- •Гроші та кредит Конспект лекцій
- •6.030504 «Економіка підприємства», 6.030507 «Маркетинг»,
- •6.030601 «Менеджмент і адміністрування»
- •Тема 1. Сутність та функції грошей
- •1.1. Еволюція форм грошей
- •1. Еволюційна концепція.
- •2. Раціоналістична концепція
- •1.2. Класифікація форм грошей
- •1.4. Функції грошей
- •1.3. Сутність грошей
- •Тема 2. Грошовий оборот I грошова маса
- •2.1. Сутність і структура грошового обороту
- •2.2. Структура грошової маси
- •2.3. Швидкість обігу грошей. Закон грошового обігу
- •2.4. Механізм зміни маси грошей в обороті. Грошово-кредитний мультиплікатор
- •Тема 3. Грошовий ринок
- •3.1. Визначення та структура грошового ринку
- •3.2. Попит на гроші
- •Пропозиція грошей. Роль банків у пропозиції грошей
- •Гроші поза банками ─ Го.
- •2) Депозити ─ Дп.
- •Тема 4. Грошові системи
- •4.1. Визначення і складові грошової системи
- •4.2. Види грошових систем та їх еволюція
- •Тема 5. Інфляція
- •5.1. Види та наслідки нерегульованої інфляції
- •5.2. Антиінфляційні заходи
- •5.3. Індекси вимірювання інфляції
- •Тема 6. Валютні системи та валютний ринок
- •6.1. Поняття валюти і валютної системи
- •6.2. Валютний ринок
- •6 .3. Валютне регулювання
- •Тема 7. Кількісна теорія грошей та сучасний монетаризм
- •7.1. Класична кількісна теорія грошей
- •7.2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей
- •7.2.1"Кон'юнктурний" варіант м. І. Туган-Барановського.
- •7.2.2 "Кембриджська версія"
- •7.3. Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- •7.4. Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії
- •7.5. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез у теорії грошей
- •Тема 8. Необхідність та сутність кредиту
- •8.1. Визначення та сутність кредиту
- •8.2. Позичковий капітал і процент
- •8.3. Теоретичні концепції кредиту
- •8.4. Функції та види кредиту
- •Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку
- •9.1. Визначення та функції фінансових посередників
- •1) Проблеми макрорівня:
- •2) Проблеми мікрорівня:
- •9.2. Види фінансових посередників
- •9.3. Банки і банківська система
- •Тема 10. Центральні банки
- •10.1. Організація Центрального банку
- •10.2. Функції Центрального банку
- •Тема 11. Комерційні банки
- •11.1. Визначення та фінансові ресурси комерційних банків
- •11.2. Фінансова стійкість комерційних банків
- •1) Зовнішні методи
- •2) Внутрішні методи
- •11.3. Види послуг комерційних банків
- •Тема 12. Міжнародні ринки грошей та капіталів
- •12.1. Офшорні фінансові центри (офц)
- •12.2. Види міжнародної кредитної співпраці
- •12.3. Міжнародні та регіональні валютно-кредитні установи
- •Перелік літературних джерел
- •Гроші та кредит
- •6.030504 «Економіка підприємства», 6.030507 «Маркетинг»,
- •6.030601 «Менеджмент і адміністрування»
Тема 2. Грошовий оборот I грошова маса
2.1. Сутність і структура грошового обороту
Економічною основою грошового обороту є процес суспільного відтворення, який відбувається безперервно, тому безперервним є і рух грошей, що його обслуговує.
Грошовий оборот - це процес безперервного руху грошей (у готівковій і безготівковій формах) між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні.
Грошовий оборот - явище макроекономічного порядку. Він обслуговує всі стадії суспільного відтворення: виробництво, розподіл, обмін і споживання суспільного продукту, а також перерозподіл національного доходу.
Грошовий оборот як макроекономічне явище потрібно відрізняти від обороту грошей у межах кругообороту окремого індивідуального капіталу, тобто на мікрорівні.
Гроші на мікрорівні:
- є однією з функціональних форм капіталу, його складовою та елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу. Що більша маса грошей, якою володіє даний індивідуальний власник, то він багатший, то більші його можливості «заробити» прибуток чи дохід.
- включають: власні кошти та кошти, мобілізовані на грошовому ринку (повертаються на грошовий ринок як плата за борги і як ресурси для кредитування).
Гроші в сукупному грошовому обороті (на макрорівні):
- функціонують лише як гроші і не є функціональною формою капіталу. Тому їх масу в обороті не можна вважати частиною багатства країни, тобто її зростання не збільшує сукупного капіталу суспільства, подібно до капіталу окремого індивіда. Якби грошова маса, яка перебуває в обороті, раптово збільшилася вдвічі, тo загальний обсяг багатства країни не тільки не збільшився б, а міг би навіть зменшитися у зв'язку зі зростанням витрат на виготовлення додаткових грошей чи провокуванням інфляції їх випуском в оборот.
- Охоплюють: сукупні кошти мікрорівня, кошти грошового ринку, додаткові емісії грошей.
Сукупний грошовий оборот не є механічною сумою оборотів
грошей у межах індивідуальних капіталів, а є самостійним економічним явищем, безпосередньо пов'язаним із процесом суспільного відтворення в цілому.
Суб'єкти грошового обороту - це всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту.
Модель сукупного грошового обороту (див. рис. 1)
Для спрощення побудови моделі грошового обороту згрупуємо всі його суб'єкти у чотири групи: фірми, сімейні господарства, уряд, фінансові посередники.
Оскільки більшість відносин між економічними суб'єктами здійснюється через ринки, в моделі виділено чотири види ринків: ринок продуктів, на якому реалізують створений фірмами національний продукт; ринок ресурсів, на якому фірми купують необхідні для забезпечення виробництва ресурси (робочу силу, земельні ділянки, будівлі тощо); грошовий ринок, на якому реалізуються вільні грошові кошти; світовий ринок.
З метою спрощення схеми грошових потоків під час побудови моделі грошового обороту зроблено кілька умовних припущень, які не відповідають реальним умовам економіки:
в економічній системі панує приватна власність, тому всі виробничі ресурси є власністю сімейних господарств, які продають їх через ринок ресурсів фірмам;
з тієї ж причини самі фірми перебувають у власності сімейних господарств і тому весь прибуток фірм надходить останнім у вигляді дивідендів як плата за ресурси;
у зв'язку з припущенням 2) уряд одержує всі податкові надходження тільки від сімейних господарств і в моделі врахована тільки їх чиста сума (чисті податки);
уряд має можливість усі свої витрати, що не покриваються надходженнями чистих податків, забезпечити за рахунок коштів, які можна позичити на внутрішньому грошовому ринку, тобто не вдаватися до емісійних кредитів центрального банку чи позик на світовому ринку;
у зв'язку з припущенням 2) усі свої інвестиційні потреби, пов'язані з розширенням виробництва фірми, задовольняють за рахунок мобілізації коштів на внутрішньому грошовому ринку;
у потоках, що відбивають рух заощаджень сімейних господарств, враховано чисті заощадження та кредити і не враховано потоки повернення позичок, вкладів та сплату процентів;
у потоках, що пов'язують внутрішній ринок зі світовим, відображено тільки платежі, що опосередковують чистий експорт або чистий імпорт.
У межах сукупного грошового обороту функціонують такі потоки:
1 - купівля фірмами у сімейних господарств виробничих ресурсів (робочої сили, земельних ділянок, споруд, інших засобів виробництва);
2 - сімейні господарства отримують гроші за продані ресурси ─ грошові доходи;
Рисунок 1- Спрощена модель сукупного грошового обороту
3,10 - витрати сімейних господарств на споживання (в країні та поза її межами);
4 - сплата податків державі;
5 - заощадження сімейних господарств, які надходять на грошовий ринок;
6 - позичання фінансових ресурсів фірмами на грошовому ринку;
7 - витрати фірм на купівлю товарів для розширення виробництва (інвестиції);
8 - позичання урядом фінансових ресурсів на грошовому ринку;
9 - витрати уряду на закупівлю товарів на ринку продуктів;
12, 11 - виручка, яку отримують фірми від продажу виготовленої ними продукції (в країні та поза її межами);
13 - позички на світовому ринку;
14 - позички на світовий ринок;
- збільшення грошей на внутрішньому ринку (шляхом збільшення кредитування центральним банком комерційних банків);
- вилучення надлишку грошових коштів шляхом скоро-чення кредитування (шляхом збільшення кредитування центральним банком комерційних банків).
