- •Довідник студента з курсу неврології
- •Загальні відомості та структура дисциплини
- •1. Структура навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання дисциплини.
- •Завдання (кінцеві цілі) дисципліни:
- •3. Структура та зміст програми
- •Структура залікового кредиту модулю 1: Загальні неврологія.
- •Структура залікового кредиту - модулю 2: Спеціальна неврологія.
- •Тема 1. Головні етапи розвитку неврологічної науки.
- •Тема 2. Принципи будови та функціонування нервової системи. Фунукціональна одиниця нервової системи – нейрон. Рухова система. Уявлення про рефлекс та рефлекторну дугу.
- •Тема 3. Довільні рухи та їх порушення. Пірамідна система. Кірково-ядерний та кірково-спінальний шляхи. Симптоми центрального і периферичного парезів.
- •Тема 4. Синдроми ураження рухового шляху на різних рівнях.
- •Модуль 1. Загальна неврологія.
- •Тема 5. Екстрашрамідна система та синдроми її ураження
- •Тема 6. Мозочок, синдроми ураження мозочка.
- •Тема 7. Чутлива система та симптоми її ураження. Види і типи порушення чутливисті.
- •Тема 8. Практичні навички.
- •Тема 9. Патологія нюхового та зорового аналізаторів. Синдроми ураження окорухових нервів.
- •Тема 10. Трійчастий, лицьовий, присінково-завитковий нерви та симптоми їх ураження.
- •Тема 11. Патологія IX – XII пар черепних нервів. Бульбарний і псевдобульбарний синдроми.
- •Тема 12. Патологія вегетативної нервової системи.
- •Тема 13. Локалізація функцій у корі головного мозку. Синдроми уражень. Спинномозкова рідина, її зміни. Менінгеальний синдром.
- •Тема 14. Функціональна діагностика захворювань нервової системи.
- •Тема 15. Практичні навички. Модуль 2. Спеціальна неврологія.
- •Тема 16. Самостійна курація зі складання історії хвороби.
- •Тема 17. Судинні захворювання головного та спинного мозку.
- •Тема 18. Епілепсія і неепілептичні пароксизмальні стани.
- •Тема 19. Головний біль. Порушення сну і стану бадьорості.
- •Тема 20. Професійні і побутові нейроінтоксикації. Ураження нервової системи при дії фізичних факторів.
- •Тема 21. Менінгіти.
- •Тема 22. Арахноїдіти. Енцефаліти.
- •Тема 23. Поліомієліт. Гострий мієліт.
- •Тема 24. Нейросифіліс. Неврологічні прояви полімиозиту- дерматоміозиту.
- •Тема 25. Ураження нервової системи за наявності віл-інфекції. Туберкульоз нервової системи.
- •Тема 26. Демієлінізуючі захворювання нервової системи.
- •Тема 27. Паразитарні захворювання нервової системи, пріонові інфекції, нейроберреліоз.
- •Тема 28. Захворювання периферичної нервової системи.
- •Тема 29. Перинатальні ураження нервової системи.
- •Тема 30. Соматоневрологічні синдроми.
- •Тема 31. Спадково-дегенеративні захворювання нервової системи.
- •Тема 32. Врождені дефекти хребта і спинного мозку. Сирингомієлія.
- •Тема 33. Лікарські прапарати, які застосовуються у неврології.
- •Тема 34. Практичні навички.
- •4. Перелік індивідуальних завдань, які могуть бути виконані студентами під час навчання на кафедрі:
- •Модуль 1
- •Модуль 2
- •6. Перелік засобів контроля знань.
- •8. Перелік програмних питань, що виносяться на підсумкові модульні контролю: Модуль 1: загальна неврологія
- •Змістовий модуль 4. Інфекційні, інфекційно-алергічні, демієлінізуючі, паразитарні захворювання нервової системи, пріонові інфекції, нейроберреліоз. Боковий аміотрофічний склероз.
- •Загальні відомості
Загальні відомості
Студенту на кафедрі неврології і офтальмології потрібно:
І) відвідати всі лекції і практичні заняття за розкладом;
2) забезпечити необхідний рівень якості засвоєння дисципліни;
3) пройти контрольні заходи у визначені терміни;
4) своєчасно ліквідувати академічну заборгованість (за наявності).
Студент на кафедрі неврології і офтальмології мас можливість:
І) отримати тестові завдання з відповідного модулю не пізніше ніж за І місяць до проведення підсумкового модульного контролю;
2) отримані всі необхідні навчальїю-методнчпі матеріали, що регламентують навчання на кафедрі в електронному виді;
3) звернутися за консультативною допомогою до чергового викладача у консультативний день (за розкладом навчального відділу ДДМА) або у суботу (9:00-14:00).
Оцінювання поточної успішності.
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми, під час індивідуальної роботи викладача зі студентом для тих тем, які студент опрацьовує самостійно і вони не входять до структури практичного заняття. застосовувуються такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести; розв’язування ситуаційних задач; структуровані письмові роботи; структурований за процедурою контроль практичних навичок та умінь.
Викладач обов'язково оцінює успішність кожного студента на кожному практичному занятті. Критерії оцінки доводяться до відома студентів до початку навчання. Оцінювання виконання індивідуальні при засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали: их завдань здійснюється викладачем протягом практичного заняття і після його завершення. Оцінка успішності студента є інтегрованою (всі види роботи до заняття і протягом заняття). Оцінка виставляється викладачем у „Журнал обліку відвідувань та успішності студентів" (форма ЕН-1) після перевірки індивідуальних завдань і оголошується студентам на наступному занятті).
Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5” на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу і дорівнює 120 балам.
Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.
Оцінювання індивідуальної самостійної роботи:
Кількість балів за індивідуальну самостійну роботу студента (СРС) вираховується як різниця між максимальною кількістю балів за поточну навчальну діяльність (120 балів) і максимальною кількістю балів за поточну успішність студента при засвоєнні тем модуля. (див. «Розподіл балів»- с. 23-24). Бали за індивідуальну СРС нараховуються при успішному її захисті.
Перескладання незадовільної оцінки поточного контролю.
Студент мас право перескладати лише оцінку „2" (0 балів). Поточні оцінки „З" або „4" не перескладаються. Студент зобов'язаний перескладати „2", якщо сума балів поточної успішності не досягає мінімальної для допуску до підсумкового модульного контролю. Студент не зобов'язаний перескладати поточну „2" у тому випадку, якщо сума балів поточної успішності у межах модулю перевищує мінімальну для допуску до підсумкового модульного контролю, але мас право перескладати „2" і в тому випадку, якщо мінімальна сума балів досягнута. Перескладання здійснюється черговому викладачу виключно у позааудиторпий час за графіком консультацій. Кількість перескладань поточної „2" не обмежена. Студент мас право перескладати поточні „2" протягом всього періоду вивчення дисципліни, але не пізніше додаткового терміну, регламентованого навчальним відділом ДДМА. Протягом однієї консультації студент може перескладати лише одну поточну „2".
Підсумковий модульний контроль.
Здійснюється на останньому занятті залікового модулю. Обсяг матеріалу і критерії оцінювання підсумкового модульного контролю наведені у даному довіднику. Викладач, який проводить і оцінює підсумковий модульний контроль, призначається завідувачем кафедрою. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, що відвідали всі заняття (або відпрацювали пропущені заняття у встановленому порядку) і набрали суму балів, не меншу за мінімальну. Результат підсумкового модульного контролю оцінюється у балах (традиційна 4-бальна оцінка не виставляється). Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю складає 80 балів. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.
Результат підсумкового модульного контролю оголошується протягом поточного тижня. Ведучій викладач розраховує загальну кількість балів за модуль і оголошує на наступному занятті.
Перскладання підсумкового модульного контролю.
Причини незарахування залікового модулю можуть бути такі:
а) студент не набрав мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і не допущений до підсумкового модульного контролю;
б) студент складав підсумковий модульний контроль, але набрав на ньому менше 50 балів;
в) студент маг невідпрацьовапі пропуски занять і (або) лекцій;
г) студент не з'явився на підсумковий модульний контроль.
Перескладання підсумкового модульного контролю проводиться не більше 2 разів. Перше перескладання кожного підсумкового модульного контролю проводиться комісії у термін не більше 3 тижнів після первинного складання за планом, але не пізніше додаткового терміну. Перескладання проводиться у складі збірної групи під час консультації, передбаченої розкладом навчального відділу.
Повторне (друге і останнє) перескладання підсумкового модульного контролю (або коитролів, якщо їх декілька) проводиться комісії після закінчення терміну вивчення дисципліни згідно графіку навчального процесу. Перескладання проводиться у складі збірної групи у день, призначений розкладом навчального відділу ДДМА.
Оцінка дисципліни.
Оцінювання дисципліни:
Позитивна оцінка з неврології виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.
Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за 2 модулі за традиційною 4-бальною шкалою Відповідність традиційної оцінки (2, 3, 4, 5) певній кількості балів:
Традиційнаоцінка |
Конвертація у бали |
|
Модуль 1 |
Модуль 2 |
|
“5” |
8 |
6 |
“4” |
6 |
4 |
“3” |
4 |
2 |
“2” |
0 |
0 |
Примітки:
а) Студент, який протягом вивчення дисципліни успішно склав всі підсумкові модульні контролі, має право підвищити оцінку ЕСТЗ з дисципліни виключно за дозволом ректора або першого проректора.
б) Перескладання щодо підвищення оцінки ЕСТЗ з дисципліни проводиться комісійне у додатковий термін (за розкладом навчального відділ) по матеріалу всієї дисципліни, а не окремого модулю.
У разі, якщо студент не склав (не пересклав) хоча б один підсумковий модульний контроль, він одержує за дисципліну традиційну оцінку „2" і оцінку ЕСТЗ „F". що є підставою для відрахування (згідно наказу МОН України №161 від 23.11.93 р.)
Оцінка ЕСТS
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:
-
Оцінка ЕСТS
Статистичний показник
А
Найкращі 10% студентів
В
Наступні 25% студентів
С
Наступні 30% студентів
D
Наступні 25% студентів
E
Останні 10% студентів
Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.
Для спеціальностей 7.110101 “лікувальна справа”, 7110104 “педіатрія”, 7.110105 “медико-профілактична справа”, які навчаються з неврології за єдиним навчальним планом і єдиною навчальною програмою з неврології, вибірка складається із студентів названих трьох спеціальностей.
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:
-
Оцінка ЕСТS
Оцінка за 4-ри бальною шкалою
А
“5”
В, С
“4”
D, E
“3”
FX, F
“2”
Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.
Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів під час зимових канікул та впродовж 2-ох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.
Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.
