7.4. Облік витрат і калькулювання послуг бюджетних установ
Вивчаючи питання методики калькулювання послуг, що надаються бюджетними установами, передусім необхідно ознайомитися з економічною сутністю результатів діяльності бюджетних установ — нематеріальною послугою та її собівартістю, а також поглибити знання управлінського обліку та його категорійного апарату (об’єктів обліку витрат, їхнього складу, об’єктів калькулювання, калькуляційних одиниць тощо).
Складові методу обліку витрат і калькулювання послуг бюджетних установ наведено на рис. 2.23.
Бюджетні установи залежно від профілю надають різні послуги, зокрема платні. Перелік платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Наприклад, вищі навчальні заклади можуть надавати такі освітні послуги платного характеру:
навчання іноземних і вітчизняних студентів понад державне замовлення в межах ліцензованого обсягу прийняття (за контрактом із фізичними та юридичними особами);
Рис. 2.23. Складові методу обліку витрат і калькулювання послуг бюджетних установ
здобуття другої вищої освіти, другої кваліфікації молодшого спеціаліста;
післядипломна освіта понад державне замовлення;
підготовка працівників різних професій понад державне замовлення;
навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;
переведення з одного до іншого навчального закладу та поновлення навчання студентів;
повторне вивчення відрахованими студентами окремих дисциплін із подальшим складанням іспитів;
підготовка аспірантів і докторантів понад державне замовлення;
прийняття кандидатських іспитів;
навчання іноземних громадян в аспірантурі, докторантурі, стажування їх;
плата за наукові консультації для осіб, які підвищують кваліфікацію спеціаліста;
довузівська підготовка;
консультації для різних категорій населення;
інші види освітніх послуг.
Під час ознайомлення із переліком послуг, що надаються медичними закладами, слід розрізняти поняття «медична допомога» та «медичні послуги», які об’єднано в три групи:
лікувально-профілактичного характеру (косметично-хірургічна допомога, лікування від тютюнопаління та хворих на алкоголізм, лікування сексопатологічних хворих та лікування безплідності; лікувальна гімнастика, масаж та мануальна терапія; операції зі штучного переривання вагітності; профілактичні медичні огляди; гігієнічна експертиза; медичні огляди для отримання посвідчення водія, для отримання дозволу на право придбання та носіння зброї; зубне, вушне та очне протезування дорослого населення тощо);
іншого характеру (доставка ліків хворим додому, надання додаткової медичної інформації за проханням громадян, пов’язаної з медичною діяльністю; атестація робочих місць на замовлення підприємств і організацій тощо);
освітньо-супутного характеру, що надаються вищими медичними закладами (здобуття другої вищої освіти; навчання вітчизняних та іноземних студентів за контрактом; поглиблене вивчення окремих дисциплін; прийняття кандидатських іспитів у осіб, які не працюють у вищому навчальному закладі; надання послуг щодо легалізації документів про освіту тощо).
Військові частини Міністерства оборони України можуть надавати транспортні послуги; послуги, пов’язані з діяльністю санаторно-курортних і лікувальних закладів; послуги з різних видовищних заходів та іншої діяльності у сфері відпочинку та розваг.
У плануванні та обліку витрат, пов’язаних із наданням послуг, важливим є розподіл витрат на прямі та накладні (як і в сфері матеріального виробництва). До прямих витрат на освітні послуги належать заробітна плата професорсько-викладацького складу, нарахування на заробітну плату, матеріали для навчальних цілей та інші.
Надання медичних послуг супроводжується низкою прямих витрат: заробітна плата медичного персоналу та нарахування на неї, лікувальні засоби, продукти харчування тощо.
Для обліку витрат і доходів із надання платних послуг у Плані рахунків бухгалтерського обліку призначені такі вже відомі субрахунки:
811 «Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги»;
711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги».