Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕМА_13-14.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
07.05.2019
Размер:
997 Кб
Скачать
☆

Функція управління

Управління маркетингом – це систематичний цілеспрямований вплив на маркетингову діяльність через планування, організацію, мотивацію і контроль для досягнення маркетингових цілей підприємства.

Планування маркетингової діяльності має своєю метою встановлення максимально можливої системності маркетингової діяльності підприємства, особливо в межах його довгострокових стратегічних цілей. Водночас керівництво підприємства намагається зменшити ступінь невизначеності і ризику, базуючи планування на результатах маркетингових досліджень, і забезпечити концентрацію ресурсів на обраних пріоритетних напрямах маркетингового розвитку підприємства.

Організація маркетингової діяльності спрямована на формування на підприємстві організаційних структурних одиниць, на які покладається виконання маркетингових функцій. У рамках організації маркетингової діяльності визначається місце структурного підрозділу маркетингу в загальній структурі управління підприємством, його місце в управлінській ієрархії, підпорядкованість і підзвітність. Важливим є формування посадових функцій працівників відділу маркетингу, їхніх повноважень і відповідальності.

Інформаційне забезпечення є запорукою ефективного виконання всіх функцій маркетингу за рахунок оперативної організації інформаційного забезпечення підприємства різноплановою маркетинговою інформацію. Рішення цієї проблеми на сучасному рівні передбачає створення маркетингових інформаційних систем, які полегшують процеси збирання, обробки, аналізу маркетингової інформації та використання її в режимі реального часу.

Контроль маркетингової діяльності спрямовано на вимірювання і оцінку результатів реалізації стратегій, планів і програм, визначення корегувальних дій, що у сукупності забезпечують досягнення маркетингових цілей. Контроль завершує і водночас розпочинає новий цикл планування маркетингової діяльності.

Додатки. Організаційні структури управління.

Організаційна структура управління – це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.

В практиці господарювання традиційно розрізняють декілька типів організаційних структур управління.

1). Лінійна організаційна структура управління – це така структура, між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії. За лінійної структури кожний підлеглий має лише одного керівника, який і виконує всі адміністративні та спеціальні функції у відповідному підрозділі.

Лінійна організаційна структура

Організація поділяється на підрозділи, які очолюються керівниками A та B. Найчастіше, це — виробничий підрозділ і підрозділ, що займається збутовою діяльністю.

Кожний з керівників підрозділів наділяється відповідними повноваженнями і лінійно (безпосередньо) підпорядковується керівникові M. Керівники підрозділів наділяють повноваженнями виконавців A1, А2, A3, В1, В2, В3. Безпосередні виконавці (робітники А1, А2, А3 та збутові агенти В1, В2, В3) підпорядковуються керівникам своїх підрозділів.

Така організаційна структура управління найбільше підходить для невеликих підприємств з простою технологією.

Переваги лінійної організаційної структури підприємства:

  • чіткість взаємовідносин між окремими підрозділами та працівниками;

  • звітність виконавця одній особі;

  • однозначність команд та відсутність суперечливих наказів;

  • висока оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень;

  • - відповідальність кожного за виконання свого завдання (надійний контроль та дисципліна);

  • швидкість передачі завдань безпосереднім виконавцям.

Недоліки лінійної організаційної структури підприємства:

  • керівник має бути висококваліфікованим універсалом, здатним вирішувати будь-які стратегічні й поточні питання діяльності підпорядкованих йому підрозділів;

  • висока перевантаженість керівника інформацією;

  • зростання числа рівнів управління при збільшенні розмірів організації;

  • обмеження ініціативи у робітників на нижчих рівнях;

  • відсутня автономія керівників підрозділів, існують бюрократизм;

  • надзвичайно складна процедура прийняття управлінських рішень, бо дозвіл на кожний крок діяльності необхідно отримати знизу вверх через всю ієрархію керівників.

2) Функціональна організаційна структура управління – це така, основу якої становить поділ функцій управління між окремими підрозділами апарату управління (управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом, інвестиціями, науково дослідними розробками). За функціональної структури управління кожний виробничій підрозділ отримує розпорядження одночасно від кількох керівників функціональних підрозділів підприємства.