Хід роботи:

Складаємо робочу схему проведення досліду.

Аналіз проводять у відповідності зі схемою, наведеною в таблиці.

Розрахунок концентрації холестерину здійснюють за формулою:

С = 4,665 ∙ Е досл. пр. / Е кал. пр.

де: С – концентрація холестерину у дослідній пробі, ммоль;

4,665 – концентрація холестерину у калібрувальній пробі, ммоль/л;

Е досл. пр. − оптична щільність дослідної проби, од. опт. щільності;

Е кал. пр. – оптична щільність калібрувальної проби, од. опт. щільності.

Контроль якості: достовірність одержуваних результатів контролюють за допомогою атестованих контрольних сироваток “Ліонорм” (Чехія) або “Біоконт С”.

Нормальна концентрація холестерину у сироватці крові – 1,7 – 8,3 ммоль/л, (10 – 50) мг/дкл.

Таблиця

Відміряти у пробірку, мл	Робочий розчин	Аналізуємий розчин	Фізіологічний розчин	Калібрува-льний розчин холестерину	Показники оптичної щільності
					Е кал. пр.	Е досл. пр.
1	2	3	4	5	6	7
Холоста проба (контроль)	4,30	–	0,1	–
Калібрувальна проба	4,30	–	–	0,1
Дослідна проба 1.	4,30	0,1	–	–
2.	4,30	0,1	–	–
3.	4,30	0,1	–	–
4.	4,30	0,1	–	–
5.	4,30	0,1	–	–
6.	4,30	0,1	–	–
7.	4,30	0,1	–	–
8.	4,30	0,1	–	–
9.	4,30	0,1	–	–
10.	4,30	0,1	–	–
До робочого розчину повільно, по стінці пробірки, додають не гемолізовану сироватку або калібрувальний розчин. Пробірку струшують 10-12 разів та витримують у термостаті при плюс 37 0С протягом 20 хв. Вимірюють оптичну щільність дослідної Е досл. пр. проти холостої проби (контроль). Забарвлення стійке протягом 20 хв.

Висновок до лабораторної роботи.

Заняття № 6

Тема: Обмін вуглеводів. Обмін білків, амінокислот. Обмін ліпідів. (Семінар).

Мета заняття: засвоїти всі процеси обміну вуглеводів, білків, амінокислот, ліпідів; навчитися проводити взаємозв’язок між обмінами цих речовин.

 Домашнє (письмове) завдання

Завдання 1. Скласти схему метаболізму вуглеводів на окремому аркуші. Схема включає: перетравлення вуглеводів у шлунково-кишковому тракті; синтез глікогену; розщеплення глікогену (глікогеноліз); гліколіз; цикл Кребса; гліконеогенез; пентозофосфатний цикл; дихотомічний шлях розкладу глюкозо-6-фосфату; дихальний ланцюг.

Завдання 2. Скласти схему метаболізму білків на окремому аркуші. Схема включає: Ферментативний гідроліз білків в органах травлення; загальні шляхи розпаду амінокислот в організмі; утворення аміаку; орнітиновий цикл; взаємодія амінокислот, глюкогенні і кетогенні амінокислоти.

Завдання 3. Скласти схему метаболізму ліпідів на окремому аркуші. Схема включає: перетравлення ліпідів у шлунково-кишковому тракті; β-окиснення вищих жирних кислот; окиснення гліцерину; синтез холестерину.

 Контрольні запитання до семінару

1. Загальні закономірності обміну речовин. Біологічне окиснення.

2. Перетравлення вуглеводів їжі: перетравлення полісахаридів за участю слини; панкреатична амілаза; полісахариди, які перетравлюються та не перетравлюються; перетравлення олігосахаридів.

3. Всмоктування вуглеводів в кишечник. Потрапляння глюкози в клітини.

4. Гліколіз (субклітинна локалізація, етапи: неокислювальний, гліколітичної оксидоредукції, реакції, ферменти, енергетичний вихід і механізм утворення АТФ, біологічна роль).

5. Гліколіз і окиснення пірувату: окислювальне декарбоксилювання піровіноградної кислоти (субклітинна локалізація, реакції, ферменти, коферменти, біологічна роль); вихід АТФ.

6. Глюконеогенез − шлях утворення глюкози із молочної кислоти.

7. Регуляція гліколізу під дією гормонів (інсулін, адреналін, глюкагон, глюкокортикоїди) і глюконеогенезу.

8. Пентозофосфатний шлях (субклітинна локалізація, етапи, реакції, ключові ферменти, метаболіти, біологічна роль).

9. Тканинне дихання: комплекси дихального ланцюга. Уміти включати субстрати циклу Кребса (ізоцитрат, α-кетоглутарат, малат, сукцинат) в дихальний ланцюг. Роль НАДФ⁺ в клітині.

10. Глікоген тканин, м’язів, печінки.

11. Метаболізм глікогену в печінці.

12. Глікогеноліз. Фосфороліз глікогену.

13. Синтез глікогену в скелетних м’язах.

14. Принцип визначення концентрації глюкози у біологічних рідинах глюкозооксидазним методом і клініко-діагностичне значення даного методу.

15. Перетравлення білків: шлункове перетравлення, протеоліз в кишечнику.

16. Всмоктування амінокислот із кишечнику. Незамінні амінокислоти для людини.

17. Метаболізм амінокислот в печінці: переамінування, дезамінування, відновне амінування, декарбоксилювання.

18. Метаболізм амоніаку. Фіксація амоніаку. Шляхи знешкодження амоніаку в організмі.

19. Синтез сечовини (орнітиновий цикл).

20. Виведення амінного азоту з організму. Класифікація живих організмів по виведенню амінного азоту.

21. Метаболізм пуринових і піримідинових нуклеопротеїдів, хромопротеїдів.

22. Принцип визначення концентрації сечовини у біологічних рідинах і клініко-діагностичне значення даного методу.

23. Перетравлення ліпідів їжі: перетравлення ліпідів в шлунку, в кишечнику; роль жовчі; панкреатична ліпаза.

24. Всмоктування ліпідів в кишечнику; фактори, які впливають на всмоктування ліпідів.

25. Метаболізм триацигліцеролів.

26. α і ω-Окиснення, як вторинний шлях обміну жирних кислот.

27. β-Окиснення жирних кислот: реакції активації, роль карні тину в транспорті ацильних залишків жирних кислот.

28. Загальний вихід високоенергетичного фосфату при окисленні жирних кислот (на прикладі пальмітоїл-КоА).

29. Ацетил-КоА як центральний метаболіт. Шляхи його споживання в клітинах.

30. Синтез жирних кислот.

31. Регуляція метаболізму ліпідів: регуляція синтезу і депонування ліпідів.

32. Біологічне значення холестерину.

33. Біосинтез і транспорт холестерину і його регуляція.

34. Роль різних органів і тканин в обміні ліпідів.

35. Принцип визначення концентрації холестерину у біологічних рідинах (за методом Ілька) і клініко-діагностичне значення даного методу.

36. Взаємозв’язок між обмінами вуглеводів, білків, ліпідів.