Групування активів і пасивів банку за періодами переоцінювання

Показник	Періоди						Усього
	до запитання	до 1 місяця	1—3 місяці	3—6 місяців	6 місяців — 1 рік.	понад 1 рік
Чутливі активи	30	120	304	390	100	80		1024
Чутливі пасиви	35	105	200	450	98	120		1008
GAP	–5	15	104	–60	2	–40		16
Кумулятивний GAP	–5	10	114	54	56	16		32
Індекс процентного ризику	0,49	0,98	11,1	5,27	5,46	1,56		3,1

Покажемо, як розраховується GAP, кумулятивний GAP та індекс процентного ризику для періоду 3—6 міс.:

GAP = 390 – 450 = –60;

кумулятивний GAP = 114 + (–60) = 54;

індекс процентного ризику = 54 : 1024 · 100 = 5,27.

Аналіз рівня процентного ризику протягом року свідчить, що в цілому встановленого граничного рівня процентного ризику (8 %) банк дотримується, за винятком 1—3 міс. У цей період рівень процентного ризику перевищує встановлений граничний рівень на 3,1 %, і це означає наявність підвищеного рівня процентного ризику. Якщо протягом трьох місяців процентні ставки знизяться на 4 %, процентний прибуток банку знизиться на 8 млн грн (зниження процентних ставок  розмір чутливих пасивів у періоді до 3 міс. = 0,04 · 200 = 8). Отже, якщо прогноз свідчить про зниження процентних ставок протягом трьох місяців, банк має зменшити додатній GAP і перейти до від’ємного.

За допомогою кумулятивного GAP можна розрахувати, як коливання процентів вплинуть на банківську маржу. Абсолютна величина зміни маржі (прибутку) банку визначається як добуток кумулятивного GAP і розміру зміни процентних ставок. У наведеному вище прикладі для періоду 3—6 міс. абсолютна величина зміни маржі (прибутку) банку = 0,04 · 54 = 2,16.

Ураховуючи, що в прикладі, який розглядається, показник кумулятивного GAP має додатне значення, а розмір зміни процентних ставок — від’ємне (бо йдеться про прогноз падіння процентних ставок), отримаємо від’ємне значення величини зміни маржі (прибутку) банку — 2,16. Це означає, що процентний прибуток банку впаде у разі зниження рівня процентних ставок при додатному GAP.

Як метод управління GAP використовується дюрація (або тривалість) портфеля. Показник дюрації вимірює середньозважений за вартістю строк погашення фінансового активи. Водночас, дюрація вимірює ще й чутливість активів до змін процентних ставок.

Для розрахунку показника дюрації необхідно обчислити серед­ньозважений строк погашення для кожного фінансового інструменту, зважити кожний розрахований показник за ринковою вартістю та знайти суму всіх здобутих показників, яка й становитиме середньозважений строк погашення портфеля в цілому.

Аналіз тривалості (дюрації) базується на використанні тривалості як показника процентного ризику портфеля активів і зобо­в’язань. Суть даного методу полягає в тому, що портфель фінансових інструментів формується у такий спосіб, щоб конкретний цільовий показник був найменш чутливим до коливань процентних ставок. Вибір такого цільового показника залежить від стратегії конкретного комерційного банку: це може бути розмір прибутку або, наприклад, співвідношення чистого прибутку до вар­тості активів. Окрім вибору цільового показника, аналіз дюрації передбачає наявність точної інформації про структуру активів і зобов’язань, їх строки, відповідні ринкові ставки дохідності.

Розглянемо використання методу дюрації на умовному прикладі, для чого використаємо максимально спрощений банківський баланс (табл. 13.18).

Таблиця 13.18