40. Розкрийте зміст формалізованих та неформалізованих рішень

У процесі управління організаціями приймається величезна кількість найрізноманітніших рішень, що володіють різними характеристиками. Проте існують деякі загальні ознаки, що дозволяють цю множину певним чином класифікувати. Така класифікація представлена в табл.

Класифікаційна ознака	Групи управлінських рішень
Ступінь повторюваності проблеми	Традиційні	Нетипові
Значущість цілі	Стратегічні	Тактичні
Сфера дії	Глобальні	Локальні
Строк реалізації	Довгострокові	Короткострокові
Прогнозовані наслідки	Коректовані	Некоректовані
Характер інформації	Детерміновані	Ймовірнісні
Метод розробки	Формалізовані	Неформалізовані
Кількість критеріїв	Однокритерійні	Багатокритерійні
Форма прийняття	Одноособові	Колегіальні
Спосіб фіксації	Документовані	Не документовані

Метод розробки рішення. Деякі рішення, як правило, типові, повторюються, можуть бути з успіхом формалізовані, тобто прийматися по наперед визначеному алгоритму. Іншими словами, формалізоване рішення — це результат виконання наперед визначеної послідовності дій. Наприклад, при складанні графіка ремонтною обслуговування устаткування начальник цеху може виходити з нормативу, що вимагає певного співвідношення між кількістю устаткування і обслуговуючим персоналом, і, якщо в цеху є 50 одиниць устаткування, а норматив обслуговування складає 10 одиниць на одного ремонтного робітника, значить, в цеху необхідно мати п'ять ремонтників. Так само, коли фінансовий менеджер ухвалює рішення про інвестування вільних засобів в цінні папери, він вибирає між різними їх видами залежно від того, які з них забезпечують зараз найбільший прибуток на вкладений капітал. Вибір проводиться на основі простого розрахунку кінцевої прибутковості по кожному варіанту і встановлення найвигіднішого.

Формалізація ухвалення рішень підвищує ефективність управління в результаті зниження ймовірності помилки і економії часу: не потрібно наново розробляти рішення кожного разу, коли виникає відповідна ситуація. Тому керівництво організацій часто формалізує рішення для певних, регулярно повторюваних ситуацій, розробляючи відповідні правила, інструкції і нормативи.

У той же час в процесі управління організаціями часто зустрічаються нові, нетипові ситуації і нестандартні проблеми, які не піддаються формалізованому рішенню. В таких випадках велику роль грають інтелектуальні здібності, талант і особиста ініціатива менеджерів.

Звичайно, на практиці більшість рішень займає проміжне положення між цими двома крайніми точками, допускаючи в процесі їх розробки як прояв особистої ініціативи, так і вживання формальної процедури.