- •Контрольні запитання
- •Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»
- •Контрольні запитання
- •2.3. Виміри та рівні знакого процесу
- •Тема 3: Логічний аналіз висловлювань
- •Контрольні запитання
- •3.2.1. Заперечення, його умови істинності
- •3.2.3, Диз'юнкція, ії умови істинності
- •3.2.2. Кон'юнкція, п умови істинності
- •3.2.4. Імплікація, її умови істинності
- •3.2.6. Логічні сполучники в правових контекстах
- •1) Семантична некоректність запитання.
- •Контрольні запитання
- •3.4.2.Види запитань.
- •3.4.2. Види відповідей
- •2) Синтаксична некоректність запитання.
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •4.2. Прямі дедуктивні міркування
- •Тема 4: «дедуктивні міркування»
- •2. Умовно-категоричні міркування
- •4. Умовно-розділові міркування (дилеми)
- •4.3. Непрямі дедуктивні міркування
- •Тема 5: недедуктивні (правдоподібні) міркування
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Тема 6: поняття
- •6.1. Загальна характеристика поняття. Структура поняття.
- •6.2.2. Типи відношень між сумісними поняттями
- •1. Відношення тотожності.
- •3. Відношення перетину.
- •6.2.3. Типи відношень між несумісними поняттями
- •1. Відношення співпідпорядкування.
- •2. Відношення підпорядкування.
- •6.2.4. Приклади відношень між поняттями
- •2. Відношення протилежності.
- •3. Відношення протиріччя.
- •6.3.2. Поділ понять
- •6.3.2.1. Загальна характеристика поділу. Види поділу Поділ — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід
- •Контрольні запитання
- •1. Поділ повинен бути співмірним, тобто обсяг подільного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів членів поділу.
- •6.3.3. Визначення понять 6.3.3.1.Загальна характеристика визначення
- •6.3.3.2. Явні визначення та їх види
- •6.3.3.4, Неявні визначення та їх види
- •Тема 7: Основи теорії аргументації Основні терміни:
- •7.1. Поняття про аргументацію. Структура аргументації
- •Контрольні запитання
- •7.3. Види аргументації
- •7.3.1. Доказова та недоказова аргументація
- •Аргументи:
- •Контрольні запитання
- •II. Непряма аргументація
- •Контрольні запитання
- •7.4. Поняття про критику. Види критики
- •2. Розділова аргументація
- •Правила щодо тези;
- •Правила щодо аргументів;
- •Правила щодо форми, або демонстрації.
- •Контрольні запитання
- •2. Теза повинна залишатись незмінною протягом усієї аргументації або критики.
- •3. Обгрунтування аргументів повинне проводитися незалежно від тези.
- •2. Аргументи повинні бути висловлюваннями, які повністю або частково обгрунтовані.
- •4. Аргументи повинні бути достатніми для обгрунтування тези.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»
- •Тема 3: -«Логічний аналіз висловлювань»
- •Тема 4: «Дедуктивні міркування»
- •Тема 5: Правдоподібні міркування
- •Тема 6 "Поняття"
- •Тема 7: "Основи теорії аргументації"
Контрольні запитання
Що таке правдоподібне міркування?
Як співвідносяться поняття "прадоподібне міркування" і "дедуктивне міркування"?
Чи можна за допомогою правдоподібних міркувань отримати достовірне знання?
Чи можуть в правдоподібних міркуваннях бути істинні засновки?
Якщо дедуктивні міркування вважаються правильними, то чи можна вважати неправильними правдоподібні міркування?
129
узагальненням "Усі лебеді білі". У Європі аж до 18 ст. зустрічалися тільки білі лебеді. На підставі цих спостережень було сформульовано узагальнення: "Усі лебеді білі", тобто ознака "бути білим" була перенесена з обмеженої множини лебедей, яких спостерігали в Європі, на всю множину цих птахів. Однак, коли у 1606 р. була відкрита Австралія (тогочасна Нова Голландія), там були знайдені чорні лебеді. Таким чином, узагальнення "Усі лебеді білі" виявилося хибним.
"Після цього, отже, по причині цього" - це логічна помилка, коли проста послідовність подій приймається за їх причинний зв'язок.
Як приклад, приведемо таке гумористичне обгрунтування.
"Вживати в іжу огірки небезпечно - з ними пов'язані усі хвороби і людські негаразди. Практично усі люди, у яких є хронічні захворювання, їли огірки. 99,9% усіх людей, що вмерли від раку за життя їли огірки. 99,7% ксіх осіб, які стали жертвами авто і авіакатастроф, вживали в їжу огірки протягом двох тижнів, що передували фатальному випадку. 93,1% злочинців вийшли із родин, де огірки їли постійно."
Цей матеріал більш докладно можна подивитися у підручнику Хоменко І.В. "Логіка - юристам". - К, 1997. - С. 220-223 (теорія), С. 321-322 (практика).
Контрольні запитання
і. Як можна визначити індукцію?
Які види індуктивних міркувань ви знаєте?
Що таке повна індукція?
Що таке неповна індукція?
Які види неповної індукції ви знаєте?
Чи можна за допомогою індукції отримати достовірне знання?
Чи можуть засновки в індуктивному міркуванні бути достовірними твердженнями?
Чи можуть засновки в індуктивному міркуванні бути ймовірними твердженнями?
128
індукцію).
Популярна індукція — це міркування, в якому шляхом переліку встановлюється наявність певної ознаки у деяких предметів даного класу і на цій підставі робиться висновок про її наявність у всіх предметів даного класу.
Прикладом популярної індукції може бути наступне міркування: «Студенти першої групи першого курсу юридичного факультету успішно склали іспит з логіки. Звідси можна припустити, що студенти інших груп також добре підготувалися й успішно складуть цей іспит».
Наукова індукція — це міркування, в якому висновок робиться на підставі відбору необхідних та виключення випадкових обставин.
Наприклад, щодо кримінальної справи про розкрадання товарів зі складу обвинувачений визнав факт розкрадання і показав, що він один виніс зі складу викрадену річ. Проведена перевірка встановила, що винести таку річ одній людині неможливо. У зв'язку з цим слідчий прийшов до висновку, що в розкраданні товарів брали участь також інші люди. Це послужило підставою для зміни кваліфікації діяння.
Зазначимо, що до ідуктивних узагальнень треба ставитися дуже уважно. Збільшення ступеню правдоподібності висновку в міркуваннях подібного типу часто залежить від числа розглянутих випадків. Чим ширше їх коло, тим більш правдоподібним буде висновок. Важливе значення також має різномаїття і різнотиповість такіх випадків.
Окрім того, суттєвим є також аналіз характеру зв"язків предметів та їх ознак, доведення невипадковості спостерігаємо! регулярності. Виявлення причин, що породжують цю регулярність дозволяє доповнити чисту індукцію фрагментами дедуктивних міркувань і тим самим усилити її.
Найрозповюдженішими помилками, що приписукаються в міркуваннях такого типу, є "поспішне узагальнення" і "після цього, отже, по причині цього".
"Поспішне узагальнення" - це логічна помилка, яка виникає при узагальненні без достатніх на це підстав.
Класичним прикладом цієї помилки є приклад з індуктивним
131
уподібнювання виступають два схожих одиничних предмети, а ознакою, що переноситься, — властивості цих предметів.
Прикладом такої аналогії може бути обгрунтування політичними діячами Росії ідеї встановлення Брестського миру у 1918 р. Вони посилалися на східну історичну ситуацію на початку XIX ст., коли німці самі були змушені у 1807 р. підписати кабальний договір з Наполеоном (Тільзитський мир), а потім через 6—7 років, зібравшись із силами, прийшли до свого визволення. Аналогічний вихід був запропонований і для Росії 1918 року.
Аналогія відношень — це міркування, у якому об'єктом уподібнювання виступають схожі відношення міх двома парами предметів, а переносною ознакою — властивості цих відношень.
Наприклад, суб'єкти А, Б, С, Д знаходяться між собою у таких відношеннях:
А є батьком неповнолітнього сина Б ;
С є дідусем і єдиним родичем неповнолітнього онука Д ;
3. Відомо, що у випадку батьківських відношень батько повинен утримувати свого сина.
Враховуючи деяку подібність відношень батька - неповнолітнього сина і дідуся - онука, можна прийти до висновку, що дідусь також повинен утримувати неповнолітнього онука.
Загальною рисою міркувань за аналогією, так само як й індуктивних міркувань, є те, що їх висновок завжди має імовірний характер і потребує подальшої перевірки. Істинність засновків таких міркувань ще не гарантує істинність висновку, при більш детальному аналізі він може виявитися хибним.
Цей матеріал більш докладно можна подивитися у підручнику Хоменко І.В. "Логіка - юристам". - К., 1997. - С. 220-223 (теорія), С. 321-322 (практика).
130
5.3. Загальна характеристика аналогії. Види аналогій.
Ще одним видом правдоподібних міркувань є міркування за аналогією.
Міркування за аналогією — це міркування, у яких робиться висновок про наявність певної ознаки у досліджуваного одиничного предмета (ситуації, події) на підставі його подібності в суттєвих рисах з іншим одиничним предметом (ситуацією, подією).
Міркування за аналогією — один із найдавніших способів міркування. Людина користувалася ними ще з прадавніх часів. Не випадково цей тип міркування дуже часто використовують у народній словесній творчості, зокрема у казках та легендах. Звернемося для прикладу до кхмерської легенди «Історія двох курток».
Героїня легенди загадує герою загадки. Ось одна з них.
Четверо молодих людей навчались у чаклуна. Першого він навчив передбачати майбутні події, другого - стріляти так влучно, що міг не цілитися, третього - жити під водою, а четвертого - оживляти мертвих. Якось під час прогулянки четверо хлопців вийшли на берег моря. Перший сказав, що опівдні над ними пролетить орел, який триматиме в пазурах тіло мертвої принцеси. Стрілець сказав, що він поцілить стрілою орла. Третій товариш виголосив, що якщо тіло принцеси впаде в воду, він зможе винести його на берег. Четвертий засвідчив, що в такому разі він оживить принцесу.
Усе відбулося саме так. Але виникає питання щодо того, хто саме серед чотирьох товаришів буде майбутнім чоловіком принцеси (бо вона, як свідчить легенда, була дуже привабливою і кожен бажав одружитися з нею).
Герой легенди дає правильну відповідь. Він стверджує, що чоловіком для принцеси повинен стати той, хто дістав принцесу з дна моря, бо він першим доторкнувся й обійняв їі. Той, хто оживив її, - відіграв материнську роль, а той, хто врятував її від орлиних пазурів, - роль батька. Зрештою, віщун міг би бути старшим братом, оскільки, хоча він і знав, що вона з'явиться, але сам не мав відношення до її нового народження.
У цьому міркуванні четверо товаришів уподібнюються (за аналогією) до матері, батька, чоловіка, брата принцеси Таке міркування фольклорна традиція визнає бездоганним.
Розрізняють два основних види аналогії: аналогію предметів та аналогію відношень.
Аналогія предметів — це міркування, в якому об'єктом
133
