4.2. Зміст та порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з правилами позначення різних нормативних документів (НД) (п. 3.1.1-3.1.2).

2. Стисла характеристика різних видів НД та їх індексів (заповнити табл. 3.1).

3. Стисла характеристика різних видів НД та відповідних стандартів, що регламентують їх позначення (заповнити табл. 3.2).

4. Стисла характеристика змісту різних стандартів відповідно до п. 4.1 (заповнити табл. 4.1).

5. Оформити звіт з лабораторної роботи згідно з порядком виконання роботи та відповісти на контрольні питання.

Таблиця 3.1

Індекси документів	Види нормативного документу

Таблиця 3.2

Види НД	Стандарти, що регламентують їх позначення

Таблиця 4.1

Види стандартів та нормативних документів	Зміст стандартів та нормативних документів

Контрольні питання

1. З чого складається повне позначення національних стандартів та інших НД?

2. Позначення НД громадських організацій.

3. Що застосовують для позначення проектів документів?

4. Що містить позначка НД інших суб’єктів стандартизації?

5. В якому випадку позначка не змінюється?

6. З чого складається позначка технічних умов (ТУ)?

7. Що встановлюють основоположні організаційно-методичні стандарти?

8. Що встановлюють загальнотехнічні стандарти?

9. Зміст стандартів на методи контролювання.

10. Зміст стандартів на процеси та послуги.

11. Що повинні містити вимоги до охорони довкілля?

Лабораторна робота № 5 Загальні вимоги до змісту розділів технічних умов та їх реєстрація

Мета роботи – ознайомитися з основними розділами технічних умов, а також умовами їх розробки, перегляду, перевірки та реєстрації.

5.1. Стислі теоретичні відомості

5.1.1. Загальні вимоги до змісту розділів технічних умов, їх реєстрація

У технічних умовах (ТУ) мають бути такі розділи:

- сфера застосування;

- нормативні посилання;

- технічні вимоги (параметри й розміри, основні показники та характеристики матеріалів, покупних виробів, комплектність, маркування, пакування);

- вимоги безпеки;

- вимоги охорони довкілля, утилізації;

- правила приймання;

- методи контролювання (випробування, аналізу, вимірювання);

- транспортування та зберігання;

- вимоги до експлуатації, ремонту, настанова щодо застосування;

- гарантії виробника (рис. 5.1).

Зміст, викладання та оформлення ТУ як складника конструкторської документації має відповідати ГОСТ 2.114-95 та вимогам ДСТУ 1.3:2004. У ТУ на продукцію, виготовлення та використання якої можуть зашкодити здоров’ю, майну громадян чи довкіллю, обов’язково мають бути розділи «Вимоги безпеки» та «Вимоги охорони довкілля». Загальні вимоги щодо змісту окремих розділів ТУ – згідно з вимогами ДСТУ 1.5:2003 і додатком Б ДСТУ 1.3:2004. ТУ на послуги мають враховувати вимоги ДСТУ 3279-95.

Рис. 5.1. Структура ТУ.

У технічних умовах установлюють вимоги до якості, виконання, розмірів, сировини, складальних одиниць, охоплюючи вимоги до фірмового знака, термінології, умовних позначок, методів випробування (вимірювання, контролювання, аналізування), пакування, маркування та етикетування, а також визначають, за потреби, способи оцінюван­ня відповідності встановленим обов'язковим вимогам.

ТУ розробляють ініціативно або на замовлення, якщо:

- немає національних стандартів на розроблювану продукцію;

- декілька однорідних видів продукції (групові ТУ).

Групові ТУ складають на два або декілька видів продукції, які характеризуються спільністю функціонального призначення, сфери застосування, конструктивно-технологічного вирішення та номенклатури основних характеристик споживчих властивостей і показників якості.

Якщо на групу однорідної продукції є національний стандарт або стандарт організації виду «Загальні технічні умови», то показники чи вимоги до конкретної продукції, які виділяють її з групи однорідної (марка, склад тощо), установлюють у ТУ.

Для виготовлення продукції або надання послуги на експорт суб'єкти господарювання можуть застосовувати чинні ТУ інших країн, якщо це зазначено в договорі (контракті), за умови дотримання обов'язкових вимог безпеки та охорони довкілля, і якщо вони не суперечать чинному законодавству України щодо виготовлення, транспортування та зберігання на території України.

За тих самих умов дозволено застосовувати нормативні документи (НД) міжнародних чи регіональних організацій зі стандартизації, членом яких є Україна, а також інших міжнародних організацій, документи яких визнано Генеральною Угодою з тарифів та торгівлі Світової організації торгівлі.

Суб'єкти господарювання можуть використовувати чинні ТУ іноземних фірм на договірних (контрактних) засадах згідно з ГОСТ 15.311-90. У договорах (контрактах) має бути передбачено зобов'язання власника ТУ про забезпечення користувача всіма змінами до них, а також, у разі потреби, власник може дати дозвіл користувачеві скопіювати ТУ.

Технічні умови розробляють за рішенням виробника (постачальника) або на вимогу споживача (замовника). Основою для розроблення ТУ є технічне завдання продукції (договір, контракт, протокол), підготовлене та затверджене згідно з установленим порядком.

Зміни до технічних умов розробляють власники ТУ. Якщо кількість змін ТУ перевищує 10 або в разі внесення змін у вимоги, за якими ідентифікують продукцію, ТУ підлягають перегляду з розробленням ТУ на заміну чинних. Технічні умови переглядають не рідше одного ра­зу на п'ять років після надання їм чинності чи останнього перевіряння. Державну реєстрацію технічних умов на продукцію чи змін до ТУ виконують згідно з ДСТУ 1.6:2004. «Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів». Облік, зберігання та обіг облікованих копій ТУ здійснюють згідно з порядком, установленим власником ТУ.

У розділі «Сфера застосування» має бути назва продукції, її призначення (сфера застосування) та умови використання (надання послуги, виконання процесу). Треба подати приклад позначення продукції під час її замовляння та для посилання в інших нормативних документах.

Розділ «Нормативні посилання» – згідно з ДСТУ 1.5-2003 «Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів».

Розділ «Технічні вимоги» має такі підрозділи:

- параметри й розміри;

- основні показники та характеристики (властивості);

- вимоги до сировини, матеріалів, купованих виробів;

- комплектність;

- маркування;

- пакування.

У розділі «Вимоги безпеки» треба зазначити ті вимоги безпеки, які пов'язані зі специфікою виготовлення саме цього виробу (речовини, матеріалу), виконання процесу, а не функціонуванням виробництва взагалі, зі специфікою надання саме цієї послуги, а не роботи всього підприємства обслуговування. У вимогах безпеки має бути передбачено всі види можливої небезпеки, які може заподіяти цей виріб (матеріал, речовина) на всіх стадіях виробництва та використання (споживання); мають бути допустимі норми, які треба встановити таким чином, щоб ці норми безпечного функціонування продукції не змінювалися протягом її служби (придатності). Вимоги безпеки мають відповідати вимогам ДСТУ ISO/IEC Guide 50-2001 «Безпека дітей і стандарти. Загальні принципи» та ДСТУ ISO/IEC Guide 51-2002 «Аспекти безпеки. Настанови щодо їх включення до стандартів».

Залежно від специфіки виробництва та призначення продукції дозволено ТУ доповнювати іншими розділами та об'єднувати окремі розділи.

Недозволено посилатися на документи, які не внесено в державні реєстри нормативних документів. Придатність ТУ для підтвердження відповідності забезпечують виконанням вимог ІSO/ІEC Guide 7:1994 «Guidelines for drafting of standards suitable for use for conformity assesment» (Настанови щодо розроблення стандартів, придатних до використання для оцінювання).

Титульний аркуш слід оформляти згідно з додатком А ДСТУ 1.3:2004. На титульному аркуші ТУ в лівому верхньому кутку проставляють код продукції за ДК 016. У правому верхньому куті зазначають код нормативного документа на продукцію за ДК 004. Нижче назви продукції та позначення ТУ в дужках подають позначення документа, на заміну якого їх ви­дано, термін уведення та дії ТУ (за потреби). Якщо ТУ впроваджують уперше, відмітку про це роблять у дужках нижче позначення.

На титульному аркуші треба передбачити вільне місце розміром 90 мм на 45 мм для розміщення штампа органу державної реєстрації ТУ, в якому має бути назва органу державної реєстрації, реєстраційний номер та дата реєстрації.

У позначенні технічних умов має бути:

- індекс документа – «ТУ»;

- скорочена назва держави – «У»;

- код продукції за ДК 016 (три перші знаки);

- код підприємства (організації) власника ТУ згідно з «Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України» (ЄДРПОУ) (вісім знаків);

- порядковий реєстраційний номер, що його надає власник ТУ (три знаки);

- рік прийняття (чотири знаки) для ТУ, прийнятих уперше чи на заміну чинних ТУ, – через двокрапку.

Приклад: ТУ У 27.1-21926977-001:2004.

ТУ на продукцію будівельного призначення позначають за правилами, установленими Держбудом України.

Побудова, приклад, оформлення, зміст ТУ та зміни до них мають відповідати вимогам ДСТУ 1.3:2004, ДСТУ 1.5-2003, а для ТУ та змін до них, що є у складі конструкторської документації, вимогам ГОСТ 2.105-95, ГОСТ 2.114-95, ГОСТ 2.503-90.

Стандарти, технічні умови та зміни до них подають на реєстрацію зброшурованими. Національні стандарти, міждержавні стандарти, крім ТУ, реєструють Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (УкрНДНЦ).

ТУ реєструють державні підприємства (ДП), які підпорядковано центральному органу виконавчої влади у сфері стандартизації і яким чинне законодавство надало право реєстрування за вибором підприємства-розробника продукції чи підприємства-власника ТУ.

Реєструють технічні умови:

- за умови їх відповідності вимогам технічних регламентів та інших нормативних правових актів;

- після проведення робіт з прийняття дослідного зразка (дослідної партії) приймальною або дегустаційною комісією, художньою радою;

- за відсутності чинних національних стандартів на продукцію чи послугу;

- після проведення державного приймального випробування засобу вимірювальної техніки відповідно до вимог ДСТУ 3400:2006.

- після одержання дозволу на застосування виробу в медичній практиці (для медичних виробів) згідно з ДСТУ 3627:2005.

Не підлягають реєструванню ТУ на: дослідні зразки (дослідні партії); сувеніри та вироби народних художніх промислів (крім виробів з дорогоцінних металів); технологічні промислові відходи сировини, речовини, матеріалів, напівфабрикатів; складники виробу, напівфабрикати, речовини та матеріали, не призначені для самостійного постачання або виготовлені на безпосереднє замовлення одного підприємства (суб'єкта господарювання); продукцію одиночного виробництва.

Перед реєстрацією нормативні документи перевіряють в УкрНДНЦ або ДП, які виконують їх реєстрування. Тривалість перевіряння нормативних документів не повинна перевищувати 20 днів з дня їх надходження. Національні стандарти, кодекси усталеної практики (настанови, зводи правил, правила), державні класифікатори, зміни до них, які приймає Держспоживстандарт України, перевіряє УкрНДНЦ під час експортування згідно з ДСТУ 1.11:2004 «Національна стандартизація. Правила проведення експертизи проектів національних нормативних документів».

Національні стандарти, прийняті Держбудом України, УкрНДНЦ перед реєстрацією не перевіряє.

Технічні умови та зміни до ТУ перевіряють державні підприємства (ДП), що їх реєструють. Роботи виконують згідно з договорами (контрактами) з підприємством-розробником чи підприємством-власником ТУ та за ДСТУ 4054-2001.

Національні стандарти, кодекси усталеної практики (настанови, зводи правил, правила), державні класифікатори, зміни до них, прийняті Держспоживстандартом України, подають на реєстрацію у двох примірниках (оригінал та дублікат) із супровідним листом з додаванням наказу про прийняття та документації.

Стандарт, зміну до стандарту, подають у двох примірниках: два дублікати або оригінал і дублікат, разом з такими документами:

- копією документа про прийняття;

- копіями документів про погодження, зокрема органами державного нагляду, якщо це погодження встановлено чинними технічними регламентами та законодавством (якщо немає погоджувальних підписів у НД, завірених печаткою органу чи установи);

- інформаційною картою (ІК) стандарту чи зміни до стандарту.

Технічні умови, зміну до ТУ подають на реєстрування із супровідним листом підприємства-розробника продукції чи підприємства-власника ТУ у трьох примірниках (оригінал і два дублікати), не пізніше 6 міс. після прийняття ТУ разом з такими документами:

- копіями документів про погодження, у тому числі органами державного нагляду, якщо це погодження встановлено чинними технічними регламентами та законодавством (якщо немає погоджувальних підписів у ТУ, завірених печаткою органу чи установи);

- каталожною картою продукції у двох примірниках;

- копією контракту (ліцензії) на застосування для ТУ іноземних фірм.

Залежно від виду продукції під час перевіряння ТУ додатково, на вимогу, подають такі документи:

- акт приймання дослідного зразка або акт кваліфікаційних випробувань установчої серії (першої промислової партії);

- протокол дегустаційних комісій харчових продуктів та алкогольних напоїв;

- для харчової продукції – технологічну інструкцію чи інший документ опису технологічного процесу виготовлення;

- свідоцтво про державну реєстрацію пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування;

- протокол художньої ради;

- акт державних приймальних випробувань;

- висновок санітарно-епідеміологічної експертизи про погодження ТУ на продукцію, вимоги до якої встановлено в нормативно-правових актах;

- ветеринарне свідоцтво для продукції тваринного походження;

- реєстраційне посвідчення для медичних виробів.

Для нормативних документів на харчові продукти, тютюнові вироби та алкогольні напої додатково перевіряють наявність: маркування згідно з чинним законодавством; переліку матеріалів, речовин, сировини, застосовуваних у процесі виготовлення; висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи для продовольчої сировини та супутнього матеріалу.

Після перевіряння в разі:

• позитивних результатів – НД візує особа, яка його перевірила, із зазначенням посади, прізвища та дати;

• негативних результатів – подають висновок з переліком обґрунтованих недоліків і зауважень.

У разі негативного висновку НД не реєструють і весь комплект надісланих документів, а також копію висновку за результатами перевіряння поданих документів повертають органові (організації), який їх подав.

Національні стандарти, у тому числі ТУ, реєструють протягом трьох робочих днів з дня їх надходження.

Після реєстрації ТУ, зміни до ТУ оригінал повертають підприємству, яке подало документ на реєстрацію. Один дублікат зберігають у ДП, яке зареєструвало ТУ; другий дублікат ДП подає до фонду технічних умов, зареєстрованих в Україні.