Тестування швидкісних здібностей

Швидкісні здібності визначаються в цілісних рухових діях, а також тестуються елементарні форми прояву швидкості — рухова реакція, частота рухів, швидкість одиночного руху.

Біґ за 6 сек. Обладнання. Секундомір, що фіксує час 6 сек, стартовий пістолет (або прапорець). 25 фанерних щитів розмі­рами 10х15 см, на кожному з яких написана цифра від 25 до 50. Щити ставлять на землю вздовж дистанції або підвішують на тросі. Перший щит з цифрою 25 розташовують на відстані 25 м від старту, а інші — через кожний метр.

Опис проведення тестування. За командою «На старт!» один учасник стає за стартову лінію в положення високого старту. За сигналом стартера учень повинен як найшвидше подолати дистанцію приблизно 50 метрів. Відстань, яку пробігають учні різного віку, приблизно буде такою: у 11 років — 28—31 м, 12 років — 28—34 м, 13 років — 31—36 м, 14 років — 33—39 м, 15 років — 35—42 м, 16 років — 38—43 м, 17 років — 38—45 м. Викладач фіксує час бігу і подає звуковий сигнал, а помічник визначає дистанцію бігу.

Результатом тестування є зафіксована довжина дистанції за час 6 сек. з точністю до одного метра.

Загальні вказівки і зауваження. Дозволяється виконати тільки одну спробу.

Швидкість рухової реакції. Обладнання. Гімнастична пали­ця, розмічена в сантиметрах.

Опис проведення тестування. Швидкість рухової реакції виз­начається за реакцією учня на падіння предмета. Перед вико­нанням тесту учень займає вихідне положення — ноги на ширині плечей, руки зігнуті в ліктях і притиснуті до тулуба, пальці стиснуті в кулак. Тестуючий бере палицю за верхній кінець так, щоб нульова позначка була на рівні нижнього краю його долоні. Потім випускає без команди палицю з рук, а учень, у якого визначають швидкість рухової реакції, повинен як мож­на швидше схопити її.

Результатом тестування є відрахунок в сантиметрах спійманої палиці. Чим показник в сантиметрах буде меншим, тим рухлива реакція краще.

Загальні вказівки і зауваження. Виконати тест пропонується три рази. Краща спроба заноситься в протокол досліджень.

Частота рухів. Обладнання: секундомір.

Опис проведення тестування. Частоту рухів ніг визначають при допомозі секундоміра у бігові на місці. За командою «Старт!» досліджуваний набирає максимальну швидкість. Після цього включається секундомір. Підраховується кількість опускань однієї ноги на грунт (підлогу) за час 5 сек. Потім результат множать на два (визначається частота рухів двох ніг). Після виключення секундоміра дається команда «Стій!». Візуально контролюється висота підйому стегон. Нога повинна підніматись до рівня 90° по відношенню до тулуба.

Результатом тестування є визначення кількості кроків ви­конаних тим, кого випробовують, при максимальному бігові на місці за час 5 сек.

Загальні вказівки та зауваження:

1. Досліджуваний виконує дві спроби. Кращий результат заносять у протокол дослідження.

2. Якщо досліджуваний низько піднімає ноги, тест припиняється.

Тестування швидкісно-силових здібностей

Розвиток швидкісно-силових здібностей людини визначається за показни­ками стрибкових і метальних тестів.

Стрибок угору з місця. Обладнання. Висота підскоку вгору визначається з допомогою приладу (мал. 12) конструкції В. М. Абалакова. Він сконструйований як пружинний затискач і прикріпляється до підлоги або землі. Через щілину за­тискача пропускають звичайну сантиметрову стрічку, на верхньому кінці якої є петля із пересувним замком. Останній дозволяє при вимірю­ваннях за рахунок регулювання довжини петлі встановлювати сантиметрову стрічку на нульову відмітку незалежно від росту того, кого досліджують.

О пис проведення тестування. Школяр стає так, щоб затис­кач перебував між злегка розставленими ногами. У петлю приладу просовується одна нога, верх петлі накладається на проти­лежне плече досліджуваного. Сантиметрова стрічка з допомо­гою рухливого замка встановлюється на нульову відмітку. До­сліджуваний отримує завдання зробити максимальний стрибок угору з обов'язковим приземленням на місці поштовху. Резуль­тати (в см) стрибка оцінюють при допомозі затискача.

Результатом тестування є визначення висоти стрибка вгору в сантиметрах у кращій із двох спроб.

Загальні вказівки і зауваження. Не дозволяється під час підго­товки приладу згинати ноги. Спроба не зараховується, якщо досліджуваний стрибнув угору вперед.

Кидок набивного м'яча. Обладнання. Набивний м'яч вагою 1 кг. Накреслена лінія, від якої виконується вимірювання даль­ності польоту м'яча. Рулетка.

Опис проведення тестування. Кидок набивного м'яча вико­нується обома руками із-за голови з вихідного положення си­дячи на підлозі (на гімнастичному маті) ноги нарізно, лінія за спиною. Для контролю траєкторії м'яча (від чого значною мірою залежить результат) натягують шнур або встановлюють інші перешкоди на постійній висоті.

Результатом тестування є дальність польоту набивного м'яча, яка вимірюється рулеткою в метрах і сантиметрах.

Загальні вказівки і зауваження. Учням пропонується виконати підряд шість кидків, в протокол дослідження записується кращий результат.

Кидки ядра. Обладнання. Ядра вагою 5, 6, 7,257 кг (юнаки) і 2, 3, 4 кг (дівчата). Намальована лінія, від якої починається вимірювання дальності польоту ядра. Тест можна проводити в секторі для штовхання ядра.

Опис проведення тестування. Кидки ядра можуть проводитись із різних положень: назад через голову, знизу вперед, вперед від грудей, збоку правою і лівою рукою. Піддослідний стає біля лінії, не перетинаючи її, і виконує відповідний кидок ядра.

Результатом тестування є дальність польоту ядра, яка вимірюється рулеткою в метрах і сантиметрах.

Загальні вказівки і зауваження. Виконується підряд шість кидків ядра. Кращий результат заноситься до протоколу. Після кидка можна переходити лінію, яка визначає вихідне положен­ня того, кого тестують.