3.2. Податкова політика держави головним чином реалізується

через систему оподаткування, яка відповідно до пункту 1 частини

другої статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлюється

виключно законами України.

Систему оподаткування в Україні становить сукупність податків

і зборів (обов'язкових платежів) (далі - податки), які

встановлюються і справляються відповідно до законів України про

оподаткування (частина четверта статті 2 Закону N 1251)

( 1251-12 ).

Закон N 1251 ( 1251-12 ), встановивши систему оподаткування,

визначив види податків (статті 13, 14, 15) ( 1251-12 ) та

передбачив засади податкових відносин в Україні, а саме: всі інші

закони України про оподаткування мають відповідати принципам,

закладеним у ньому (частина десята статті 1) ( 1251-12 );

встановлення і скасування податків, а також пільг їх платникам

може здійснюватися тільки відповідно до його положень та положень

інших законів України про оподаткування (частина перша статті 1)

( 1251-12 ); ставки, механізм справляння податків і пільги щодо

оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими

законами України, крім законів про оподаткування (частина третя

статті 1, стаття 7) ( 1251-12 ); будь-які податки, запроваджені

законами України, мають бути включені до нього (частина десята

статті 1) ( 1251-12 ); порядок зарахування податків до бюджетів та

державних цільових фондів може встановлюватися як законами про

оподаткування, так і іншими законами України (стаття 8, частина

третя статті 14, частина четверта статті 15) ( 1251-12 ).

3.3. Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування

ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1

частини другої статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ),

згідно з якими кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, що

встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах,

передбачених ними.

Відповідно до статті 13 Закону N 1251 ( 1251-12 ) в Україні

справляються загальнодержавні та місцеві податки. Доходи місцевих

бюджетів формуються за рахунок як загальнодержавних, так і

місцевих податків у встановленому законом порядку (частина

четверта статті 15 Закону N 1251 ( 1251-12 ), стаття 19 Декрету

( 56-93 ), стаття 69 Кодексу ( 2542-14 ), частина перша статті 63

Закону N 280) ( 280/97-ВР ).

Податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних

податків (пункт 3 частини першої статті 14 Закону N 1251)

( 1251-12 ). Він встановлюється Верховною Радою України і у

визначеному законами України порядку може зараховуватися до

Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим,

бюджетів рад та державних цільових фондів. Аналогічна норма

міститься і в статті 17 Закону N 334 ( 334/94-ВР ), відповідно до

якої цей податок зараховується до бюджетів згідно з Кодексом

( 2542-14 ). Платниками зазначеного податку є, зокрема, комунальні

підприємства (пункт 3 частини першої статті 14 Закону N 1251)

( 1251-12 ). Зарахування до місцевих бюджетів податку на прибуток

підприємств комунальної власності, засновниками яких є ради,

передбачалося законами України про Державний бюджет України на

2003 рік ( 380-15 ) (стаття 38), 2004 рік ( 1344-15 ) (стаття 55),

2005 рік ( 2285-15 ) (стаття 48), 2006 рік ( 3235-15 )

(стаття 47), 2007 рік ( 489-16 ) (стаття 42), 2008 рік ( 107-17 )

(стаття 38), 2009 рік ( 835-17 ) (стаття 35).

3.4. На законодавчому рівні закріплено принцип самостійності

місцевих бюджетів. Цей принцип полягає в тому, що вони не

включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної

Республіки Крим та інших місцевих бюджетів, а їх самостійність

гарантується власними та закріпленими за ними законом на

стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом

самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів

відповідно до закону (частина шоста статті 16, частина четверта

статті 61 Закону N 280 ( 280/97-ВР ), пункт 3 статті 7 Кодексу)

( 2542-14 ). Доходами місцевих бюджетів визнаються податкові,

неподаткові та інші надходження на безповоротній основі,

справляння яких передбачено законами України, зокрема трансферти

(стаття 9 Кодексу) ( 2542-14 ).

Зазначені положення Кодексу ( 2542-14 ) узгоджуються з

частиною третьою статті 142 Конституції України ( 254к/96-ВР ),

частиною першою статті 62, частиною третьою статті 66 Закону N 280

( 280/97-ВР ), відповідно до яких держава фінансово підтримує

місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів його

бюджетів та гарантує органам місцевого самоврядування доходну

базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні

мінімальних соціальних потреб.

3.5. Податкові пільги є складовою системи оподаткування, тому

вони мають визначатися виключно законами України (пункт 1 частини

другої статті 92 Конституції України) ( 254к/96-ВР ).

Можливість встановлення податкових пільг передбачена Законом

N 1251 ( 1251-12 ) (частини перша, третя, дев'ята статті 1, статті

3, 10, частина шоста статті 14). В цьому Законі ( 1251-12 )

визначено введення пільг щодо податку на прибуток як принципову

засаду побудови і призначення системи оподаткування і зазначено,

що це обумовлюється стимулюванням підприємницької виробничої

діяльності та інвестиційної активності.

Право Верховної Ради АРК та рад встановлювати пільги щодо

податків містять частина перша статті 1 Закону N 1251 ( 1251-12 ),

стаття 18 Декрету ( 56-93 ), згідно з якими податкові пільги

встановлюються відповідно до цього Закону ( 1251-12 ), інших

законів України про оподаткування. Зокрема, частина друга статті 1

названого закону ( 1251-12 ) передбачає встановлення додаткових

пільг щодо оподаткування у межах сум, що надходять до місцевих

бюджетів.

Конституційний Суд України виходить з того, що положення

частини другої статті 1 у контексті частини першої цієї статті

Закону N 1251 ( 1251-12 ) потрібно розглядати як самостійну

підставу для встановлення Верховною Радою АРК та радами податкових

пільг. Тому положення частини другої статті 1 Закону N 1251

( 1251-12 ) треба розуміти так, що Верховна Рада АРК та ради мають

право встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування не тільки

стосовно місцевих, а й стосовно загальнодержавних податків, суми

яких відповідно до законів України зараховуються до місцевих

бюджетів, в межах цих сум.

Встановлення Верховною Радою АРК та радами пільг з податку на

прибуток для підприємств комунальної форми власності не пов'язане

з бюджетними видатками, які спрямовуються на такі міжбюджетні

трансферти, як дотації вирівнювання і субвенції (статті 96, 97,