5.2. Зміст та порядок виконання роботи

1. Вивчити основні розділи технічних умов (п. 5.1.1).

2. Ознайомитися з особливостями позначення ТУ.

3. У вигляді таблиці навести основні нормативні документи, що містять вимоги до змісту, викладання та оформлення ТУ (5.1).

4. Надати матеріал п. 5.1.1 у зведеній таблиці таким чином:

- вимоги, що встановлюють ТУ;

- умови:

• розробки;

• перегляду;

• перевірки (підприємства, термін);

• реєстрації (документи, термін);

• зберігання.

5. Розробити алгоритм основних етапів розробки ТУ.

6. Оформити звіт з лабораторної роботи згідно з порядком виконання роботи та відповісти на контрольні питання.

Контрольні питання

1. Нормативні документи щодо змісту, викладання та розроблення ТУ.

2. З яких розділів складаються технічні умови?

3. Вимоги до побудови групових ТУ.

4. В яких випадках дають посилання на інші нормативні документи?

5. За яких умов ТУ підлягають перегляду з подальшим розробленням?

6. Умови перевірки ТУ перед реєстрацією.

7. Які ТУ не реєструються?

8. Правила позначення технічних умов.

9. Супровідні документи на реєстрування ТУ.

10. Термін реєстрації та умови зберігання ТУ.

Лабораторна робота № 6

Система стандартизації конструкторської

та технологічної документації

Мета роботи – ознайомитися з системами загальнотехнічних та організаційно-методичних стандартів, а також процедурою та основними положеннями нормоконтролю.

6.1. Стислі теоретичні відомості

6.1.1. Державні класифікатори

Розвиток і вдосконалення інформаційних технологій зумовлюють нові вимоги до методів класифікації та кодування будь-якої інформації. Перехід на ринкові умови потребує гармонізації не тільки нормативних документів з міжнародними чи регіональними, а й суттєвих змін чинних в Україні правил класифікації та кодування науково-технічної інформації, а також переходу на прийняту в міжнародних організаціях систему обліку та статистики.

Без єдиного класифікатора неможливим є вирішення проблеми забезпечення узгодженості багатьох потоків інформації. Для цього забезпечують єдині термінологію й позначення з прийнятими в міжнародних організаціях та сумісність міжнародних і національних інформаційних систем. На підставі цього в Україні, як і в деяких інших країнах колишнього СРСР, вводиться єдина система класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації (ЄСКК). Її об'єктами є статистична інформація, макроекономічна, фінансова та правоохоронна діяльність, банківська справа, бухгалтерський облік, стандартизація, сертифікація, виробництво продукції, надання послуг, митна справа, торгівля та зовнішньоекономічна діяльність.

Основні принципи, правила та вимоги, що регламентують чинність вказаної системи, викладено в положенні Єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної й соціальної інформації. У цьому Положенні врахована необхідність гармонізації українських класифікаторів з міжнародними через пряме використання останніх в Україні. Наприклад, класифікатор стандартів розроблено на підставі класифікатора стандартів ISO. Цей документ містить рекомендації з побудови каталогів, тематичних переліків, автоматизованих банків даних з нормативних документів тощо.

Гармонізовані з міжнародними також правила ведення класифікаторів, класифікатор одиниць фізичних величин, коди для одиниць вимірювання тощо.

Система національних класифікаторів в Україні на 2001 рік містила вже вісімнадцять взаємопов'язаних Державних класифікаторів, серед яких:

• ДК 001-94 Класифікатор форм власності;

• ДК 002-95 Класифікатор організаційно-правових форм господарювання;

• ДК 003-95 Класифікатор професій;

• ДК 004-99 Український класифікатор нормативних документів (УКНД);

• ДК 005-96 Класифікатор викидів;

• ДК 006-96 Класифікатор валют;

• ДК 007-96 Класифікатор держав світу;

• ДК 008-96 Класифікатор корисних копалин і підземних вод;

• ДК 009-96 Класифікатор видів економічної діяльності;

• ДК 010-98 Державний класифікатор управлінської документації (ДКУД);

• ДК 011-96 Класифікатор систем позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО);

• ДК 012-97 Український класифікатор послуг зовнішньоекономічної діяльності (УКПЗЕД);

• ДК 013-97 Класифікатор основних фондів (КОФ);

• ДК 014-97 Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України;

• ДК 015-97 Класифікатор видів науково-технічної діяльності;

• ДК 016-97 Класифікатор продукції та послуг;

• ДК 017-98 Класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності;

• ДК 018-2000 Державний класифікатор будівель і споруд.

Система національних стандартів згідно з ДКНД (ДК 004) входить у такі групи нормативних документів (табл. 6.1):

Таблиця 6.1

Витяг з державного класифікатора ДК 004

Код	Назва
01	Загальні положення. Термінологія. Стандартизація.
01.020	Термінологія.
01.040	Словники
01.120	Стандартизація. Загальні правила
03	Соціологія. Послуги. Організація та керування
	підприємствами.
03.120	Якість
03.120.01	Якість взагалі
03.120.10	Керування якістю
03.120.20	Сертифікація продукції та підприємств. Оцінювання
	відповідності.

Згідно з усталеними правилами стандартизації національна стандартизація повинна: мати затверджені правила стосовно того, як розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати та скасовувати стандарти; застосовувати стандарти на добровільних засадах, якщо інше не встановлено законодавством, і розробляти їх за участі всіх зацікавлених сторін та приймати на засадах консенсусу; розробляти національні стандарти на основі відповідних міжнародних і регіональних стандартів чи їх проектів на завершальній стадії, а доцільність розроблення національних стандартів, положення яких відмінні від міжнародних, має бути зумовлена потребами захисту життя, здоров'я та майна людей, захисту тварин, рослин, охорони довкілля, кліматичними чи географічними чинниками або суттєвими технічними проблемами; створювати єдину систему забезпечування офіційною інформацією щодо програми робіт і чинних стандартів та самими стандартами - національний центр міжнародної інформаційної мережі ISONET WTO*.

2. Комплекси стандартів

Загальнотехнічні та організаційно-методичні стандарти, як правило, об'єднують у комплекси (системи) стандартів для нормативного забезпечення вирішення технічних і соціально-економічних завдань у певній галузі діяльності. Зараз діє понад 40 таких міждержавних систем, які забезпечують організацію виробництва високоякісної продукції. Найважливіші з них розглянуті нижче.

Національна система стандартизації. В Україні розроблено перші дев'ять стандартів національної системи стандартизації – ДСТУ 1.0:2003, ДСТУ 1.2-2001, ДСТУ 1.3:2004, ДСТУ 1.5:2003, ДСТУ 1.6:2004, ДСТУ 1.7-2001, ДСТУ 1.11:2004, ДСТУ 1.12:2004, ДСТУ 1.13:2001.

Єдина система конструкторської документації (ЄСКД). Це система постійно діючих технічних та організаційних вимог, що забезпечують: взаємний обмін конструкторською документацією без її переоформлення між країнами СНД, галузями промисловості й окремими підприємствами; розширення уніфікації продукції під час конструкторської розробки; спрощення форми документів і скорочення їх номенклатури, а також єдність графічних зображень; механізовану та автоматизовану розробку документів і, найголовніше, готовність промисловості до організації виробництва будь-якого виробу на якому завгодно підприємстві в найкоротший термін. Стандарти системи ЄСКД позначаються перед номером стандарту цифрою 2. Наприклад: ГОСТ 2.105-95 «Межгосударственный стандарт. Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам», ГОСТ 2.114-95 «Межгосударственный стандарт. Единая система конструкторской документации. Технические условия», ГОСТ 2.503-90 «Единая система конструкторской документации. Правила внесения изменений».

Єдина система технологічної документації (ЄСТД). Ця система встановлює обов'язковий порядок розробки, оформлення та збереження всіх видів технологічної документації на машино- і приладобудівних підприємствах країни для виготовлення, транспортування, встанов­лення й ремонту виробів цих підприємств. На основі технологічної до­кументації здійснюють планування, підготовку та організацію виробни­цтва, встановлюють зв'язки між відділами й цехами підприємства, а також між виконавцями (конструктором, технологом, майстром, робітником). Єдині правила розробки, оформлення та збереження технологічної документації дозволяють використовувати прогресивні способи її машинної обробки, а також полегшують передачу документації на інші підприємства. Стандарти ЄСТД позначаються перед номером стандарту цифрою 3.

Державна система забезпечення єдності вимірювань (ДСВ). Ця система відіграє в наш час особливу роль. У сучасній промисловості затрати праці на виконання вимірювань становлять в середньому 10% від загальних затрат праці на всіх стадіях створення та експлуатації продукції, а в окремих галузях промисловості досягають 50-60 % (електронна, радіотехнічна тощо). Ефективність цих затрат визначається достовірністю й порівнянністю результатів вимірювань, які можуть бути досягнуті лише в умовах добре організованого метрологічного забезпечення господарства країни. Стандарти ДСВ позначаються перед номером стандарту цифрою 8.

Система стандартів безпеки праці (ССБП). Ця система встановлює єдині правила й норми, що стосуються безпеки людини в процесі праці. Введення системи в дію забезпечує значне зниження виробничого травматизму та професійних захворювань. Стандарти ССБП позна­чаються перед номером стандарту цифрою 12.

Єдина система технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ). Це комплекс міждержавних стандартів і галузевих систем технологічної підготовки виробництва, при виконанні вимог яких створюються умови для скорочення строків підготовки виробництва, освоєння й випуску продукції заданої якості, забезпечення високої гнучкості виробничої структури та значної економії трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Одним з найважливіших принципів, закладених в ЄСТПВ, є типізація технологічних процесів виготовлення уніфікованих об'єктів виробництва й засобів технологічного оснащення на основі їх класифікацій і групування за подібними конструктивно-технологічними ознаками, що створює основу для підвищення рівня типових технологічних процесів. Впровадження цього принципу дає можливість в декілька разів скоротити строки підготовки виробництва нових виробів та обсяг розроблюваної технологічної документації. Типові технологічні процеси базуються на використанні прогресивних вихідних заготовок, передових методів обробки деталей, стандартних засобів технологічного оснащення, прогресивних форм організації виробництва. Вони розроб­ляються на основі прогресивних технологічних рішень. Стандарти ЄСТПВ позначаються перед номером стандарту цифрою 14.

Система розробки і постановки продукції на виробництво (СРПВ). Це система правил, що визначають порядок проведення робіт зі створення, виробництва та використання продукції, встановлених відповідними стандартами. Основне призначення СРПВ полягає у встановленні організаційно-технічних принципів і порядку проведення робіт зі створення продукції високої якості, запобіганні постановки на виробництво застарілої, неефективної та невідпрацьованої продукції, скороченні строків розробки й освоєнні та своєчасному оновленні продукції. Стандарти СРПВ регламентують: порядок проведення науково-дослідних та експериментально-конструкторських і технологічних робіт, патентних досліджень, що включають дослідження технічного рівня та тенденції розвитку техніки; вимоги до продукції, яку належить розробити та освоїти; порядок видання, контролю й підтримання цих вимог на всіх стадіях життєвого циклу продукції та зняття її з виробництва; порядок постановки продукції на виробництво (у тому числі раніше освоєної на інших підприємствах продукції та продукції, що виготовляється за ліцензіями зарубіжних фірм), здійснення авторського нагляду під час освоєння й виробництва продукції; вимоги до зразків-еталонів товарів, правила їх узгодження та затвердження; порядок зняття застарілої продукції з виробництва з урахуванням інтересів споживачів і своєчасної заміни такої продукції більш сучасною. Стандарти системи СРПВ позначаються перед номером стандарту цифрою 15.

6.1.3. Нормоконтроль технічної документації

Технічні документи (конструкторські та технологічні) повинні відповідати ряду вимог, найважливішими з яких є: вимоги до конструкції, що визначають її раціональність, взаємозв'язок елементів, правильний вибір матеріалів, характер оздоблення тощо; вимоги до технології, що визначають можли­вість використання для виготовлення виробів найбільш прогресивних і економічних технологічних процесів та устаткування; вимоги до оформлення, що визначають чіткість та наочність зображення на кресленні всіх відомостей, необхідних для виготовлення деталі чи виробу.

Щоб розроблювана в процесі проектування технічна документація відповідала перерахованим вище вимогам, необхідний постійний, добре організований контроль, – як конструкторський і технологічний, так і нормативний (нормоконтроль).

Мета нормоконтролю – повне додержання в технічних документах вимог чинних стандартів, широке використання у виробах під час проектування стандартних і уніфікованих елементів. Здійснення нормоконтролю обов'язкове для всіх організацій і підприємств, що виконують проектно-конструкторські роботи, незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Нормоконтролю підлягає така конструкторська документація: текстові документи (пояснювальна записка, інструкції, технічний опис, і технічні умови, тощо), креслення та інша конструкторська документація. Під час нормоконтролю технологічної документації перевіряють: карти технологічних процесів, додержання технологічних нормативів, технологічні креслення, карти розкрою матеріалів, розрахунки з нормування матеріалів тощо.

Нормоконтроль на підприємстві може бути як централізованим, так і децентралізованим: це залежить від масштабів підприємства та загальної схеми організації робіт зі стандартизації. При централізованому нормоконтролі відділ стандартизації має у своєму складі групу нормоконтролю або відповідального за нормоконтроль, що підпорядковані керівнику відділу. При децентралізованому нормоконтролі він здійснюється в різних підрозділах підприємства.

Права та обов'язки працівників нормоконтролю визначаються відповідним положенням і наказом по підприємству. Нормоконтролер повинен бути спеціалістом високої кваліфікації, бездоганно знати своє виробництво, регулярно стежити за виданням нових стандартів усіх категорій та інших обов'язкових нормативних документів. Вказівки нормоконтролера обов'язкові для виконання, суперечки між ним і виконавцем вирішує керівник відділу (бюро, групи) стандартизації підприємства. Його рішення може бути відмінене тільки головним інженером підприємства або директором. Технічна документація, яка не має підпису нормоконтролера, не приймається до подальшої роботи.