2.1.2. Етапи та стадії розроблення стандартів і нормативних документів

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації з урахуванням суспільної потреби в стандартах, державних пріоритетів, пропозицій технічних комітетів стандартизації та інших суб’єктів стандартизації щороку формує програму робіт зі стандартизації, яка включає перелік національних стандартів, прийнятих до розроблення. Програма публікується один раз на шість місяців у офіційному виданні центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації та розміщується в інформаційних мережах.

Національні стандарти розробляються технічними комітетами стандартизації, а в разі їх відсутності – іншими суб'єктами стандартизації, що мають для цього відповідний науково-технічний потенціал.

Порядок розроблення, узгодження, затвердження, розповсюдження, перевірки, перегляду, зміни та скасування стандартів регламентовано:

- для державних стандартів – ДСТУ 1.2:2003;

- для технічних умов – ДСТУ 1.3:2004;

- для стандартів організацій, підприємств – ДСТУ 1.5:2003;

- для галузевих стандартів — органом, до сфери управління якого входять підприємства, установи, організації, на які поширюється дія стандарту;

- для стандартів науково-технічних та інженерних товариств – їхніми статутними органами;

- для міжнародних і регіональних стандартів – ДСТУ 1.7-2001;

- для державних класифікаторів – ДСТУ 1.10:2005.

Правила та порядок розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни й припинення дії національних стандартів, які встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, містять:

- критерії врахування чи відхилення пропозицій щодо розроблення національних стандартів;

- критерії визначення розробників національних стандартів;

- визначення пріоритетів щодо застосування міжнародних (регіональних) стандартів;

- механізм апеляції;

- інформування зацікавлених сторін про стан робіт у сфері національної стандартизації. Строк розгляду проекту національного стандарту та подання відгуків не може бути меншим, ніж 60 днів від дня його опублікування;

- ознайомлення за рівних умов з проектами національних стандартів усіх зацікавлених сторін.

Розроблення стандарту ТК згідно з його спеціалізацією починається зі збирання клопотань про його розроблення від державних органів та організацій, підприємств, фірм, громадських організацій та об'єднань, науково-технічних товариств, окремих підприємств тощо.

До клопотань про розроблення стандарту має бути додане обґрунтування його необхідності, технічні вимоги чи навіть проект стандарту, розроблений самим замовником.

На підставі клопотань центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації формує річні плани державної стандартизації. Розроблення стандарту здійснюється на підставі цього плану та угоди чи договору між відповідним ТК, якому доручена ця робота, і замовником стандарту.

Розроблення стандарту в ТК може складатися з таких етапів:

- складання технічного завдання;

- розроблення проекту стандарту;

- оформлення та представлення кінцевого варіанта стандарту на його прийняття;

- оновлення стандарту;

- перегляд стандарту;

- відміна стандарту (припинення його чинності).

У технічному завданні на розроблення стандарту визначають строки виконання кожної стадії робіт, зміст та структуру майбутнього стандарту, перелік вимог до об'єкта стандартизації, список зацікавлених потенційних користувачів стандарту тощо. Особливу увагу приділяють переліку організацій, від яких доцільно отримати відгуки на проект стандарту. Для цього практикують публікацію стислої інформації щодо розроблюваного стандарту в спеціалізованому збірнику (журналі), щоб дати змогу всім зацікавленим сторонам заявити свої пропозиції.

Розроблення проекту стандарту складається з двох стадій. На першій стадії – розроблення першої редакції проекту стандарту – основну увагу приділяють відповідності його вимогам законодавства України, державним стандартам України, міжнародним нормам і правилам, національним стандартам інших країн за умови їх прогресивності та вищого науково-технічного рівня. Крім цього визначають патентну чистоту об'єкта стандартизації, у разі потреби здійснюючи відповідні дослідження та інформаційне забезпечення. Після цього складена перша редакція проекту стандарту розглядається на спеціальному засіданні членами ТК (або за допомогою листування між ними) і узгоджений проект стандарту розсилається на відгук замовнику та всім зацікавленим організаціям і підприємствам.

Друга стадія розроблення полягає в аналізі отриманих відгуків, оформленні кінцевої редакції проекту стандарту та підготовленні його до прийняття. Кінцева редакція має бути розглянута членами ТК, органами державного контролю та нагляду за дотриманням обов'язкових вимог стандартів, науково-дослідним інститутом Держспоживстандарту України. Якщо дві третини членів ТК узгодили кінцеву редакцію стандарту, то він рекомендується до прийняття.

Прийняття стандарту здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації на підставі обов'язкового аналізу змісту проекту стандарту та відповідності його нормам, правилам і вимогам ДСТУ. Стандарт приймається консенсусом центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, після чого встановлюється дата його впровадження, реєстрації та публікації інформації щодо нього в Інформаційному покажчику. Термін закінчення чинності стандарту не встановлюється. З ним має проводитися безперервна робота членів ТК та зацікавлених сторін, спрямована на своєчасне оновлення його вимог і методик з метою забезпечення відповідності його потребам споживачів, користувачів, економіки та обороноспроможності України.

Під час схвалення або прийняття національного стандарту центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації визначає дату надання стандарту чинності з урахуванням часу на виконання підготовчих заходів щодо його впровадження.

Перелік національних стандартів, схвалених та прийнятих протягом місяця, публікується наступного місяця в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації.

Перегляд ДСТУ практично є розробленням нового стандарту замість чинного. Необхідність перегляду ДСТУ виникає за умови, що зміни, які вносяться до нього, зумовлюють значні зміни основних показників якості продукції та змінюють її сумісність і взаємозамінність.

У разі необхідності оновлення стандарту ТК розробляє проект змін, проект оновленого стандарту чи пропозиції з його відміни та вносить відповідну пропозицію в центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації.