30. Проаналізуйте поняття адміністративної відповідальності у прийнятті управлінських рішень

Найпоширенішим видом відповідальності керівників є адміністративна відповідальність, засобом реалізації якої служить механізм ієрархічного контролю. Відповідальність і підзвітність в організації неможливі без авторитету, вираженого в праві керувати. Це право здійснюється за допомогою скалярного ланцюга — каналу віддачі команд, що йдуть зверху вниз, і зворотного каналу відповідальності і підзвітності, що йде від низу до верху. Якщо вищий керівник організації може призначати і відчужувати своїх заступників, ті — своїх підлеглих і так далі, то таким чином кожний менеджер в організації є відповідальним і підзвітним перед кожним вищестоящим рівнем ієрархії і механізм ієрархічного контролю стає всеосяжним. Тим, хто «внизу», завжди доведеться здійснювати прийняті на вищестоящому рівні рішення під загрозою санкцій або відставки і тримати відповідь перед керівництвом за свої рішення.

Адміністративна відповідальність залежно від виду санкцій може бути дисциплінарною і матеріальною.

• Дисциплінарна відповідальність - форма дії, що використовує дисциплінарні стягнення: зауваження, догана, переклад на низьку посаду, звільнення.

• Матеріальна відповідальність - обов'язок співробітника відшкодувати організації, в якій він працює, майновий збиток, заподіяний з його вини.

31. Розкрийте зміст детермінованих рішень та рішень ймовірності

Характер використаної інформації. Залежно від ступеня повноти і достовірності інформації, якою володіє менеджер, управлінські рішення можуть бути детермінованими (прийнятими в умовах визначеності) або ймовірнісними (прийнятими в умовах ризику або невизначеності). Ці умови грають надзвичайно важливу роль при ухваленні рішень, тому розглянемо їх більш детально.

Детерміновані рішення. Рішення ухвалюється в умовах визначеності, коли керівник володіє практично повною і достовірною інформацією що відноситься до вирішуваної проблеми, що дозволяє йому точно знати результат кожного із альтернативних варіантів вибору. Такий результат тільки один і ймовірність його настання близька до одиниці. Прикладом детермінованого рішення може бути вибір в якості інструменту інвестування вільної наявності облігацій з постійним купонним прибутком. Фінансовий менеджер в такому випадку точно знає, що прибутковість на вкладений капітал буде рівна установленій купонній ставці (фактор надійності в цьому випадку не враховується). Подібним чином приймаючи рішення про запуск в виробництво визначеного виробу, керівник може точно визначити (по крайній мірі на ближчу перспективу) рівень витрат виробництва, так як ставки орендної плати, вартість матеріалів і робочої сили можуть бути розраховані досить точно.

Проте лише небагато рішень ухвалюється в умовах визначеності. Більшість управлінських рішень є ймовірностями.

Рішення ймовірності. Це рішення, що приймаються в умовах ризику або невизначеності.

До рішень, що приймаються в умовах ризику, відносяться такі, результати яких не є визначеними, але ймовірність кожного результату відома. Ймовірність визначається як ступінь можливості звершення даної події і змінюється від 0 до 1. Сума ймовірностей всіх альтернатив повинна бути рівна одиниці. Ймовірність можна визначити математичними методами на основі статистичного аналізу дослідних даних. Наприклад, страхові компанії, що займаються страхуванням життя, на основі аналізу демографічних даних можуть з високим ступенем точності прогнозувати рівень смертності в певних вікових категоріях і на цій основі визначати страхові тарифи і об'єм страхових внесків, що дозволяють виплачувати страхові премії і одержувати прибуток. Така ймовірність, розрахована на основі інформації, що дозволяє зробити статистично достовірний прогноз, називається об'єктивною.