1. Роль маркетинговых посредников в инфраструктуре товарного рынка

Маркетингові посередники – це спеціалізовані ланки організаційної складової інфраструктури товарного ринку, які сприяють у просуванні, продажу та розподілі товару серед кінцевих споживачів.

Маркетингових посередників сучасного товарного ринку можна розділити на окремі типи за такими основними класифікаційними ознаками:

функціональне призначення;

обсяг операцій купівлі-продажу;

рівень обслуговування та спеціалізації;

організаційно-правові форми.

Виділяють наступні типи маркетингових посередників

Ефективна діяльність маркетингових посередників справляє позитивний вплив на сферу виробництва та споживання товарів. Виконуючи свої функції, маркетингові посередники допомагають своїм клієнтам знайти оптимальні способи зберігання та перевезення товарів, оптимізувати їх споживання з урахуванням таких чинників, як ціна, обсяг та швидкість доставки, збереження якості та уникнення ризиків.

2. Цели и функции маркетинга в торговле.

Сучасна концепція маркетингу суб`єктів інфраструктури товарного ринку включає виконання ряду робіт:

1. Маркетингові дослідження та збір необхідної інформації. Маркетингові дослідження проводяться з метою визначення цільового ринку та позиціювання на ньому. При цьому важливо визначити та вибрати найбільш суттєві ознаки, які характеризують цільову групу клієнтів, ступінь їхньої зацікавленості в даній послузі. Дослідження можуть охоплювати стан кон`юнктури ринку, економічний стан, товарну та цінову політику товаровиробників, збутову та рекламну діяльність. Особливу увагу приділяють дослідженню конкурентів на товарному ринку.

2. Планування асортименту товарів та послуг, формування цін на них. Головне для суб`єктів інфраструктури сформувати такий асортимент товарів, який найбільш повно задовольнить потреби споживачів, запропонувати такий комплекс послуг, які сприяють закріпленню стосунків з покупцями. Ціноутворення також представляє собою важливий фактор діяльності господарюючих суб`єктів. Для того, щоб привернути нових клієнтів, зберегти стосунки з давніми партнерами, необхідно шукати нові, нетрадиційні методи ціноутворення.

3. Просування товару. Згідно з теорією маркетингу до складових комплексу просування відносяться: стимулювання збуту, реклама, персональний продаж, прямий маркетинг, зв`язки з громадськістю. Суб`єкти інфраструктури з метою розширення кола клієнтів, збільшення обсягів реалізації та отримання стабільних прибутків повинні прикласти значні зусилля по вирішенню проблем щодо торгової реклами, симулювання збуту, персонального продажу та прямого маркетингу, зв`язків з громадськістю.

4. Місце розташування суб`єктів інфраструктури та організація товароруху. Зважаючи на особливості продукту діяльності цих суб`єктів, їхнє розміщення безпосередньо пов`язане з розташуванням споживачів. Суттєве значення має рівень розвитку транспортних мереж, обсяги споживання товарів, середній радіус доставки товарів та ін. Щоб відповідати сучасним вимогам, суб`єкти інфраструктури створюють автоматизовані склади, формують розвинене тарно-пакувальне господарство, впроваджують комп`ютерні системи оперативного управління замовленнями, запасами та товарорухом. Маркетингова концепція передбачає, що суб`єкти інфраструктури цілеспрямовано працюють з цільовими споживачами для узгодження послуг, які вони їм надають, а також шукають можливі шляхи зниження витрат на здійснення своєї діяльності.

3. Роль финансовых посредников в инфраструктуре товарного рынка.

За последние годы в развитых странах возникла тенденция к слиянию ранее строго различаемых полномочий различных финансовых посредников. В некоторых странах коммерческие банки получили право осуществлять страховые операции. Такая универсализация функций финансового посредника вполне естественна там, где имеется хорошо отлаженная правовая база и мощная инфраструктура финансовых отношений. В таких условиях данное объединение различных функций посредничества в единой организации может принести всем участникам финансового рынка прибыль. В России такое объединение было бы преждевременным ввиду нестабильности экономических и политических условий, а также недостаточно разработанной системы законодательства в этой сфере.

В рамках денежного рынка продаются не просто деньги, а очень важные финансовые услуги. По части страхования оказание услуг страхователю (держателю полиса) выглядит еще нагляднее. Страхование чего-либо означает создание резерва, в нынешних условиях это денежный резерв. Сформировать крупный денежный резерв большинству обычных граждан, да и юридических лиц тоже не под силу. А финансовый посредник гарантирует им компенсацию убытков от наступления страхового случая при условии уплаты сравнительно небольших сумм. Примерно так же можно истолковать ситуацию при страховании жизни и при получении пенсии. Финансовые посредники во всех сферах своей деятельности не просто «собирают деньги», а продают жизненно важные услуги, которые оплачиваются специфическим способом предоставления денег со стороны заинтересованных лиц.

4. Типы финансовых посредников.

Выделяют четыре типа финансовых посредников[1]:

Финансовые учреждения депозитного типа

Договорные сберегательные учреждения

Инвестиционные фонды

Иные финансовые организации

5. Роль рекламных посредников в инфраструктуре товарного рынка. Виды рекламных посредников.

Реклама -специфическая высокохудожественная, оперативная, оплачиваемая

заказчиком информация о товаре, услугах, преследующая коммерческие цели.

С помощью рекламы ведётся борьба за потребителя, его деньги.

Участники рекламы:

-рекламодатель

-рекламопроизводитель

-рекламораспространитель

-потребитель

Успешная рекламная деятельность связана с использованием всех

имеющихся выразительных средств. Её цель в том, чтобы потребительский

интерес был проявлен к данному сообщению и именно ему было отдано

предпочтение среди многих других.

В настоящее время рекламные агентства занимаются рекламопроизводством

и рекламораспространением.