Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДИПЛОМ!!!!!!!!!!!!!!!!.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
03.09.2019
Размер:
115 Кб
Скачать
☆

2.2. Самооцінка як чинник професійного самовизначення

У психології самооцінка розглядається як феномен самопізнання. Самопізнання - це усвідомлення людиною самої себе, свого «Я». Усвідомити самого себе - значить дати звіт собі відносно своїх сил, можливостей, особистих якостей, рівня їх розвитку, тобто оцінити їх належною мірою.

Саме слово «самооцінка» допомагає нам зрозуміти його значення. У професійному самовизначенні особистості самооцінка - оцінка, яку людина дає самому собі, своїм можливостям, відповідним або не відповідним специфіці професії. [2, стор 34]

Ще К. Маркс у роботі «Роздуми юнака при виборі професії» звертав увагу молоді на вміння дати оцінку власним здібностям: «оману щодо наших здібностей до певної професії ... - це помилка, яка мстить за себе і ... завдає нам страшні муки ...»

Самооцінка, як і будь-яке психічне утворення, формується прижиттєво, і розглядати її потрібно в віковому аспекті.

Дослідження показують, що старшокласники прагнуть вибрати той вид діяльності, який відповідав би їх розумінню власних можливостей. Оскільки часто розуміння власних можливостей у школярів неадекватно показниками, то на шляху вибору їх очікують невдачі. [3, стор 45]

Об'єктивно і повно оцінити себе старшокласники не в змозі. У самооцінці в них немає єдиної тенденції: одні схильні переоцінювати себе, інші навпаки. Тому не мають рації ті, хто вважає, що старшокласники тільки переоцінюють себе, а також ті, хто думає, що вони себе недооцінюють. Їм властиво і перше, і друге.

Підлітки відчувають потребу в самооцінці, хоча об'єктивно до неї не готові. Внутрішня потреба в самооцінці - запорука успішного її формування при відповідних умовах.

У старшокласників самооцінка переслідує дві мети:

· Самовиховання;

· Прогнозування майбутньої професії.

Обираючи професію старші школярі в більшості випадків орієнтуються на рівень вираженості у себе в першу чергу морально-вольових, потім інтелектуальних і тільки потім організаторських якостей. [16, стор 9]

Підлітки ж слабо апелюють до самооцінки, тобто вони не усвідомлюють належним чином її ролі у виборі професії. Більшість з них обирає професію, не вдаючись до самооцінки, а якщо і робить це, то дуже поверхово. Уявлення підлітків про самих себе неглибокі, приблизні, плани і наміри динамічні. Сама проблема вибору професії серйозно їх не хвилює.

Для старшокласників - випускників вибір професії - серйозний крок. Але проблема в тому, що вони слабо орієнтуються у наукових засадах професійного самовизначення, перш за все, психологічних. Більшості юнаків і дівчат не вистачає загальних знань психології особистості, їм важко розібратися в своїх інтересах, здібностях, якостях і рисах характеру. Їх уявлення про особистості часто залишаються на рівні життєвих, побутових суджень. Все це дає право стверджувати, що психологічна освіта як умова формування об'єктивної самооцінки, як умова правильного вибору професії дуже потрібно нашим старшокласникам. [7, стор 24]

Адекватна самооцінка доступна незначному числу учнів. В основному вони схильні або до переоцінки себе, або до недооцінки. При переоцінці рівень домагань нижче наявних можливостей. Зроблений на такій основі вибір професії, зрештою, призводить до розчарування. Занижена самооцінка також неблагополучно позначається на виборі професії і на розвитку особистості.

Можна виділити 3 рівня адекватності самооцінки:

· Високий рівень притаманний тим учням, чия самооцінка інтересів, здібностей, особистих якостей повністю збігається з оцінкою вчителів і батьків. Це підтверджується діяльністю з досягнутими успіхами учня в різних видах занять.

· Середній рівень спостерігається в тому випадку, коли учні частково переоцінюють або недооцінюють свої можливості в порівнянні з оцінкою дорослих. Професію школярі обирають на основі пізнавального інтересу до шкільних предметів без обліку своєї придатності.

· Низький рівень має місце тоді, коли помітна різка переоцінка або недооцінка своїх інтересів, здібностей, особистих якостей в порівнянні з оцінкою вчителів, батьків. По суті, вибір професії на даному рівні самооцінки відбувається необгрунтовано. [6, стор 176]

Самооцінка як феномен самопізнання не дається людині від природи. Вона формується в процесі розвитку особистості і має різну ступінь об'єктивності і повноти. Формування самооцінки, її повноти та адекватності - одне із завдань професійної орієнтації.

У 9-11 класах предметом уваги учнів повинні бути професійно значущі якості. Необхідно практикувати в школі активні форми і методи роботи, які підвищили б рівень знань та уявлень учнів про психологію особистості, про те, що таке здібності, інтереси, потреби, темперамент, риси характеру.

Озброєння учнів необхідним обсягом профорієнтаційних знань, активізація інтересу до вивчення та розуміння людини як суб'єкта праці, самопізнання і перевірці своїх можливостей - все це буде сприяти формуванню об'єктивної самооцінки. [14, стор 93]