4.3.3.1. Накладення тимчасових бандажів.

Перед бандажуванням якір протягом 3—5 ч нагрівають і печі при температурі 110-130° С. Накладають бандаж па гарячий якір, що має температуру не менше 80° С.

Для бандажування якір встановлюють центру бандажировочного верстата, виготовленого спеціально або переробленого із старих токарних. Процес бандажування починають з укладання бандажів на лобову частину, потім, не обриваючи дроту, накладають бандажі на пазову частину якоря і далі на другу лобову частину.

При бандажуванні лобових частин під дріт прокладають електрокартон товщиною 1 мм. При намотуванні бандажа на пазову частину котушки в кожен паз заздалегідь закладають дерев'яні планки однакової товщини, ширина яких дорівнює ширині котушки, а довжина — прямолінійній частині котушки якоря. На кінцях дерев'яних планок накладають по 10—15 витків поруч один з одним, а по останній довжині планок дріт намотують неповним між витками 5—7 мм. Число витків бандажного дроту на лобових частинах повинне дорівнювати числу витків постійного бандажа.

Для тимчасових бандажів застосовують сталевий нелуджений дріт того ж діаметру, що і в дроту для постійних бандажів. Витки бандажа скріпляють бляшаними скобочками і на лобових частинах запаюють припоєм марки ПОС-61. Після паяння натягнення ослабляється, зайвий дріт відкушують кусачками. В разі кріплення пазових частин котушок клинами останні забивають в пази після осідання обмоток тимчасовим бандажем.

Охолодивши якір до температури цеху, знімають тимчасовий бандаж, а в пази забивають клини ударами молотка через підбійку. Клин в пазу до поверхні котушок повинен прилягати щільно, тому забивають його з деяким зусиллям. У разі потреби для здобуття щільної посадки під клин прокладають додаткові прокладки.

4.3.3.2. Накладення постійних бандажів із сталевого дроту

Постійний бандаж накладають на якір перед просоченням після паяння вивідних кінців обмоток до півників колектора.

Процес накладення бандажа такий же, що і при тимчасовому бандажуванні, але при цьому під бандажний дріт укладають ізоляцію, передбачену кресленням. Кріплять бандаж за допомогою бляшаних скобочек, а потім дріт бандажа пропоюють по всій ширині. Суцільне пропаювання бандажа необхідне для того, щоб в разі обриву одного витка не розмотався весь бандаж.

Кінці бандажа закладають так: початковий виток огинається скобочкой, кінець якої притискається подальшими витками дроту. Кінець бандажного дроту вставляють в заздалегідь приготований отвір після пропаювання бандажів і після того, як перехідні витки між окремими бандажами перерізані. В останніх скобочек бандажа кінці загинають симетрично.

4.3.3.3. Накладення постійних бандажів із скло стрічки на лобові частини

Для накладення такого бандажа якір встановлюють в центру бандажувального верстата; із задньої лобової частини обмотки знімають тимчасовий дротяний бандаж і приступають до укладання склобандажа.

Намотавши 1,5-2 витки па середині задньої лобової частини і закріпивши кінець склострічки першим витком, встановлюють натягнення стрічки в межах 830-980 Н. Величину натягнення визначають по динамометру. Під натягнуту стрічку підкладають кінець смуги із склотканини (чохол) і, включивши верстат, обгорнули смугою лобову частину обмотки якоря.

Від середини лобової частини стрічку в напівперекриття накладають в сторони голівок обмотки якоря. На кордоні накладення бандажа із склострічки намотують борт, стрічку при цьому укладають виток на виток. Кількість витків визначають кресленням. На борт загортають виступаючий край чохла, який закріплюють одним витком склострічки. Таким чином, створюється бар'єр, що оберігає витки від сповзання бандажа, які будуть намотані пізніше.

При товщині склобандажа більше 1,6 мм, щоб в процесі намотування шари бандажа не зрушилися, застосовують бічні упори у вигляді алюмінієвих хомутів, що встановлюються по краях бандажа. Після запікання бандажа хомути знімають.

Між бортами із склострічки або алюмінієвого хомута з одного боку і пакетом осердяа-с інший намотується повна кількість витків бандажа, вказана в кресленні. Склострічка розподіляється рівномірно по всій ширині бандажа і укладається в напівперекриття.

Для закріплення кінця бандажа беруть шматок тонкого дроту: і перегинають її навпіл так, щоб в місці перегину утворилася петля. Петлю накладають на бандаж уздовж осі якоря, при цьому перегин повинен опинитися в середині бандажа. Зробивши відступ від місця перегину дроту на ширину бандажної стрічки плюс 5—10 мм, накладають три витки склострічки один на одного при пониженому натягненні до 490 Н.

Ослабивши до нуля натягнення, бандажну стрічку відрізують від бухти, кінець її протягують в дротяну петлю і за допомогою перегнутого дроту протягають під останніми трьома витками. Кінець, бандажної стрічки відрізують рівень з витками.

Стрічковий бандаж на лобову частину обмотки якоря з боку колектора накладають по всій ширині в напівперекриття. Чохла для кріплення крайніх витків тут не вимагається, оскільки упором служать півники пластин колектора. Після накладення бандажа його запікають протягом 12 ч при температурі 145—150°С.

Бандаж із склострічки накладається на тих же верстатах, що і для дротяного бандажа, за умови переробки механізмів натягнення і розкладки стрічки уздовж осі якоря. Проте вища якість і продуктивність отримують при бандажуванні на спеціальних зграйках.

4.3.3.4. Накладення стрічкових бандажів на міканітові конуси колекторів.

Для оберігання міканітових конусів від розшаровування в процесі обертання якоря їх поверхні покривають бандажем із склострічки в якорях - із склобандажами і кіперною стрічкою в якорів з бандажами із сталевого дроту. Накладають бандаж на міканітові конуси в операції бандажування якорів після накладення постійного бандажа.

Па виступаючу частину миканітового конуса намотують декілька шарів стрічки, які розпрямляють так. щоб в бандажа вийшла рівна поверхня.. Кінець бандажа із склострічки закріплюють за допомогою паяльника так само, як. і при ізолюванні обмоткотримачів.

При бандажуванні міканітових конусів кіперною стрічкою кожен шар внеску промазують емаллю СПД ТУ МХП. Кінець стрічки приклеюють до поверхні бандажа тією ж емаллю. Поверхню бандажа закрашують шаром емалі.

Перед накладенням бандажа зазор між міддю колектора і міканітовими прокладками конуса закривають джгутом із стрічки для оберігання щілини від пилу і вологи. При бандажуванні джгут щільно притискається стрічкою до торця колектора.