- •Тема 9. Правове регулювання операцій банків з цінними паперами
- •1. Правове становище банку як професійного учасника фондового ринку
- •1. Правове становище банку як професійного учасника фондового ринку
- •1.1. Поняття професійної діяльності на фондовому ринку
- •1.2. Банк як професійний учасник фондового ринку
- •1.2.1. Особливості компетенції банків як професійних учасників фондового ринку
- •1.2.2. Види професійної діяльності на фондовому ринку, які може вести банк
- •1.2.3. Особливості ліцензування операцій банків з цінними паперами
- •1.2.4. Специфічні обмеження для банків стосовно прямих інвестицій та операцій з цінними паперами.
- •1.2.5. Особливі вимоги до структурного підрозділу банку, що здійснює окремий вид професійної діяльності на ринку цінних паперів
- •2. Правила ведення банками професійної діяльності з торгівлі цінними паперами
- •2.1. Правове становище торговця цінними паперами
- •2.2. Види операцій з торгівлі цінними паперами.
- •2.4. Ліцензійні умови на провадження банками професійної діяльності з торгівлі цінними паперами
- •3. Особливості правового регулювання депозитарної діяльності банків
- •3.1. Функції банків у Національній депозитарній системі
- •3.2. Форми існування цінних паперів
- •3.3. Здійснення банками депозитарної діяльності зберігача
- •3.3.1. Поняття зберігача
- •3.3.2. Операції зберігачів
- •3.4. Здійснення банками депозитарної діяльності реєстратора
- •3.4.1. Поняття діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів та функції реєстратора
- •3.4.2. Система реєстру
- •3.5. Поняття розрахункового банку
- •4. Операції банків з окремими видами цінних паперів
- •4.1. Операції банків з векселями
- •4.1.1. Кредитні операції банків з векселями
- •4.1.2. Торгівля векселями
- •4.1.3. Гарантійні операції
- •4.1.4. Розрахункові операції з векселями
- •4.1.5. Комісійні операції (інкасування векселів, оплата векселів, у яких банк виступає особливим платником (доміциліатом), зберігання векселів)
- •4.1.6. Здійснення банками функцій розрахункових палат
- •4.1.7. Протест векселя
- •4.1.8. Розрахунки банків-резидентів за векселями, вираженими в іноземній валюті
- •4.2. Операції банків з облігаціями
- •4.2.1. Операції банків з облігаціями внутрішньої державної позики
- •4.2.2. Операції банків з облігаціями підприємств
- •4.3. Операції банків з ощадними (депозитними) сертифікатами
4.1.6. Здійснення банками функцій розрахункових палат
Вище ми розглянули операції, які банки України здійснюють з векселями, вираженими в національній валюті України. Однак банки в Україні при обігу векселів здійснюють ще одну специфічну функцію, а саме функцію розрахункових палат. Зокрема, відповідно до ст. 38 «Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі» пред'явлення векселя в розрахункову палату є рівнозначним пред'явленню його до платежу.
Питання здійснення банками функцій розрахункових палат регулюються «Положенням про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу», затвердженим постановою Правління НБУ від 25 вересня 2001 р. № 403, далі по тексту Положення № 403.
У Положенні № 403 встановлюється, що розрахункова палата для пред'явлення векселів до платежу - це будь-яка установа банку, в якій відкритий поточний рахунок платника за векселем. Розрахунковою палатою для пред'явлення векселя до платежу, платник за яким - установа банку, є територіальне управління НБУ, в якому відкритий кореспондентський рахунок цієї установи банку.
Розрахункова палата здійснює:
а) прийняття векселів від векселедержателів для представлення їх платникам;
б) повідомлення платника за векселем про пред'явлення векселя до платежу;
в) посвідчення факту пред'явлення векселя до платежу шляхом поставлення відповідного напису механічним способом або від руки;
г) перерахування коштів в оплату векселя;
ґ) повідомлення векселедержателя про оплату векселя платником або про відмову платника оплатити вексель.
Кожний векселедержатель має право в строк платежу за векселем пред'явити вексель у розрахункову палату. Векселедержатель, який пред'явив вексель у розрахункову палату в строк платежу за векселем, уважається таким, що здійснив своєчасне пред'явлення векселя до платежу відповідно до вимог, установлених «Уніфікованим законом про переказні векселі і прості векселі».
У встановлені вексельним законодавством строки векселедержатель повинен звернутися до розрахункової палати із заявою про намір пред’явити вексель до платежу, а також подати оригінал векселя та його копію. Розрахункова палата зобов’язана ретельно перевірити подані документи та у разі відсутності до них зауважень прийняти заяву та вексель у векселедержателя і повідомити платника про надходження векселя до платежу шляхом вручення повідомлення платнику (представнику платника) під розпис, відсилання з використанням послуг спецзв'язку, чи іншим способом, який гарантує своєчасне і надійне надходження повідомлення до платника. До повідомлення обов'язково додається копія векселя, засвідчена відповідальними працівниками розрахункової палати.
Платник за векселем, який отримав повідомлення від розрахункової палати про намір векселедержателя пред'явити вексель у розрахункову палату, може:
а) забезпечити оплату векселя в строк платежу через розрахункову палату;
б) не пізніше дня настання строку платежу подати до розрахункової палати письмове повідомлення про відмову оплатити вексель;
в) ужити будь-яких, не заборонених чинним законодавством, заходів щодо врегулювання заборгованості за векселем.
У разі ненадходження від платника в день настання строку платежу за векселем будь-яких повідомлень у письмовому вигляді про відмову оплатити вексель та/або не оплати векселя в установленому порядку, розрахункова палата повідомляє векселедержателя про те, що платник за векселем відмовився від його оплати.
Платник у разі згоди оплатити вексель може забезпечити оплату векселя через розрахункову палату одним з таких способів:
а) подати до розрахункової палати розрахункові документи на перерахування в строк платежу за векселем коштів зі свого поточного рахунку на користь векселедержателя за банківськими реквізитами, повідомленими векселедержателем;
б) у разі наявності відповідного договору з розрахунковою палатою перерахувати кошти на відповідний рахунок у розрахунковій палаті з наданням їй повноважень на оплату за рахунок цих коштів векселя при його пред'явленні векселедержателем;
в) здійснити оплату векселя за рахунок кредиту, одержаного від розрахункової палати;
г) у порядку, установленому нормативно-правовими актами НБУ, внести готівку в касу розрахункової палати для її подальшого зарахування на рахунок векселедержателя.
Оплачений у повній сумі вексель повертається розрахунковою палатою платнику за векселем або його представнику під розпис або надсилається спеціальним зв'язком (поштою цінним листом).
У разі часткової оплати векселя і повернення векселя векселедержателю розрахункова палата вимагає надання розписки про частковий платіж і здійснення відповідної відмітки про це на векселі.
