7.4. Мова JavaScript

JavaScript розроблена фірмою Netscape і орієнтована на створення й обробку скриптів Web-сторінок, а також використовується для написання сценаріїв інтерактивного поведінки Web-сторінок Всесвітньої Павутини (WWW - World Wide Web). У цьому плані вона є вкладенням (додатком) у мову HTML, але не дублює її функціональні можливості. У результаті всі методи оформлення Web-сторінок здійснюються мовою HTML, а JavaScript надає можливість «динамізації» Web-публікацій і сприяє зниженню трафіку в мережі.

JavaScript нагадує мову Java. Різниця полягає у тому, що Java розроблялася як універсальна об’єктно-орієнтована мова, а JavaScript розглядається як швидкий і простий у використанні засіб розширення можливостей Web-сторінок і Web-серверів.

Особливістю обробки коду скриптів на JavaScript є те, що вони обробляються інтерпретатором броузера в міру завантаження документа. При цьому формат коду перетвориться в більш ефективний внутрішній формат, що виконується пізніше. Скрипти можна розташовувати в будь-якому місці HTML-сторінки. При цьому вони виділяються тегами <SCRIPT></SCRIPT>.

Оскільки скрипти обробляються в міру завантаження Web-сторінки, виникає необхідність визначення функцій, що використовуються на HTML-сторінці до моменту їхнього виклику. Зазвичай функції, що викликаються кілька разів, розташовують всередині елемента HEAD сторінки, тому що розташовані там функції аналізуються раніше, ніж завантажиться сторінка, а це значить, що на момент їхнього виклику не виникне помилок. Однак існують варіанти функцій, які, навпаки, необхідно розміщувати наприкінці документа, тому що код таких функцій не повинен аналізуватися і виконуватися раніше, ніж відбудеться повне завантаження сторінки (наприклад, функція підрахунку усіх URL-посилань на сторінці).

Різні програми-броузери підтримують версії JavaScript, що мало відрізняються одна від одної. Проте в мові JavaScript можна виділити деяку спільну частину, що визначає її функціональні особливості.

Мова JavaScript дає змогу вставляти в Web-сторінки наступні елементи: текст, малюнки, фрейми, шари, вікна, форми для заповнення, а також деякі інші елементи. Вона також може оперувати перерахованими елементами за допомогою спеціальних, асоційованих з визначеними подіями скриптів.

Підключення скриптів до HTML-документа

Відомо чотири способи підключення JavaScript-програм до HTML-документа:

• використання тега <SCRIPT>;

• оголошення JavaScript-файлу, що містить текст програми;

• визначення JavaScript-виразу в якості значення HTML-атрибутів;

• оголошення JavaScript-програми як оброблювача подій.

Використання тега <SCRIPT>

Тег <SCRIPT> - це елемент HTML, що може містити будь-яке число JavaScript-операторів:

<SCRIPT>

JavaScript-оператори...

</SCRIPT>

Web-сторінка може містити будь-яку кількість тегів <SCRIPT> у будь-якому місці. У тезі <SCRIPT> можна визначити версію броузера, для якого призначені оператори JavaScript.

Визначення файлу для JavaScript

Ознака SRC тега <SCRIPT> дає змогу визначати файл як джерело операторів JavaScript.

<SCRIPT SRC="MyProg.js">

JavaScript-оператори...

</SCRIPT>

JavaScript-оператори в межах тега <SCRIPT> з ознакою SRC ігноруються, якщо у файлі немає помилок, тобто туди можна помістити оператори, що повідомляють користувачу про помилки, наприклад:

Document.write("Помилка виконання файлу MyProg.js")

Ознака SRC може визначити будь-який URL, відносний чи абсолютний, наприклад:

<SCRIPT SRC="http://www.usr.com/SomeProg.js">

Зовнішні файли JavaScript повинні містити тільки JavaScript-визначення функцій і оператори, у них не може бути HTML-тегів. Зовнішні файли JavaScript повинні мати розширення *.js, і Web-сервер, на якому вони розташовуються, повинен бути спеціально налаштований.