4. Поза належною увагою Суду, на мій погляд, залишився також

і системний аналіз конституційних положень пункту 1 частини другої

статті 92 ( 254к/96-ВР ) (виключно законами України встановлюються

податки і збори) та частини першої статті 143 ( 254к/96-ВР )

(територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через

утворені ними органи місцевого самоврядування встановлюють місцеві

податки і збори відповідно до закону) Основного Закону

( 254к/96-ВР ) держави в контексті конституційного звернення з

огляду на сутність конституційних засад розмежування компетенції

парламенту та органів місцевого самоврядування у сфері податкових

відносин.

Приймаючи Рішення, Суд не врахував свої правові позиції

стосовно організації місцевого самоврядування, діяльності його

органів та посадових осіб (рішення Конституційного Суду України

від 9 лютого 2000 року N 1-рп/2000 ( v001p710-00 ) у справі про

місцеве самоврядування, від 18 червня 2002 року N 12-рп/2002

( v012p710-02 ) у справі про об'єднання територіальних громад, від

27 травня 2008 року N 11-рп/2008 ( v011p710-08 ) у справі за

конституційними поданнями 56 та 48 народних депутатів України щодо

відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР )

(конституційності) окремих положень законів України в редакції

Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо

статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та

місцевих рад") ( 602-16 ).

5. Все це разом, на мій погляд, призвело до необґрунтованого

та хибного висновку Суду, що "в аспекті конституційного звернення

положення частини другої статті 1 Закону України "Про систему

оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII ( 1251-12 ) та

статті 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) у системному

зв'язку з положеннями статей 5, 7, 8, 67, 92, 140, 142, 143

Конституції України ( 254к/96-ВР ), статей 7, 9, 69, 96, 97, 103,

108 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ), статей 16, 61, 62, 63,

66 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"

( 280/97-ВР ), треба розуміти так, що Верховна Рада Автономної

Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право

безпосередньо на підставі частини другої статті 1 Закону України

"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) встановлювати пільги щодо

загальнодержавного податку на прибуток підприємств комунальної

власності, якщо він згідно із законами України справляється до

бюджету Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських

бюджетів, у межах сум, які підлягають зарахуванню до цих бюджетів"

(пункт 1 резолютивної частини Рішення).

Суддя Конституційного Суду України П.СТЕЦЮК

ОКРЕМА ДУМКА

судді Конституційного Суду України Стрижака А.А.

стосовно Рішення Конституційного Суду України

у справі за конституційним зверненням

Акціонерного товариства "Страхова компанія "Аванте"

щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 1

Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ),

статті 15 Закону України "Про оподаткування

прибутку підприємств" ( 334/94-ВР )

Акціонерне товариство "Страхова компанія "Аванте" звернулося

до Конституційного Суду України з клопотання дати офіційне

тлумачення частини другої статті 1 Закону України "Про систему

оподаткування" ( 1251-12 ), статті 15 Закону України "Про

оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) щодо права

сільської ради встановлювати додаткові пільги з податку на

прибуток підприємств у межах сум, які надходять до бюджету цієї

ради.

Практична необхідність в тлумаченні виникла у зв'язку з тим,

що рішенням Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського

району Харківської області акціонерному товариству "Страхова

компанія "Аванте" було встановлено пільги з оподаткування в межах

сум, які надходять до бюджету територіальної громади села

Черкаська Лозова, однак податкові та судові органи неоднаково

тлумачать положення законів, що визначають повноваження рад у

сфері податкових відносин.

У Рішенні від 16 лютого 2010 року N 5-рп/2010 (далі -

Рішення) Конституційний Суд України зазначив, що в аспекті

конституційного звернення положення частини другої статті 1 Закону

України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) та статті 15

Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

( 334/94-ВР ) треба розуміти так, що Верховна Рада Автономної

Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право

безпосередньо на підставі частини другої статті 1 Закону України

"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) встановлювати пільги щодо

загальнодержавного податку на прибуток підприємств комунальної

власності, якщо він згідно із законами України справляється до

бюджету Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських

бюджетів, у межах сум, що підлягають зарахуванню до цих бюджетів

(пункт 1 резолютивної частини).

На підставі статті 64 Закону України "Про Конституційний Суд

України" ( 422/96-ВР ) вважаю за необхідне викласти окрему думку.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України

( 254к/96-ВР ) кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в

порядку і розмірах, встановлених законом.

Податкові та бюджетні відносини в Україні регулюються

Бюджетним кодексом України ( 2542-14 ), законами України "Про

систему оподаткування" ( 1251-12 ), "Про оподаткування прибутку

підприємств" ( 334/94-ВР ) тощо.

В Україні справляються загальнодержавні та місцеві податки і

збори (стаття 13 Закону України "Про систему оподаткування")

( 1251-12 ). Встановлення і скасування податків і зборів, а також

пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною

Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими

радами відповідно до законів України про оподаткування; Верховна

Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради

можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах

сум, що надходять до їх бюджетів (частини перша, друга статті 1

Закону України "Про систему оподаткування") ( 1251-12 ).

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку

підприємств" ( 334/94-ВР ) ставки податку на прибуток, пільги щодо

податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного

прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до

бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом

внесення змін до цього закону (стаття 15) ( 334/94-ВР ).

Виходячи з предмету регулювання зазначених законів можна

стверджувати, що Закон України "Про систему оподаткування"

( 1251-12 ) визначає принципи побудови системи оподаткування в

Україні, а Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"

( 334/94-ВР ) регулює питання сплати конкретного виду податку.

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"

( 334/94-ВР ), регулюючи порядок справляння цього податку, зокрема

питання надання пільг, не наділяє Верховну Раду Автономної

Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування правом

встановлювати будь-які пільги зі сплати податку на прибуток

підприємств.

Конституція України ( 254к/96-ВР ) передбачає, що держава

бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування

та фінансово підтримує місцеве самоврядування (частина третя

статті 142) ( 254к/96-ВР ).

Частина третя статті 143 Основного Закону України

( 254к/96-ВР ) встановлює, що органам місцевого самоврядування

можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої

влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному

обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом

віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку

окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого

самоврядування відповідні об'єкти державної власності.

Таким чином, аналіз вказаних норм Конституції України

( 254к/96-ВР ) дає підстави стверджувати, що саме на фінансову

підтримку місцевого самоврядування і державне фінансування

здійснення певних повноважень спрямоване зарахування до місцевих

бюджетів загальнодержавних податків.

Відповідно до статті 143 Основного Закону України

( 254к/96-ВР ) територіальні громади через утворені ними органи

місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради та їх

виконавчі органи) здійснюють повноваження, передбачені цією

статтею, а також вирішують інші питання місцевого значення,

віднесені законом до їхньої компетенції.

Аналіз змісту статті 143 Конституції України ( 254к/96-ВР )

дає підстави дійти висновку, що органи місцевого самоврядування

мають право надавати пільги щодо сплати податків лише в межах

вирішення питань місцевого значення (тобто виключно стосовно

місцевих податків і зборів). Однак питання про встановлення

податкових пільг щодо сплати загальнодержавного податку не

належить до питань місцевого значення.

Таким чином, аналіз Конституції України ( 254к/96-ВР ),

законів України про оподаткування в контексті конституційного

звернення дає підстави дійти висновку, що положення частини другої

статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ),

статті 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

( 334/94-ВР ) не наділяють сільську раду повноваженнями

встановлювати пільги з оподаткування прибутку підприємств

комунальної власності, навіть якщо цей податок зараховується до

сільського бюджету.

Такий висновок також підтверджується ідеєю, закладеною в

проекті Податкового кодексу України: компетенцію Верховної Ради

Автономної Республіки Крим щодо встановлення загальнодержавних

податків і зборів складає визначення додаткових пільг щодо

податків і зборів лише у межах сум, що надходять до бюджету

Автономної Республіки Крим (стаття 15); повноваження органів

місцевого самоврядування визначені лише щодо місцевих податків і

зборів (стаття 16).

Крім того, до загальнодержавних податків також належить і

податок на доходи фізичних осіб (стаття 14 Закону України "Про

систему оподаткування") ( 1251-12 ), який повністю або частково

зараховується до бюджетів місцевого самоврядування (стаття 65

Бюджетного кодексу України) ( 2542-14 ).

Ідея, закладена в Рішенні, фактично означає, що органи

місцевого самоврядування можуть безпосередньо на підставі частини

другої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування"

( 1251-12 ) встановлювати пільги зі сплати всіх загальнодержавних

податків, які зараховуються до місцевих бюджетів, в тому числі і

щодо сплати податку з доходів фізичних осіб.

Суддя Конституційного Суду України А.СТРИЖАК

ОКРЕМА ДУМКА

судді Конституційного Суду України Шишкіна В.І.

стосовно Рішення Конституційного Суду України

у справі за конституційним зверненням

Акціонерного товариства "Страхова компанія "Аванте"

щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 1

Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ),

статті 15 Закону України "Про оподаткування

прибутку підприємств" ( 334/94-ВР )

Конституційний Суд України у резолютивній частині Рішення від