План практикуму

1. Основні положення державної системи сертифікації продукції.

2. Правила і схеми проведення сертифікації продукції.

3. Порядок проведення робіт із сертифікації продукції.

4. Вибір механізмів сертифікації.

5. Атестація виробництва та вимоги до нормативних документів на сертифікацію продукцію.

Завдання до теми

Тести

1. Одиницею продукції вважається:

а) один штучний виріб;

б) партія продукції, що супроводжується одним сертифікатом відповідності;

в) партія продукції, що виготовлена з однієї партії вихідної сировини, матеріалів тощо.

2. Етапи сертифікації продукції включають:

а) випробування і дослідження за специфічним стандартом на продукцію;

б) позначення відповідності продукції за допомогою сертифікату або знака відповідності;

в) позначення реєстрації системи у вигляді логотипу відповідності.

Теми рефератів

1. Особливості процесу реформування державної системи сертифікації продукції в Україні.

2. Атестація виробництва та вимоги до нормативних документів на продукцію, що сертифікується.

Контрольні питання

1. Умови розвитку метрології як науки.

2. Державні вимірювальні еталони.

3. Мета та функціональні обов’язки метрологічної служби.

4. Поняття “сертифікат якості”, “сертифікат продукції”.

5. Використання обов’язкового і добровільного видів сертифікації продукції.

6. Вимоги до органів з сертифікації продукції та систем якості.

Література: [6 , с. 378-380; 8; 9; 10; 11;14, с. 90-110].

Практичне заняття №8

Тема. Нормативно-правове забезпечення стандартизації та сертифікації

Мета: ознайомитись з основними положеннями державної системи сертифікації продукції, правилами і схемами проведення сертифікації продукції, порядком проведення робіт із сертифікації продукції.

Короткі теоретичні відомості

Важливе місце в системі стандартизації та управлінні якістю посідає правове забезпечення. За допомогою права і усієї сукупності правових засобів юридичного застосування здійснюється вплив на суспільні відносини, які пов'язані зі стандартизацією та забезпеченням якості продукції. Правове забезпечення стандартизації та управління якістю є однією з функцій державної системи управління якістю продукції.

Правове забезпечення включає наступні види діяльності:

• правове регулювання;

• правостосовну діяльність;

• правоохоронну діяльність.

Для визначення необхідної інформації і правильного використання правових норм стандартизації, метрології та управління якістю продукції потрібно знати структуру законодавства та її місце в єдиній системі українського законодавства. Законодавство в галузі стандартизації, метрології та управління якістю продукції має наступні задачі:

• регулювання діяльності державних органів, підприємств, організацій різних форм власності та громадян по розробці, виробництву, реалізації і використанню продукції;

• встановлення прав, обов'язків і відповідальності всіх учасників суспільного виробництва з метою найбільш повного задоволення потреб людей, трудових колективів і всього суспільства в продукції високої якості, яка відповідає вимогам безпеки життя і здоров'я людей та збереженню навколишнього середовища.

Законодавство в цих галузях поділяється на дві групи:

1. Нормативні акти, спеціально видані з питань стандартизації, метрології і управління якістю продукції, які визначають політику держави в галузі управління якості;

2. Правові норми щодо якості продукції, які містяться в нормативних актах з широкого кола питань.

До цивільно-правової форми забезпечення якості належать господарські договори, які опосередковують суспільні відносини між учасниками на усіх етапах формування й існування продукції як споживчої вартості. При цьому кожний вид договору виконує певні функції.

Відповідно до законодавства і судової практики договір – це погодження двох чи більше сторін. Чинним законодавством визначені основні принципи договору: юридична рівність сторін, свобода договору та обов'язковість умов договору для усіх його учасників. Договір як юридичний документ найбільш повно закріплює права й обов'язки сторін і має важливе значення для процесу управління якістю продукції. Управління якістю продукції (послуг) через систему господарсько-договірних відносин є елементом державної системи управління якістю. За допомогою договорів торгівля впливає на якість товарів, примушує виробників продукції створювати системи управління якістю.