- •Розділ 1. Загальні питання фармакогнозії
- •1.1. Товарознавчий аналіз.
- •1.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •1.3. Доброякісність лікарської рослинної сировини.
- •1.4. Зберігання та маркіровка.
- •Розділ 2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять полісахариди.
- •2.1. Фізико-хімічні властивості.
- •2.2. Хімічна будова.
- •2.3. Хімічний склад.
- •2.4. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •2.5. Тотожність. Мікроскопічні діагностичні ознаки.
- •2.6. Доброякісність сировиин. Якісні реакції на полісахариди.
- •2.7. Застосування і препарати.
- •Розділ 3. Жири, жироподібні речовини. Лікарські рослини що їх накопичують.
- •3.1. Фізико-хімічні властивості.
- •3.2. Отримання жирних олій.
- •3.3. Хімічний склад.
- •Розділ 4. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять вітаміни
- •4.1. Хімічна будова.
- •4.2. Хімічний склад.
- •4.3. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •4.4. Тотожність. Макроскопічний та мікроскопічний аналіз.
- •4.5. Стандартизація сировини. Якісний та кількісний аналіз.
- •4.6. Застосування і препарати.
- •Розділ 5. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містить фенольні сполуки.
- •5.1. Прості феноли та їх глікозиди. Лігнани.
- •5.1.1. Хімічний склад.
- •5.1.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.1.3. Стандартизація. Якісний та кількісний аналіз сировини.
- •5.1.4. Застосування та препарати.
- •5.2. Кумарини та хромони.
- •5.2.1. Хімічний склад.
- •5.2.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.2.3. Стандартизація сировини. Якісний аналіз.
- •5.2.4. Застосування та препарати.
- •5.3. Антраценпохідні.
- •5.3.1. Хімічний склад.
- •5.3.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.3.3. Тотожність. Макро- та мікроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини.
- •5.3.4. Тотожність та доброякісність. Якісні реакції.
- •5.3.5. Стандартизація лікарської рослинної сировини. Кількісне визначення.
- •5.3.6. Застосування та препарати.
- •5.4. Флаваноїди.
- •5.4.1. Хімічний склад.
- •5.4.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.4.3. Тотожність лікарської рослинної сировини. Макроскопічний та якісний аналіз.
- •5.4.4. Стандартизація сировини. Кількісне визначення біологічно активних речовин.
- •5.4.5. Застосування і препарати.
- •5.5. Дубильні речовини.
- •5.5.1. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.5.2. Тотожність сировини. Макроскопічний та якісний аналіз.
- •5.5.3. Застосування та препарати.
- •Розділ 6. Іридоїди.
- •6.1. Хімічний склад.
- •6.2. Тотожність сировини. Якісний аналіз.
- •6.3. Застосування та препарати.
- •Розділ 7. Ефірні олії
- •7.1. Лікарська рослинна сировина, що містить ефірні олії.
- •7.2. Хімічний склад
- •7.3. Локалізація ефірних олій в лікарської рослинної сировині .
- •7.4. Заготівля, сушка та зберігання лікарської рослинної сировини.
- •7.5. Здобування ефірних олій.
- •7.6. Тотожність сировини. Макро- та мікроскопічний аналіз.
- •7.7. Доброякісність сировини. Якісний аналіз.
- •7.8. Стандартизація сировини. Кількісний аналіз.
- •7.9. Застосування і препарати.
- •Розділ 8. Сапоніни
- •8.1. Хімічний склад.
- •8.2. Стандартизація сировини.
- •8.3. Застосування і препарати.
- •Розділ 9. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять кардіоглікозиди.
- •9.1. Хімічний склад.
- •9.2. Заготівля та сушіння. Зберігання сировини.
- •9.3. Тотожність сировини.
- •9.4. Стандартизація сировини.
- •9.5. Застосування і препарати.
- •Розділ 10. Глікозиди в лікарській рослинній сировині
- •Розділ 11. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять алкалоїди
- •11.1. Хімічна будова.
- •11.2. Зберігання та заготівля сировини, що містить алкалоїди.
- •11.3. Тотожність сировини. Макро- та мікроскопічний аналіз.
- •11.4. Якісний та кількісний аналіз. Стандартизація сировини.
- •11. 5. Виділення з лікарської рослинної сировини.
- •11. 6. Препарати і застосування.
- •Розділ 12. Сировина тваринного походження
- •Розділ 13. Ресурсознавство
- •Відповіді Розділ 1. Загальні питання фармакогнозії
- •1.1. Товарознавчий аналіз.
- •Розділ 2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять полісахариди
- •Розділ 3. Жири, жироподібні речовини. Лікарські рослини що їх накопичують
- •Розділ 4. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять вітаміни
- •Розділ 5. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містить фенольні сполуки
- •Розділ 6. Іридоїди
- •Розділ 7. Ефірні олії
- •Розділ 8. Сапоніни
- •Розділ 9. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять кардіоглікозиди
- •Розділ 10. Глікозиди в лікарській рослинній сировині
- •Розділ 11. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять алкалоїди
- •11.4. Якісний та кількісний аналіз. Стандартизація сировини.
- •11.5. Виділення з лікарської рослинної сировини.
- •11.6. Препарати і застосування.
- •11.3. Тотожність сировини. Макро- та мікроскопічний аналіз.
- •Розділ 2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять полісахариди.
- •Розділ 3. Жири, жироподібні речовини. Лікарські рослини що їх накопичують.
- •Розділ 4. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять вітаміни
- •Розділ 5. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містить фенольні сполуки.
- •5.1. Прості феноли та їх глікозиди. Лігнани.
- •5.2. Кумарини та хромони.
- •5.3. Антраценпохідні.
- •5.4. Флаваноїди.
- •5.5. Дубильні речовини.
- •Розділ 6. Іридоїди
- •Розділ 7. Ефірні олії
- •Розділ 8. Сапоніни
- •Розділ 9. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять кардіоглікозиди
- •Розділ 11. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять алкалоїди
- •Розділ 12. Сировина тваринного походження
- •Розділ 13. Ресурсознавство
Розділ 7. Ефірні олії
218. Вiрна вiдповiдь С, тому що з запропонованих видів лікарської рослинної сировини, значну кількість ________ накопичує Thymus vulgare (тимьян звичайний) тому і має таку назву.
219. Вiрна вiдповiдь А, тому що синій колір ромашки зумовлений наявністю хамазулена, тому він і є основним компонентом.
220. Вiрна вiдповiдь В, тому що основний компонент анетол зумовлює назву лікарській рослині, в якій він накопичується в значній кількості – Anisum vulgare – Аніс звичайний.
222. Вiрна вiдповiдь В, тому що ментол – як основний діючий компонент зумовлює назву лікарській рослині, що є джерелом його отримання – Mentha piperita – М’ята перцева.
223. Вiрна вiдповiдь С, тому що Оман високий (Inula helenium, Девясил высокий) накопичує значну кількість ефірної олії, основним компонентом якої є аланолактон, тому і олія має назву алантова.
224. Вiрна вiдповiдь D, тому що з усіх запропонованих видів лікарської рослинної сировини цинеол є основним компонентом листя евкаліпту.
225. Вiрна вiдповiдь D, тому що трава чабрецю вміщує тимол і карвакрол, але тимолу 20-60%, що більше ніж карвакролу.
228. Вiрна вiдповiдь В, тому що для родини Ясноткових – Lamiaceae, до якої належить м’ята перцева характерна наявність ефіроолійних залозок.
229. Вiрна вiдповiдь В, тому що цей випадок є скоріш виключенням з загальноприйнятих правил, які свідчать що для листків характерна наявність екзогенних ефіроолійних утворень: залозок, плям, волосків. Але для листя евкаліпту характерна наявність екзогенного утворення, а саме ефіроолійного вмістища, що і є діагностичною ознакою.
230. Вiрна вiдповiдь А, тому що згідно з правилами заготівлі лікарської рослинної сировини, підземні органи необхідно заготовляти восени, в період відмирання надземної частини, тому що рослина в цей період вже відплодоносила, а підземні органи восени мають найбільшу масу.
231. Вiрна вiдповiдь А, тому що оман вміщує ефірні олії які при високій температурі випаровуються, тому сушити сировину треба при температурі не більше 40˚С.
232. Вiрна вiдповiдь В, тому що листки заготовляють коло вони запашні і клейкі, тобто в квітні-травні.
233. Вiрна вiдповiдь Е, тому що шавлія вміщує ефірні олії і при температурі більше ніж 40˚С вони випаровуються.
234. Вiрна вiдповiдь В, пояснення дивись в питанні 236.
235. Вiрна вiдповiдь А, тому що нижні частини стебла материнки більш грубі і вміщують не так багато листків, тому траву зрізають на відстані 20-30 см від землі.
236. Вiрна вiдповiдь А, тому що саме в цей період трава вміщує найбільшу кількість БАР. Причому заготівлі підлежать незадерев’янілі верхівки стебел завдовжки до 25 см.
237. Вiрна вiдповiдь D, тому що квітки ромашки відносять до ефірно-олійної сировини, тому її треба зберігати окремо від усіх видів сировини в щільно закритій тарі.
238. Вiрна вiдповiдь С, тому що саме в цей період в бруньках вміщується максимальна кількість БАВ. А АНД регламентує % вмісту в сировині бруньок з відокремленими лусочками (тобто що почали розпускатися).
239. Варна відповідь А, тому що кореневища касатика (Iris pseudocarum) зовні схожий з кореневищем аїру, а відрізнити їх можна за запахом, який відсутній у іриса.
Аїр звичайний |
Касатик блідий |
240. Вiрна вiдповiдь А, тому що з валеріаною зовні схожі і посконик (Eupatorium cannabinum), і гадючник (Filipendula hexapetala), але отруйною сировиною є саме посконик.
Валеріана лікарська |
Посконик коноплевидний |
241. Вiрна вiдповiдь С, тому що восени накопичується максимальна кількість БАР, тобто в кінці вегетації, а також маса кореневищ восени більша.
243. Вiрна вiдповiдь D, тому що заготівля сировини має бути в період масового цвітіння.
244. Вiрна вiдповiдь В, тому що лист м’яти вміщує ефірну олію, яка може випаровуватися і віддавати запах іншим рослинам, тому лист м’яти слід зберігати окремо від інших видів лікарської рослинної сировини в щільно закритій тарі.
245. Вiрна вiдповiдь С, тому що ментол, який э головною складовою частиною олії м’ятної (50-80%), при зниженні температури до 10°С кристалізується та випадає в осад. Це використовується як один з методів очистки та одержання ментолу.
246. Вiрна вiдповiдь А, тому що метод перегонки з водяною парою найбільш поширений метод отримання медичних ефірних олій. Він дозволяє отримати чисті ефірні олії без великих економічних затрат на виробництво.
247. Вiрна вiдповiдь D, пояснення дивись до питання 246.
248. Вiрна вiдповiдь Е, тому що камфору напівсинтетичну отримують з ефірної олії ялиці сибірської (Abies Sbiricei), яка на 40% складається з борнеолу та борнілацетату. Їх суміш виділяють з олії ректифікацією. Борнілацетат омилюють до борнеолу, який потім дегідрують до (-) – камфору, яку і називають напівсинтетичну.
Борнілацетат Борнеол Камфора
249. Вiрна вiдповiдь D, тому що метод анфлеражу підходить для отримання ефірних олій з квітів та пелюстків, до того ж з тих рослин, які вміщують відносно мало ефірних олій. Основним є той факт, що олія, яка отримана вищезазначеним методом може використовуватися лише в парфумерно-косметичній промисловості.
250. Вiрна вiдповiдь Е, тому що синтетичну камфору отримують зі α-пінену, який є основним компонентом скіпі дару за методом Голубєва. Пінне на кислотному каталізаторі ізомеризують у камфен, який очищують від побічних продуктів, етерифікують оцтовою кислотою у борнілацетат. Далі цю сполуку омилюють розчином лугу для переведення в ізоборнеол, який дегідрують до (±)-камфори.
251. Вiрна вiдповiдь В, тому що в промислових об’ємах природну (+)-камфору одержують з деревини камфорного лавра, або камфорного дерева (Cinnamomum Camphora).
252. Вiрна вiдповiдь С, тому що при перегонці з водяною парою ефірна олія виходить максимально ”чистою”, тобто звільненою від домішок і її можна застосовувати в медицині. Саме тому цей метод рекомендований фармакопеєю.
253. Вiрна вiдповiдь А, тому що діагностувати ромашку лікарську можна саме за квітколожем, яке має бути видовжено-конічне, голе, порожнисте.
254. Вiрна вiдповiдь D, тому що клітини заповнені інуліном та схізогенні вмістища з ефірною олією є діагностичними ознаками саме кореневища Оману (Девясила, Inulae).
255. Вiрна вiдповiдь D, тому що перераховані мікроскопічні ознаки відповідають траві материнки (Душицы, Origanum).
256. Вiрна вiдповiдь А, тому що кореневища валеріани мають різкий специфічний запах, який зумовлений балдріналем.
257. Вiрна вiдповiдь С, тому що перераховані мікро діагностичні ознаки, а саме „Т-образні” волоски відповідають з перелічених рослин лише траві полину гіркого (Полыни, Absinthii).
259. Вiрна вiдповiдь D, тому що жирні олії на відміну від ефірних не розчиняються в етиловому спирті. Тому якщо при розчинені ефірної олії декілька крапель осіло на дно пробірки це свідчить про домішку жирної олії.
260. Вiрна вiдповiдь В, тому що пляма від жирних або мінеральних олій не випаровується в потоці теплого повітря, а навпаки збільшується в діаметрі на відміну від ефірних олій, пляма від яких через деякий час випаровується.
261. Вiрна вiдповiдь С, тому що одним з видів аналізу фармакопейним видом аналізу для визначення доброякісності ефірних олій є перегонка з водяною парою.
262. Вiрна вiдповiдь С, тому що ефірна олія та спирт етиловий при відповідних співвідношеннях є взаємно розчинними сполуками і тому спирт етиловий необхідно обов’язково визначати як домішку при визначенні доброякісності ефірних олій, особливо при екстракційному способі одержання.
263. Вiрна
вiдповiдь D, тому що саме ефірне число
після ацетилування (Е.ч.п.а.) дає можливість
визначити кількість цінних спиртів в
ефірних оліях до яких і відноситься
ментол.
За формулою: Кількість спиртів = Е.ч.п.а. – Ефірне число
265. Вiрна вiдповiдь С, тому що єдиною методикою, яку рекомендує фармакопея для кількісного визначення ефірних олій в вагово-об’ємних відсотках є перегонка з водяною парою.
266. Вiрна вiдповiдь Е, пояснення дивись в питанні 265.
268. Вiрна вiдповiдь В, тому що назва препарату походить від латинської назви шавлії – Salvia – “Сальвін”. Тобто це є логічним ланцюгом.
269. Вiрна вiдповiдь В, тому що при парантеральному застосуванні камфора збуджує дихальний центр та, як слідство, виявляє аналептичний ефект.
271. Вiрна вiдповiдь В, тому що складу препарату „Пертусин” входить екстракт чабрецю (Thymi serpylli).
274. Вiрна вiдповiдь Е, тому що з усіх наведених лікарських рослин джерелом ефірної олії є лише м’ята перцева і саме м’ятна олія використовується і в фармацевтичній, і в кондитерській, і в парфумерній промисловості.
