- •Довідник студента з курсу неврології
- •Загальні відомості та структура дисциплини
- •1. Структура навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання дисциплини.
- •Завдання (кінцеві цілі) дисципліни:
- •3. Структура та зміст програми
- •Структура залікового кредиту модулю 1: Загальні неврологія.
- •Структура залікового кредиту - модулю 2: Спеціальна неврологія.
- •Тема 1. Головні етапи розвитку неврологічної науки.
- •Тема 2. Принципи будови та функціонування нервової системи. Фунукціональна одиниця нервової системи – нейрон. Рухова система. Уявлення про рефлекс та рефлекторну дугу.
- •Тема 3. Довільні рухи та їх порушення. Пірамідна система. Кірково-ядерний та кірково-спінальний шляхи. Симптоми центрального і периферичного парезів.
- •Тема 4. Синдроми ураження рухового шляху на різних рівнях.
- •Модуль 1. Загальна неврологія.
- •Тема 5. Екстрашрамідна система та синдроми її ураження
- •Тема 6. Мозочок, синдроми ураження мозочка.
- •Тема 7. Чутлива система та симптоми її ураження. Види і типи порушення чутливисті.
- •Тема 8. Практичні навички.
- •Тема 9. Патологія нюхового та зорового аналізаторів. Синдроми ураження окорухових нервів.
- •Тема 10. Трійчастий, лицьовий, присінково-завитковий нерви та симптоми їх ураження.
- •Тема 11. Патологія IX – XII пар черепних нервів. Бульбарний і псевдобульбарний синдроми.
- •Тема 12. Патологія вегетативної нервової системи.
- •Тема 13. Локалізація функцій у корі головного мозку. Синдроми уражень. Спинномозкова рідина, її зміни. Менінгеальний синдром.
- •Тема 14. Функціональна діагностика захворювань нервової системи.
- •Тема 15. Практичні навички. Модуль 2. Спеціальна неврологія.
- •Тема 16. Самостійна курація зі складання історії хвороби.
- •Тема 17. Судинні захворювання головного та спинного мозку.
- •Тема 18. Епілепсія і неепілептичні пароксизмальні стани.
- •Тема 19. Головний біль. Порушення сну і стану бадьорості.
- •Тема 20. Професійні і побутові нейроінтоксикації. Ураження нервової системи при дії фізичних факторів.
- •Тема 21. Менінгіти.
- •Тема 22. Арахноїдіти. Енцефаліти.
- •Тема 23. Поліомієліт. Гострий мієліт.
- •Тема 24. Нейросифіліс. Неврологічні прояви полімиозиту- дерматоміозиту.
- •Тема 25. Ураження нервової системи за наявності віл-інфекції. Туберкульоз нервової системи.
- •Тема 26. Демієлінізуючі захворювання нервової системи.
- •Тема 27. Паразитарні захворювання нервової системи, пріонові інфекції, нейроберреліоз.
- •Тема 28. Захворювання периферичної нервової системи.
- •Тема 29. Перинатальні ураження нервової системи.
- •Тема 30. Соматоневрологічні синдроми.
- •Тема 31. Спадково-дегенеративні захворювання нервової системи.
- •Тема 32. Врождені дефекти хребта і спинного мозку. Сирингомієлія.
- •Тема 33. Лікарські прапарати, які застосовуються у неврології.
- •Тема 34. Практичні навички.
- •4. Перелік індивідуальних завдань, які могуть бути виконані студентами під час навчання на кафедрі:
- •Модуль 1
- •Модуль 2
- •6. Перелік засобів контроля знань.
- •8. Перелік програмних питань, що виносяться на підсумкові модульні контролю: Модуль 1: загальна неврологія
- •Змістовий модуль 4. Інфекційні, інфекційно-алергічні, демієлінізуючі, паразитарні захворювання нервової системи, пріонові інфекції, нейроберреліоз. Боковий аміотрофічний склероз.
- •Загальні відомості
Тема 5. Екстрашрамідна система та синдроми її ураження
Анатомічні дані: базальні ганглії (чечевицеподібне, хвостате ядро, огорожа, субталамус), утворення стовбура мозку (червоне ядро, чорна субстанція, ретикулярна формація). Зв'язки підкіркових гангліїв з різними відділами головного і спинного мозку.
Фізіологія екстрапірамідної системи, її участь в забезпеченні безумовних рефлексів, реалізації стереотипних автоматизованих рухів, готовності м’язів до дії.
Біохімія екстрапірамідної системи. Сучасні уявлення про обмін і концентрацію катехоламінів в нігростріарній системі.
Синдроми ураження екстрапірамідної системи.
Акінетико-ригідний синдром, або синдром Паркінсонізму, його біохімічні аспекти. Ключові клінічні прояви паркінсонізму: олігобрадікінезія, ригідність м'язів, паркінсонічний тремор, постуральна нестійкість.
Диференціальна діагностика пластичної і спастичної (еластичної) гіпертонії.
Гіперкінетичний синдром. Види гіперкінезів: атетоз, хореїчний, гемібалізм, тики. М’язові дистонії (фокальні (блефароспазм, лицьовий геміспазм, спастична кривошия, оромандибулярна дистонія, дистонія кисті, дистонія стопи, торсіонна дистонія), сегментарні, генералізовані).
Тема 6. Мозочок, синдроми ураження мозочка.
Анатомо-фізіологічні особливості мозочка.
З’вязки мозочка з різними відділами головного та спиного мозку (гомо- і гетеролатеральні). Аферентні і еферентні шляхи. Черв`як і півкулі мозочка. Функції мозочка: забезпечення рівноваги, координації, синергізму рухів, регуляція м’язового тонусу. Синдроми ураження мозочка. Уявлення про статичну і локомоторну атаксію, асинергію, атонію м’язів,інтенційний тремор, адіадохокінез, дизметрію, гіперметрію, ністагм, скандовану мову. Види атаксій: (мозочкова, кіркова, вестибулярна, сенситивна).
Тема 7. Чутлива система та симптоми її ураження. Види і типи порушення чутливисті.
Поняття про рецепцію. Види рецепторів. Екстроцептивна, пропріоцеп-тивна, інтероцептивна чутливість. Клінічна класифікація чутливості. Провідні шляхи чутливості. Методика дослідження.
Види чутливих розладів: анестезія, гіпестезія, гіперестезія, гіперпатія, дизестезія. Синестезія, дисоційовані розлади, полістезія, парестезії. Біль і його класифікація.. Поняття про ноціцептивні і антиноціцептивні системи мозку.
Топічні типи чутливих порушень: мононевритичний, поліневритичний, корінцевий, задньороговий, провідниковий (при ураженні провідних чутливих шляхів на рівні спинного мозку, медіальної петлі, зорового горба, внутрішньої капсули); кірковий тип (синдроми подразнення та випадіння). Синдром половинного ураженя спинного мозку, (синдром Броун-Секара).
Тема 8. Практичні навички.
Змістовий модуль 2. Патологія черепних нервів. Порушення вегетативної нервової системи та вищих мозкових функцій. Менінгеальний синдром. Додаткові методи дослідження в неврології.
Тема 9. Патологія нюхового та зорового аналізаторів. Синдроми ураження окорухових нервів.
І пара – нюховий нерв (чутливий нерв): основні анатомо-фізіологічні дані.
Нюховий аналізатор: перший нейрон (гангліозні клітини слизової оболонки носа); другий нейрон (нюхові цибулини, нюховий шлях); третій нейрон (первинні підкоркові нюхові центри – нюховий трикутник, прозора перегородка, передня продирявлена субстанція); кірковий нюховий центр (медіальна поверхня скроневої долі мозку). Дослідження нюхового аналізатора.
Синдроми ураження – гіпосмія, аносмія, гіперосмія, нюхові галюцінації.
ІІ пара – зоровий нерв (чутливий нерв).
Анатомо-фізіологічні особливості: відділи –периферичний (палички та колбочки, біполярні клітини, гангліозні клітини, сам нерв, хіазма, зоровий тракт), центральний (латеральні колінчасті тіла, верхні бугри чотирьоххолм’я, подушка здорового бугра (підкоркові центри), пучок Граціоле, шпорна борозда потиличної долі (кірковий центр аналізатору).
Симптоми ураження: амавроз, амбліопія, гомонімна і гетеронімна геміанопсія (біназальна, бітемпоральна), зорові галюцінації. Зміни диску зорового нерва (зміни на очному дні).
III, IV, VI пари – окоруховий (змішаний), блоковий, відвідний (рухові) нерви: локаліація ядер, вихід корінців з черепа, зона інервації на периферії.
Симптоми ураження: птоз, косоокість, диплопія, порушення конвергенції і акомодації, офтальмоплегія (часткова і повна); зіничні реакції, рефлекторна дуга зіничного рефлексу, порушення зіничних реакцій (синдром Аргайля-Робертсона), міоз, мідріаз, анізокорія.
