. Ігри з водою.
- •4.5. Програма терапії та навчання аутистичних дітей teacch (Treatment and Education of Autistic and Related Communication Handicapped Children)
- •4.6. Терапія родини
- •4.7. Головні завдання психотерапевтичної взаємодії з аутистичними дітьми
- •4.8. Застосування відеотренінгу для допомоги родинам аутистичних дітей
- •4.9. Роль інтегрованої групи у соціально- психологічній допомозі дітям з аутизмом
- •Висновки
- •Список літератури
- •Опитувальник chat
- •Опитувальник для батьків
- •Адекватність емоцій…………………………………………………………………
- •Спостереження за дитиною
- •Катерина Олексіївна Островська загальні розлади розвитку: проблеми психологічної допомоги
1.5. Медичні проблеми дітей із загальними розладами розвитку Розумова відсталість
Часто виникає необхідність співвідносити аутизм і розумову відсталість. Адже відомо, що дитячий аутизм може бути пов’язаний з різними, зокрема низькими показниками розумового розвитку: дві третини дітей з аутизмом при психологічному обстеженні оцінюються як розумово відсталі (половина з них – як глибоко розумо відсталі). Необхідно, однак, розуміти, що порушення інтелектуального розвитку при аутизмі має якісну специфіку: при кількісно рівному коефіцієнті розумового розвитку дитина з аутизмом у порівнянні з дитиною з розумовою відсталістю (F70–F79 за МКХ–10) може виявляти набагато більшу кмітливість в окремих сферах, з одного боку, і значно гіршу адаптацію до життя в цілому, з іншого. Показники розумового розвитку дітей-аутистів за окремими тестами будуть відрізнятись один від одного, наприклад, діти із синдромом Аспергера, мають високий рівень ІQ, висловлюються реченнями (навіть можуть бути надмірно говіркими) і дуже активні. Слід відмітити те, що чим нижчий коефіцієнт розумового розвитку, тим виразнішою буде різниця між результатами у вербальних і невербальних завданнях на користь останніх.
Зрозуміло, що люди з такими різними рівнями здібностей мають потребу в диференційованому керівництві і навчанні, а також у спеціальних умовах. Наприклад, вважається неприйнятним поєднувати в одному навчальному класі дітей з аутизмом зі значним ступенем розумової відсталості з дітьми-аутистами, для яких характерний високий інтелектуальний розвиток.
Епілепсія
Епілепсія зустрічається у 30% аутистів і може ускладнювати перебіг захворювання. Існує достатня кількість даних, які вказують на те, що епілепсія може імітувати або провокувати аутизм. Наприклад, зміни поведінки, аналогічні таким при аутизмі, можуть проявлятись при синромі Ландау-Клеффнера (набута епілептичні дисплазія), при якому встановлюють за результатами електроенцефалографії (ЕЕГ). Складно робити висновок про значення пароксизмальної активності, яка виявляється при ЕЕГ у 50% дітей з дисплазією розвитку при відсутності нападів (Пікард та ін., 1998). Подібні дані були виявлені при аутизмі (Кавасакі та ін., 1997). Пароксизми при ЕЕГ були статистично пов’язані з аутистичною регресією, проявом аутизму після періоду номального розвитку (Тучман та Рейпін, 1997). Одночасно паксизмальна активність, за даними ЕЕГ, спостерігається в невеликої кількості хворих і частіше відмічається при пізньому виникненні аутизму (Чех та Бученон, 1997). Ці дані вказують на можливість існування епілептичної природи деяких випадків аутизму та необхідність застосування ЕЕГ в якості рутинного методу обстеження осіб з аутизмом. Це не просто, так як дослідження повинно враховувати і поверхневий, і повільнохвильовий сон. Більше того, подібний підхід виправданий тільки в тому випадку якщо отримані результати впливають на поведінку хворих: пароксизмальні порушення складно ігнорувати навіть при відсутності клінічних нападів.
Будь-який аналіз результатів лікування вимагає наявності або контрольної групи хворих, в якій лікування не проводилось, або даних про клінічний перебіг захворювання: у яких дітей аутизм має місце з моменту народження, в кого з раннього дитинства; як швидко він розвивається, які функції порушуються. Особливо важливо встановити, як часто проявляється аутистична регресія. Ці дані слід спів ставити з результатами лікування, так як необхідно знати, у яких дітей може настати покращення (особливо відразу після початку захворювання). Рання ремісія може свідчити про те, що вони не потрапили до психіатра і їм не був встановлений діагноз»аутизм».
Епілептичний напад може бути «класичного» генералізованого типу (grand mal), з тонічними судомами, ритмічними конвульсіями у всіх групах мускулів, утратою свідомості, іноді з прикушуванням язика, відсутністю дихання, посинінням і рідше з утратою сфінктерного тонусу з наступною втратою контролю над виділенням сечі і калу. Напад може тривати декілька хвилин і зазвичай завершується глибоким сном. Людину необхідно покласти на ліжко або на підлогу (для запобігання ушкодженні від падіння, удушення і дисфункції дихання у випадку наявності перешкоди в дихальних шляхах).
Деякі варіанти епілептичних нападів супроводжуються попередніми "психіатричними" симптомами, включаючи дивне поводження, застиглий погляд, автоматизми, відсутність або замкнутість. В окремих випадках такі симптоми іноді важко відрізнити від основних симптомів аутизму.
Вчитель і батько іноді можуть краще, ніж психіатр або невропатолог, спостерігати за симптомами, що підтверджують "епілепсію".
Систематичні записи батьками та вчителями таких симптомів у блокноті звичайно дуже допомагають у встановленні діагнозу.
