Структура плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ

Номер і найменування класів	Номери рахунків які входять до класу	Синтетичні рахунки
		Кількість	% до підсумку
1. Необоротні активи	10—14	5	10
2. Запаси	20—25	6	14
3. Кошти, розрахунки та інші активи	30—36	7	16
4. Власний капітал	40, 41, 43, 44	4	12
5. Довгострокові зобов’язання	50—52	3	7
6. Поточні зобов’язання	60—68	9	24
7. Доходи	70—72, 74	4	10
8. Витрати	80—82	3	7
Усього	—	41	100
Позабалансові рахунки	01, 02, 04—09	8

План рахунків та Інструкція щодо його застосування є обов’яз­ковим і важливим засобом державного управління бухгал­терським обліком у бюджетних установах. Оскільки План рахун­ків передбачено застосовувати в усіх бюджетних установах, то в кожному конкретному випадку використовують лише певну частину рахунків. Тому кожна галузь чи бюджетна установа розробляють для себе робочий план рахунків, який затверджує керівник установи.

1.4.Форми бухгалтерського обліку

У бюджетних установах застосовують спрощений варіант меморіально-ордерної форми «Журнал-Головна». Регістри цієї форми розроблено Державним казначейством України на основі меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку з урахуванням вимог сьогодення. Форма «Журнал-Головна» ґрунтується на застосуванні системи місячних накопичувальних відомостей-меморіальних ордерів. Усього передбачено 16 меморіальних ордерів, перелік і призначення яких наведено в таблиці 1.2.

Меморіальні ордери застосовують як за ручного, так і за автоматизованого ведення бухгалтерського обліку.

Операції, які не потрібно накопичувати впродовж місяця або які не фіксуються в меморіальних ордерах № 1—16, реєструють у меморіальних ордерах ф. № 274 (бюджет). Так оформляють, наприклад, нарахування зносу необоротних активів, операції «стор­но». Ці ордери складають безпосередньо після здійснення операцій або не пізніше наступного дня (одержання первинного документа) і нумерують, починаючи із «17», за кожен місяць окремо.

Узагальнювальним регістром синтетичного обліку є книга «Журнал-головна» ф. № 308 (бюджет), яка ведеться, як правило, за рахунками другого порядку. Побудова книги забезпечує перевірку правильності та повноти записів у синтетичному обліку, а тому відпадає потреба у складанні оборотної відомості за синтетичними рахунками (оборотного балансу).

Аналітичний облік організують:

• поєднанням синтетичного й аналітичного обліку в окремих меморіальних ордерах шляхом використання лінійно-позиційного способу записів. До них можна віднести меморіальні ордера № 4, 6, 7, 8;

• використанням типових і спеціалізованих форм аналітичного обліку (книг, карток, форм автоматизованого обліку тощо).

Для перевірки правильності та повноти записів у регістрах аналітичного обліку щомісячно (щоквартально) складають оборотні відомості за аналітичними рахунками, дані яких звіряють із оборотами і залишками відповідних синтетичних рахунків книги «Журнал-Головна» (рис. 1.6).

Таблиця 1.2