Вплив змін процентної ставки на вартість основного капіталу банку

	Зростання процентних ставок на 5 %	Зниження процентних ставок на 5 %
Активи, всього	99,39	101,61
Каса	38,00	40,31
Державні облігації трирічні	39,69	40,31
Державні облігації однорічні	1,95	2,05
Кредити	19,75	20,25
Пасиви, всього	99,39	100,61
Депозити до запитання	40	40
Депозити тримісячні	29,69	30,31
Депозити однорічні	9,69	10,31
Власний капітал	20,01	19,99

Загалом, розмір та види GAP мають відповідати прогнозам зміни процентних ставок, циклу роботи банку та загальним тенденціям економічного розвитку. Чотири етапи економічного ци- клу — зростання (піднесення), пік, зниження ділової активності (спад), найнижча точка циклу.

Як показує аналіз, на етапі економічного зростання GAP має бути додатним, тому що цілком справедливо очікується зростання процентних ставок. Далі розмір GAP може бути зменшений за рахунок подовження структури активів і скорочення строків виплат за пасивами. На стадії піку для того щоб зафіксувати ставки за активами на рівні піку, банк має перейти до від’ємного GAP. При цьому скорочення строків за пасивами дасть змогу зменшити процентні витрати. На початку економічного спаду, коли прогнозується зниження процентних ставок, банк має зберегти від’ємне значення GAP. У міру спаду економіки необхідно продовжити строки виплат за банківськими пасивами й водночас скоротити строки надходжень за активами. Відповідно, GAP розраховується як додатний.

Проте теорія циклічності розвитку процентних ставок набагато простіша, ніж реальні події. На практиці GAP-менеджмент має такі недоліки.

1. Повного захисту від процентного ризику не гарантує навіть ситуація, коли GAP = 0. У періоди економічного піднесення процентні ставки за активами зростають швидше, ніж ставки за пасивами. Під час економічного спаду відбувається зворотний процес — зниження ставок за пасивами випереджає зміни ставок за активами.

2. Необхідною передумовою ефективного використання методу GAP-менеджменту є якісний і точний прогноз зміни ринкових процентних ставок, якого на практиці досягти досить складно.

3. Ефективність управління за методом GAP-менеджменту знач­ною мірою залежить від правильності вибору часових інтервалів. У реальному житті вибрати періоди, коли банківські активи і пасиви мають бути переоцінені, досить складно.

4. Перехід від додатного GAP до від’ємного або навпаки потребує певного часу, який не завжди банк має.

Зазначені недоліки ускладнюють процес управління процентним ризиком, тому комерційні банки застосовують поряд з GAP-менеджментом також і методи штучного хеджування.

Проблеми ризику мають розглядатися й ураховуватися як при розробленні банківської стратегії, так і в процесі виконання оперативних завдань. У кожній ситуації, що пов’язана з ризиком, потрібно вирішити питання: що означає доцільний ризик і де та межа, яка відокремлює доцільний ризик від нерозумного.

Головним завданням науково обґрунтованого управління процентним ризиком банку є визначення ступеня припустимості та виправданості ризику і прийняття практичного рішення, спрямованого або на використання ризикованих ситуацій, або на вироблення системи заходів, що зменшують небезпеку виникнення збит­ків банку від проведення тієї чи іншої операції.