У зв'язку з цим сумарна доза опромінення, що викликає один і той самий ефект, при тривалому багаторазовому опроміненні більш висока, ніж при одноразовому. Дози, що не призводжять до втрати працездатності при одноразовому і багаторазовому опроміненні наступні: одноразова (протягом 4 діб) - 50 Р, багаторазова (протягом 10-30 діб - 100 Р, напротязі року - 300 Р; для сільськогосподарських тварин - 100 Р).

Перевищення вказаної дози викликає захворювання променевою хворобою. Променева хвороба, що викликана гама-опроміненням на зараженій місцевості, як і викликана про-никкаючою радіацією у районі ядерного вибуху, протікає, як правило, у гострій формі і в залежності від дози може бути різного ступіня складності: легкою, середньою, важкою і вкрай важкою.

У сільськогосподарської птиці найбільша кількість ізотопів виділяється з яйцями, при цьому у шкаралупі переважно концетрується стронцій, у білку - цезій, у жовтку - йод.

Одноразова доза зовнішнього гамма-опромінювання, що викликає променеву хворобу у людей і тварин

Ступінь складності променевої хвороби	Доза, рад
	Люди	Тварини
Легка	100 - 200	150 - 250
Середня	200 - 400	250 - 400
Важка	400 - 600	400 - 750
Вкрай важка	Понад 600	Понад 750

Рівень забрудненості різноманітних поверхонь і об’єктів (тіла людини, одягу, тех-ніки, місцевості).

Радіаційна обстановка на місцевості, у водоймищі і ступінь радіаційної небезпеки для людини, обумовлюються кількістю і радіонуклідним складом потрапивших у зовнішнє середовище радіоактивних речовин. Від кількості ядер і радіонуклідів, їх вигляду залежить (А, кюрі) радіоактивних речовин, котра має вигляд:

А =  х  , де:

 - постійна радіоактивного розпаду, що визначає розпад ядер атома даного нукліда за одиницю часу (різну для різних радіонуклідів);

N - кількість ядер даного нукліду.

Для оцінки уражаючої дії треба знати густину забруднення території (питома актив-ність), яка вимірюється у кюрі на кв. км., а для водоймищ (об'ємна активність) у кюрі на куб.м. Щоб отримати ці величини, відбираються проби посіву і води. Вони аналізуються у виробничих лабораторіях за допомогою різних дозиметричних приладів РКБ4 -1ЕМ, РУБ-9,1 П, ІМД-12, ДП-100, АД-М та інших.

Результати розраховуються по формулах використовуваної методики. Отримані вели-чини забруднення продуктів харчування, води, фуражу, виражені у кюрі - Кі/л, Кі/кг, а території - Кі/км² порівнюються із припустимими нормами забруднення.

Люди, тварини, рослини, об'єкти, що знаходяться на зараженій місцевості, піддаються впливу як зовнішнього гама-опромінювання, так і поверхневого зараження осівшими на одяг, шкіру, шерстяний покрів, стебла, листя, техніку радіоактивними речовинами, ура-жаюча дія яких в основному обумовлена наявністю у них бета виипромінювачів. Крім того, разом із зараженим повітрям і їжею вони потрапляють всередину організму людини і тварин, викликаючи внутрішнє зараження.

Зовнішнє гама-опромінення викликає у людей і тварин такий самий ефект, як і внут-рішня радіація. Різниця лише у тому, що дозу внутрішньої радіації живий організм отри-мує протягом декількох секунд, а доза зовнішнього опромінення накопичується протягом всього часу перебування на зараженій території.

Характер і рівні радіоактивної дії на сліді аварійного викиду Чорнобильської АЕС сут-

тєво відрізняються від ураження на сліді ядерного вибуху. При аварійному викиді з реактора найбільш значним виявилося внутрішнє опромінення у результаті інгаляційного чи аліментарного (із їжею і водою) потрапляння радіонуклідів в організм людей і тварин.

У перші два місяці 1986 року гама-випромінювання на зараженій території не ство-рювало загрози для здоров’я і продуктивності свійських тварин, тому що рівні радіації були низькими і на найбільш забрудненій території за межами зони (З0 км) не переви-щували 25 мР/год. Частка зовнішнього гама-опромінення, накопичена у цих умовах за літній пасовищний період, могла складати всього лише декілька або десятки рентген.

Сумарна доза, отримана населенням за рахунок підвищення гама-фону, могла складати не більш як 0,5 бер в год.

Основну небезпеку для людей і тварин складала біологічна дія ізотопів при потрап-лянні їх усередину організму. У перші 1,5-2 місяці з моменту аварії найбільшу загрозу створював йод-131. Радіоактивний йод на відміну від інших осколкових продуктів ділен-ня має більшу рухомість у біологічному ланцюгу пасовище - тварина - продукція тварин-ництва - людина, що збільшило потрапляння ізотопів в організм тварини, а внаслідок, і людини через продукти тваринництва. Крім того, радіоактивні частинки сліду АЕС були дрібнодисперсними, легко розчинялися у воді і легко всмоктувалися у шлунково-кишковому тракті, а також у верхніх дихальних шляхах і легенях.

Радіоактивне зараження, як і проникаюча радіація, не завдають ушкоджень будівлям, спорудам, техніці, а уражають живі організми, котрі, поглинаючи енергію радіоактив-ного опромінення, отримують дозу опромінення (Д), що вимірюється у рентгенах (Р).

Зараження місцевості радіоактивними речовинами характеризується потужністю дози, що вимірюється у рентгенах на годину (Р/год). Потужність дози, вимірюваної на висоті їм від поверхні землі (крупного зараженого об'єкту), називається рівнем радіації. Рівень радіації показує дозу опромінення, котру може отримати живий організм в одиницю часу на зараженій місцевості. В умовах воєнного часу місцевість вважається зараженою при рівні радіації 0,5 Р/год і вище.

Ступінь зараження радіоактивними речовинами поверхні окремих об'єктів у польових умовах вимірюють в одиницях рівнів радіації по гама-випроміненню у мілірентгенах на годину (мР/год) чи мікрорентгенах на годину (мкР/год). Характерною особливістю радіоактивного забруднення при ядерному вибуху є постійний спад рівня радіації внас-лідок розпаду радіонуклідів. За проміжок часу, кратний семи, рівень радіації знижується у 10 разів.

Знання ступеню зараження дає можливість оцінити шкідливий біологічний вплив радіоактивне заражених предметів і речовин при зіткнені з ними людей (тварин) чи потрапляння їх всередину організму.

Визначити у польових умовах радіоактивнсіть в одиницях кюрі досить складно. Тому на наш час ступінь радіоактивного зараження вимірюють в одиницях потужності дози по гама-випроміненню у міліренгенах на годину (мР/ч). У польових умовах досить визна-чити не абсолютне значення радіоактивного зараження, а встановити лише як заражений об'єкт - вище або нижче допустимого значення. Тому, як допустимі норми зараження використовуються потужності доз, що відповідають безпечній густині зараження.

Тимчасові рівні допустимого радіоактивного забруднення шкірного покриву, білизни, одягу, взуття, транспортних засобів, механізмів і засобів індивідуального захисту (мР/год) на період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Об’єкт забруднення	Зони			За межами зони
	111	11	1
Шкірні покриви, натільна білизна	2,0	1,0	0,5	0,1
Постільна білизна і особистий одяг	-	1,0	0,5	0,1
Особисте взуття	-	-	1,0	0,1