План практикуму

1. Правове забезпечення стандартизації та сертифікації.

2. Законодавство в галузі стандартизації та сертифікації.

3. Договір як важливий правовий засіб підвищення якості продукції та послуг.

Завдання до теми

Тести

1. Законодавство в галузі стандартизації та сертифікації виконується на

основі:

а) нормативних актів;

б) правових норм;

в) нормативних актів та правових норм.

2. Скильки видів персональної відповідальності робітників:

а) чотири;

б) шість;

в) три.

Теми рефератів

1. Договір як важливий правовий засіб підвищення якості продукції і послуг.

2. Відповідальність за порушення законодавства в галузі сертифікації та стандартизації продукції.

Контрольні питання

1. Які види діяльності включає правове забезпечення стандартизації та сертифікації?

2. За допомогою яких галузей права забезпечується розробка, затвердження, використання й державна охорона стандартів і технічних вимог до якості продукції?

3. Що таке доброякісна продукція з точки зору нормативних актів?

4. Які задачі має законодавство в галузі стандартизації, метрології та управління якістю продукції?

5. На які групи поділяється законодавство в галузях безпеки життя і здоров'я людей та збереженню навколишнього середовища?

6. Що таке договір відповідно до законодавства і судової практики?

7. Які основні принципи договору?

8. Відповідальність за порушення законодавства в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації.

Література: [3; 6, с. 424-433; 8; 9; 10; 11;22].

Практичне заняття №9

Тема. Міжнародні системи стандартизації та сертифікації

Мета: ознайомитись зі значенням міжнародної стандартизації у розвитку торговельно-економічних зв’язків між країнами, визначити функції міжнародної організації зі стандартизації (ISO), розглянути розвиток сертифікації в країнах світу.

Короткі теоретичні відомості

Національна стандартизація будь-якої країни відображає у своїх стандартах особливості та рівень промислового розвитку. Для успішного проведення торговельного обміну необхідно погоджувати характеристики тієї чи іншої продукції з країною, яка купує цю продукцію.

Розвиток міжнародної торгівлі вимагає єдиного підходу до оцінки якості продукції, її характеристик, вимог до маркування, паку­вання, збереження та транспортування. У міжнародній стандартизації зацікавлені як індустріальні розвинені країни, так і країни, що розви­ваються, які створюють власну національну економіку.

Міжнародна стандартизація одночасно є наслідком та інстру­ментом управління науково-технічним і економічним розвитком у світі. Вона сформувалась на базі міжнародного розподілу праці, поглиблення на цій основі процесів спеціалізації та кооперації вироб­ництва.

Стандартизація у міжнародному масштабі створює сприят­ливі умови для торгівлі за рахунок єдиних підходів до якості продукції, її взаємозамінності, технічної сумісності, безпеки й охорони навколишнього середовища, що пов'язано з розробкою міжнародних стандартів (МС). Міжнародні рекомендації, наведені у стандартах, не обов'язкові для країн, але відповідність продукції нормам подібних стандартів визначає її вартість і конкурентоспроможність на світовому ринку. Конкурентоспроможність національної продукції на світовому ринку с важливим стимулом для країн, які бажають брати участь у між­народній діяльності зі стандартизації. Зовнішня торговельна діяльність країн залежить від розвитку національних систем стандартизації, їх відповідності вимогам Гене­ральної угоди тарифів і торгівлі (GATT) і Кодексу цієї організації. GATT є всебічним міжурядовим договором, чинним з 1947 p., що виз­начає права і зобов'язання сторін-учасників у галузі зовнішньої торгівлі, яка об'єднує більш 100 країн. Головне завдання GATT полягає у лібералізації зовнішньої тор­гівлі шляхом усунення митних бар'єрів і зниження тарифів, а також використання нетарифних засобів регулювання торгівлі. У 1993 р. на Уругвайському раунді було прийнято рішення про перетворення GATT у Світову організацію торгівлі (WTO), яка офіційно почала функціонувати з 1 січня 1995 p. GATT, як всебічна угода, що регулює торгівлю товарами, стала складовою частиною WTO.

WTO підкреслює перевагу стандартів, які розробляються Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO), Міжнародною електротехнічною комісією (ІЕС) та Міжнародним союзом телекомунікацій (ITU). Діяльність цих організацій поширюється на усі галузі стандартизації у світі та підтримує реалізацію Угоди ТВТ. Угода WTO та ТВТ на осно­ві міжнародних стандартів - це фундамент світового ринку.

ISO й ІЕС здійснюють тісне співробітництво з питань стандар­тизації з різними міжнародними та регіональними організаціями еко­номічного і науково-технічного профілю.

Основною метою ISO є забезпечення розвитку стандартизації та суміжних з нею галузей для сприяння міжнародному обміну товарами і послугами, а також розвитку співробітництва в інтелектуальній, нау­ковій, технічній та економічній діяльності.

До основних видів діяльності ISO належать: заходи, які спри­яють координації та уніфікації національних стандартів; розроблення і затвердження міжнародних стандартів; обмін інформацією з проб­лем стандартизації; співробітництво з іншими міжнародними орга­нізаціями, які зацікавлені у вирішенні суміжних проблем, і, на їх прохання, вивчає проблеми стандартизації.

ISO як неурядова організація користується консультативним статусом ООН і є найбільшою міжнародною організацією в галузі стандартизації з широкого кола питань, її членами є 160 країн світу. Членами ISO є не уряди, а національні організації зі стандартизації (комітети-члени) з правом одного голосу.

Процес приєднання України до GATT розпочався у 1993 р. Нині Україна проводить консультації та двосторонні переговори з членами WTO. Рекомендовано визначити перехідний період щодо кожної Угоди WTO у рамках вступу України до цієї впливової міжнародної економічної організації. Прагнучи інтегруватися у світову економіку, Україна має намір гармонізувати своє законодавство та нормативні документи з нормами GATT/WTO, привести у відповідність до них митне і тарифне регулювання та інші механізми управління зовніш­ньоекономічною діяльністю.

Основними завданнями між­народного науково-технічного співробітництва в галузі стандар­тизації є:

• зближення та гармонізація державних стандартів сертифікації (ДСС)України з міждержавними та регіональними системами, прогресивними національними системами стандартизації інших країн;

• удосконалення та розвиток фонду національного Держстандарту (НД) України з питань стан­дартизації на засадах застосування міжнародних, регіональних і національних стандартів інших країн, а також систематизація, уза­гальнення та максимальне використання досягнень науково-техніч­ного прогресу;

• проведення цілеспрямованої науково-технічної та економічної політики шляхом розроблення міжнародних і регіональних стандартів на базі стандартів України на нові конкурентоспроможні види продукції та послуг;

• поліпшення нормативного забезпечення торговельного, еко­номічного і науково-технічного співробітництва з іншими країнами та участь в міжнародному розподілі праці;

• забезпечення захисту інтересів країни під час розроблення міжнародних, регіональних і міждержавних стандартів;

• забезпечення єдності вимірювань;

• забезпечення взаємного визнання результатів випробувань і сертифікації продукції.