- •Розділ 1. Загальні питання фармакогнозії
- •1.1. Товарознавчий аналіз.
- •1.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •1.3. Доброякісність лікарської рослинної сировини.
- •1.4. Зберігання та маркіровка.
- •Розділ 2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять полісахариди.
- •2.1. Фізико-хімічні властивості.
- •2.2. Хімічна будова.
- •2.3. Хімічний склад.
- •2.4. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •2.5. Тотожність. Мікроскопічні діагностичні ознаки.
- •2.6. Доброякісність сировиин. Якісні реакції на полісахариди.
- •2.7. Застосування і препарати.
- •Розділ 3. Жири, жироподібні речовини. Лікарські рослини що їх накопичують.
- •3.1. Фізико-хімічні властивості.
- •3.2. Отримання жирних олій.
- •3.3. Хімічний склад.
- •Розділ 4. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять вітаміни
- •4.1. Хімічна будова.
- •4.2. Хімічний склад.
- •4.3. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •4.4. Тотожність. Макроскопічний та мікроскопічний аналіз.
- •4.5. Стандартизація сировини. Якісний та кількісний аналіз.
- •4.6. Застосування і препарати.
- •Розділ 5. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містить фенольні сполуки.
- •5.1. Прості феноли та їх глікозиди. Лігнани.
- •5.1.1. Хімічний склад.
- •5.1.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.1.3. Стандартизація. Якісний та кількісний аналіз сировини.
- •5.1.4. Застосування та препарати.
- •5.2. Кумарини та хромони.
- •5.2.1. Хімічний склад.
- •5.2.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.2.3. Стандартизація сировини. Якісний аналіз.
- •5.2.4. Застосування та препарати.
- •5.3. Антраценпохідні.
- •5.3.1. Хімічний склад.
- •5.3.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.3.3. Тотожність. Макро- та мікроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини.
- •5.3.4. Тотожність та доброякісність. Якісні реакції.
- •5.3.5. Стандартизація лікарської рослинної сировини. Кількісне визначення.
- •5.3.6. Застосування та препарати.
- •5.4. Флаваноїди.
- •5.4.1. Хімічний склад.
- •5.4.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.4.3. Тотожність лікарської рослинної сировини. Макроскопічний та якісний аналіз.
- •5.4.4. Стандартизація сировини. Кількісне визначення біологічно активних речовин.
- •5.4.5. Застосування і препарати.
- •5.5. Дубильні речовини.
- •5.5.1. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.5.2. Тотожність сировини. Макроскопічний та якісний аналіз.
- •5.5.3. Застосування та препарати.
- •Розділ 6. Іридоїди.
- •6.1. Хімічний склад.
- •6.2. Тотожність сировини. Якісний аналіз.
- •6.3. Застосування та препарати.
- •Розділ 7. Ефірні олії
- •7.1. Лікарська рослинна сировина, що містить ефірні олії.
- •7.2. Хімічний склад
- •7.3. Локалізація ефірних олій в лікарської рослинної сировині .
- •7.4. Заготівля, сушка та зберігання лікарської рослинної сировини.
- •7.5. Здобування ефірних олій.
- •7.6. Тотожність сировини. Макро- та мікроскопічний аналіз.
- •7.7. Доброякісність сировини. Якісний аналіз.
- •7.8. Стандартизація сировини. Кількісний аналіз.
- •7.9. Застосування і препарати.
- •Розділ 8. Сапоніни
- •8.1. Хімічний склад.
- •8.2. Стандартизація сировини.
- •8.3. Застосування і препарати.
- •Розділ 9. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять кардіоглікозиди.
- •9.1. Хімічний склад.
- •9.2. Заготівля та сушіння. Зберігання сировини.
- •9.3. Тотожність сировини.
- •9.4. Стандартизація сировини.
- •9.5. Застосування і препарати.
- •Розділ 10. Глікозиди в лікарській рослинній сировині
- •Розділ 11. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять алкалоїди
- •11.1. Хімічна будова.
- •11.2. Зберігання та заготівля сировини, що містить алкалоїди.
- •11.3. Тотожність сировини. Макро- та мікроскопічний аналіз.
- •11.4. Якісний та кількісний аналіз. Стандартизація сировини.
- •11. 5. Виділення з лікарської рослинної сировини.
- •11. 6. Препарати і застосування.
- •Розділ 12. Сировина тваринного походження
- •Розділ 13. Ресурсознавство
- •Відповіді Розділ 1. Загальні питання фармакогнозії
- •1.1. Товарознавчий аналіз.
- •Розділ 2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять полісахариди
- •Розділ 3. Жири, жироподібні речовини. Лікарські рослини що їх накопичують
- •Розділ 4. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять вітаміни
- •Розділ 5. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містить фенольні сполуки
- •Розділ 6. Іридоїди
- •Розділ 7. Ефірні олії
- •Розділ 8. Сапоніни
- •Розділ 9. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять кардіоглікозиди
- •Розділ 10. Глікозиди в лікарській рослинній сировині
- •Розділ 11. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять алкалоїди
- •11.4. Якісний та кількісний аналіз. Стандартизація сировини.
- •11.5. Виділення з лікарської рослинної сировини.
- •11.6. Препарати і застосування.
- •11.3. Тотожність сировини. Макро- та мікроскопічний аналіз.
- •Розділ 2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять полісахариди.
- •Розділ 3. Жири, жироподібні речовини. Лікарські рослини що їх накопичують.
- •Розділ 4. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять вітаміни
- •Розділ 5. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містить фенольні сполуки.
- •5.1. Прості феноли та їх глікозиди. Лігнани.
- •5.2. Кумарини та хромони.
- •5.3. Антраценпохідні.
- •5.4. Флаваноїди.
- •5.5. Дубильні речовини.
- •Розділ 6. Іридоїди
- •Розділ 7. Ефірні олії
- •Розділ 8. Сапоніни
- •Розділ 9. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять кардіоглікозиди
- •Розділ 11. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять алкалоїди
- •Розділ 12. Сировина тваринного походження
- •Розділ 13. Ресурсознавство
5.4. Флаваноїди.
157. Вiрна вiдповiдь С, тому що софора японська (саме пуп’янки, а не плоди) вміщує більш 20% рутину і є промисловим джерелом для його отримання.
158. Вiрна вiдповiдь В, не дивлячись на те що більше рутину в Alabastrae Sophorae japonicae, але в Fructus також є значна кількість рутину.
159. Вiрна вiдповiдь D, тому що квітки терену і глоду схожі зовні та при заготівлі їх можна переплутати.
|
|
Глід криваво-красний Терен
160. Вiрна вiдповiдь D, тому що при заготівлі збирають кошики в період цвітіння, а потім вищипують крайові квітки, частково захоплюючи й внутрішні квітколоже ї обгортку відкидають. Фармакопея регламентує % вміст обгорток і квітколож в сировині.
161. Вiрна вiдповiдь А, тому що на сонці квітки волошки синього кольору швидко біліють, що вважається дефектом.
162. Вiрна вiдповiдь В, тому що на початку цвітіння верхівки (що саме і підлягає заготівлі) не перевищують 40 см, а товщина стебла становить не більше 5 мм. Під час масового цвітіння вже починається часткове здерев’яніння чашечки, а це є дефектом.
166. Вiрна вiдповiдь А, тому що фіалка польова та марьянник дібровний мають схожі морфологічні ознаки, тобто схожі зовні.
Фіалка польова |
Мар’янник дубравний |
167. Вiрна вiдповiдь В, тому що на сонці або на повітрі можливе знебарвлення сировини, що є неприпустимим.
169. Вiрна вiдповiдь Е, тому що з приведених видів лікарської рослинної сировини описаним морфологічним ознакам, а саме – жовтий колір та плівчасті листочки, відповідає лише цмин пісковий.
170. Вiрна вiдповiдь В, тому що для коренів вовчуга польового характерна наявність ізофлавоноїдів, які мають блакитну флюоресценцію.
171. Вiрна вiдповiдь С, тому що з приведених методів визначення для флавоноїдів, які містяться в коренях вовчуга, характерні лише уланідинова проба та хроматографічні методи, але ізофлавоноїди, які містяться в вовчугу ціаніди нової проби не дають.
172. Вiрна вiдповiдь С, тому що жовто-зелене забарвлення витягу після додавання раствору AlCl3 є якісною реакцією на флавоноїди.
173. Вiрна вiдповiдь D, тому що основною якісною реакцією на флавоноїди є ціанідинова проба (проба Синода) з металічним магнієм і концентрованою хлористоводневою кислотою.
177. Вiрна вiдповiдь D, тому що в УФ-світлі при довжині хвилі 360 нм більшість флавоноїдів флуоресціюють, і цю їх властивість використовують для ідентифікації в хроматографічному аналізі.
178. Вiрна вiдповiдь В, тому що з багатьох методів кількісного визначення має спектрофотометричний метод, який базується на реакціях комплексоутворення з іонами різних металів з наступним визначенням оптичної густини в УФ-світлі при відповідній довжині хвилі. Так рутин в витягу звіробою визначають кількісно після реакції з AlCl3.
181. Вiрна вiдповiдь D, тому що основний компонент кореня вовчуга – Radix Ononidis – ононін.
182. Вiрна вiдповiдь С, тому що основний компонент квітів Волошки (Flores Cyani) – ціанін.
186. Вiрна вiдповiдь Е, тому що основним діючими речовинами сухоцвіту багнового є флавоноїди представлені кверцетином, кемпферолом і гнафалозидами А і В, а також каротиноїдами. І хоча за більшістю літературних джерел сухоцвіт за хімічною класифікацією відноситься до лікарської рослинної сировини, що вміщує каротиноїди, стандартизацію цієї сировини згідно Фармакопеї проводять за вмістом флавоноїдів.
187. Вiрна вiдповiдь В, тому що з запропонованих видів лікарської рослинної сировини, кровоспинну дію при маточних та гемороїдальних кровотечах виявляє лише корінь Вовчуга (Radix Ononidis, корень Стальника).
188. Вiрна вiдповiдь Е, тому що спиртову настоянку „Новоїманін” виробляють з трави звіробою, який виявляє протимікробну дію на золотистий стафілокок.
190. Вiрна вiдповiдь А, тому що з запропонованих видів лікарської рослинної сировини діуретичну дію виявляє лише трава хвощу (Herba Equiseti arvensis).
192. Вiрна вiдповiдь Е, тому що з запропонованих видів ЛРС, що вміщує флавоноїди максимальну кількість рутину вміщують плоди Софори японської (fructus Sophorae japonicae). А рутин є 3-рутинозидом кверцетину.
194. Вiрна вiдповiдь D, тому що здебільшого солодка гола використовується як сапонінвміщуюча сировина, але противиразковий препарат „Ліквірітон” отримують саме з флавоноїдної фракції.
