- •Розділ 1. Загальні питання фармакогнозії
- •1.1. Товарознавчий аналіз.
- •1.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •1.3. Доброякісність лікарської рослинної сировини.
- •1.4. Зберігання та маркіровка.
- •Розділ 2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять полісахариди.
- •2.1. Фізико-хімічні властивості.
- •2.2. Хімічна будова.
- •2.3. Хімічний склад.
- •2.4. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •2.5. Тотожність. Мікроскопічні діагностичні ознаки.
- •2.6. Доброякісність сировиин. Якісні реакції на полісахариди.
- •2.7. Застосування і препарати.
- •Розділ 3. Жири, жироподібні речовини. Лікарські рослини що їх накопичують.
- •3.1. Фізико-хімічні властивості.
- •3.2. Отримання жирних олій.
- •3.3. Хімічний склад.
- •Розділ 4. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять вітаміни
- •4.1. Хімічна будова.
- •4.2. Хімічний склад.
- •4.3. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •4.4. Тотожність. Макроскопічний та мікроскопічний аналіз.
- •4.5. Стандартизація сировини. Якісний та кількісний аналіз.
- •4.6. Застосування і препарати.
- •Розділ 5. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містить фенольні сполуки.
- •5.1. Прості феноли та їх глікозиди. Лігнани.
- •5.1.1. Хімічний склад.
- •5.1.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.1.3. Стандартизація. Якісний та кількісний аналіз сировини.
- •5.1.4. Застосування та препарати.
- •5.2. Кумарини та хромони.
- •5.2.1. Хімічний склад.
- •5.2.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.2.3. Стандартизація сировини. Якісний аналіз.
- •5.2.4. Застосування та препарати.
- •5.3. Антраценпохідні.
- •5.3.1. Хімічний склад.
- •5.3.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.3.3. Тотожність. Макро- та мікроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини.
- •5.3.4. Тотожність та доброякісність. Якісні реакції.
- •5.3.5. Стандартизація лікарської рослинної сировини. Кількісне визначення.
- •5.3.6. Застосування та препарати.
- •5.4. Флаваноїди.
- •5.4.1. Хімічний склад.
- •5.4.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.4.3. Тотожність лікарської рослинної сировини. Макроскопічний та якісний аналіз.
- •5.4.4. Стандартизація сировини. Кількісне визначення біологічно активних речовин.
- •5.4.5. Застосування і препарати.
- •5.5. Дубильні речовини.
- •5.5.1. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.5.2. Тотожність сировини. Макроскопічний та якісний аналіз.
- •5.5.3. Застосування та препарати.
- •Розділ 6. Іридоїди.
- •6.1. Хімічний склад.
- •6.2. Тотожність сировини. Якісний аналіз.
- •6.3. Застосування та препарати.
- •Розділ 7. Ефірні олії
- •7.1. Лікарська рослинна сировина, що містить ефірні олії.
- •7.2. Хімічний склад
- •7.3. Локалізація ефірних олій в лікарської рослинної сировині .
- •7.4. Заготівля, сушка та зберігання лікарської рослинної сировини.
- •7.5. Здобування ефірних олій.
- •7.6. Тотожність сировини. Макро- та мікроскопічний аналіз.
- •7.7. Доброякісність сировини. Якісний аналіз.
- •7.8. Стандартизація сировини. Кількісний аналіз.
- •7.9. Застосування і препарати.
- •Розділ 8. Сапоніни
- •8.1. Хімічний склад.
- •8.2. Стандартизація сировини.
- •8.3. Застосування і препарати.
- •Розділ 9. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять кардіоглікозиди.
- •9.1. Хімічний склад.
- •9.2. Заготівля та сушіння. Зберігання сировини.
- •9.3. Тотожність сировини.
- •9.4. Стандартизація сировини.
- •9.5. Застосування і препарати.
- •Розділ 10. Глікозиди в лікарській рослинній сировині
- •Розділ 11. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять алкалоїди
- •11.1. Хімічна будова.
- •11.2. Зберігання та заготівля сировини, що містить алкалоїди.
- •11.3. Тотожність сировини. Макро- та мікроскопічний аналіз.
- •11.4. Якісний та кількісний аналіз. Стандартизація сировини.
- •11. 5. Виділення з лікарської рослинної сировини.
- •11. 6. Препарати і застосування.
- •Розділ 12. Сировина тваринного походження
- •Розділ 13. Ресурсознавство
- •Відповіді Розділ 1. Загальні питання фармакогнозії
- •1.1. Товарознавчий аналіз.
- •Розділ 2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять полісахариди
- •Розділ 3. Жири, жироподібні речовини. Лікарські рослини що їх накопичують
- •Розділ 4. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять вітаміни
- •Розділ 5. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містить фенольні сполуки
- •Розділ 6. Іридоїди
- •Розділ 7. Ефірні олії
- •Розділ 8. Сапоніни
- •Розділ 9. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять кардіоглікозиди
- •Розділ 10. Глікозиди в лікарській рослинній сировині
- •Розділ 11. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять алкалоїди
- •11.4. Якісний та кількісний аналіз. Стандартизація сировини.
- •11.5. Виділення з лікарської рослинної сировини.
- •11.6. Препарати і застосування.
- •11.3. Тотожність сировини. Макро- та мікроскопічний аналіз.
- •Розділ 2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять полісахариди.
- •Розділ 3. Жири, жироподібні речовини. Лікарські рослини що їх накопичують.
- •Розділ 4. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять вітаміни
- •Розділ 5. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містить фенольні сполуки.
- •5.1. Прості феноли та їх глікозиди. Лігнани.
- •5.2. Кумарини та хромони.
- •5.3. Антраценпохідні.
- •5.4. Флаваноїди.
- •5.5. Дубильні речовини.
- •Розділ 6. Іридоїди
- •Розділ 7. Ефірні олії
- •Розділ 8. Сапоніни
- •Розділ 9. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять кардіоглікозиди
- •Розділ 11. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять алкалоїди
- •Розділ 12. Сировина тваринного походження
- •Розділ 13. Ресурсознавство
5.3. Антраценпохідні.
5.3.1. Хімічний склад.
126. Препарати кореня щавелю можуть проявляти проносний та в’яжучий ефекти. Це зумовлено наявністю БАР:
А.Флаваноїди та ефірні олії
В. Ефірна та жирна олія
С. Кумарини та фенологлікозиди
D. Антраценпохідні та дубильні речовини
Е. Іридоїди та вітаміни
127. Які хімічні сполуки листа Сени викликають подразнення кишечнику?
А. Смолисті речовини
В. Антраглікозиди
С. Горечі
D. Флаваноїди
Е. Дубильні сполуки
128. При лікуванні сечокам’яної хвороби препаратом кореневищ та коренів марени красильною можлива зміна кольору сечі на червоний, що зумовлено наступним класом діючих речовин цієї сировини:
А. Терпеноїди
В. Флаваноїди
С. Антраценпохідн
D. Алкалоїди
Е. Дубильні речовини
129. До аптечного складу надійшла партія лікарської рослинної сировини касії гостролистої. За яким показником у відповідності з вимогами ДФ XI проводять аналіз на вміст діючих речовин:
А. Дубильних речовин
В. Антрацен похідних
С. Флаваноїдів
D. Кумаринів
Е. Екстрактивних речовин
130. Лікарська рослинна сировина містить алізарин. Ця БАР є:
А. Антраценпохідною сполукою
В. Сапоніном
С. Алкалоїдом
D. Флаваноїдом
Е. Вуглеводнем
5.3.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
131. Дотримання умов заготівлі сировини впливає на якісний та кількісний склад діючих речовин крушини ламкої, тому оптимальним строком заготівлі кори крушини є:
А. Під час плодоношення
В. Під час цвітіння
С. Під час сокоруху
D. Під час листопаду
Е. Під час спокою
Лікарська рослинна сировина Rhamnus cathartica використовується як проносний засіб. Вкажіть, що є неприпустимими домішками цієї рослини?
А. Кора крушини
В. Листки жостеру проносного
С. Плоди крушини вільховидної
D. Квіти жостеру
Е. Кора жостеру
Корені щавлю кінського збирають у певний період вегетації рослини. Вкажіть його:
А. Цвітіння
В. Після відмирання надземної частини
С. Зеленого плодоношення
D. Стеблування
Е. Бутонізації
Кора крушини використовується як послаблюючий засіб. Назвіть термін заготівлі сировини кори крушини вільховидної:
А. У період повного дозрівання плодів
В. Навесні, в період руху соку
С. У період появи листків
D. Зимою
Е. Восени
Кора крушини вміщує антраценпохідні. Коли можна використовувати заготовлену кору
А. зразу після сушіння
В. через 1 місяць після заготівлі
С. через 1 рік після заготівлі
D. свіжозібрану
Е. через 6 місяців після заготівлі
Свіжозібрану кору крушини можна використовувати лише через 1 рік після заготівлі, або її необхідно піддати термічній обробці певний час при відповідній температурі. Виберіть цей режим.
А. 100°С – 12 годин
В. 50°С – 30 хвилин
С. 20°С – 1 доба
D. 100°С – 1 година
Е. 200°С – 30 хвилин