2.3. Стилі дитячо-батьківських відносин як чинник професійного самовизначення підлітків

Професійне самовизначення – багатовимірний та багаторівневий процес. На професійне самовизначення учнів впливають багато зовнішніх та внутрішніх чинників.

Дубровіна І. В. виділяє чотири групи чинників, які забезпечують певний вплив на процес професійного самовизначення:

1. Чинники соціально-економічного характеру, які включають в себе те, як суспільство висловлює своє ставлення до людини, що вибрала те чи інше робоче місце, престиж професії, значення для суспільства тощо.

2. Соціально-психологічні чинники. Це соціальне оточення, в якому зростає та виховується людина. Це, звичайно в першу чергу, родина, а також друзі, школа, референтні групи і т. п. під впливом соціального оточення формуються ціннісні орієнтації, певне відношення до праці взагалі, соціальні очікуванн, установки та стереотипи.

3. Психологічні чинники. Це особисті інтереси і нахили, здібності, рівень інтелекту, особливості пам’яті, уваги тощо.

4. Індивідуально-психофізіологічні особливості учня (властивості нервової системи).

Підліток для здійснення успішного професійного вибору повинний приймати до уваги кожен з цих чинників. До реалістичної оцінки самого себе та перспективній оцінці суспільних вимог підліток навряд чи психологічно підготований.

Є. О. Клімов пропонує вісім чинників, які обумовлюють вибір людиною тієї чи іншої професії:

1. Позиція старших членів родини.

Є старші, які несуть пряму відповідальність за те, як складається ваше життя. Це занепокоєння розповсюджується і на питання про майбутню професію.

2. Позиція товаришів, подруг.

Дружні зв’язки в підлітковому віці дуже міцні та можуть сильно впливати на вибір професії.

3. Позиція вчителів, шкільних педагогів.

Спостерігая за поведінкою, учбовою та позаучбовою активністю учнів, досвідчений викладач знає багато такого про учнів, що приховано від непрофесійних очей та навіть від самого підлітка.

4. Особисті професійні плани.

Під планом в даному випадку мається на увазі уявлення про етапи оволодіння професією.

5. Здібності.

Про різноманітність здібностей треба судити не лише за успіхами у навчанні, але й за досягненнями у самих різноманітних видах діяльності.

6. Рівень домагань на суспільне визнання.

Плануючи трудовий шлях, дуже важливо забезпечити реалістичність своїх домагань.

7. Проінформованість.

Важливо переконатися в тому, що отримані відомості про ту чи іншу професію не виявилися спотвореними, неповними, односторонніми.

8. Схильності.

Схильності проявляються в улюблених заняттях, на які витрачається більша частина вільного часу. Це – інтереси, підкріплені певними схильностями.

Найбільш важливими зовнішніми чинниками є вплив батьків, вчителів, однолітків та інших значимих для підлітків людей, а також ЗМІ тощо.

Вплив в психології розуміється як процес і результат змін індивідом поведінки іншої людини, його установок, уявлень, оцінок іншого в результаті взаємодії. Найбільш сильний вплив відбувається в процесі взаємодії батьки-дитина.

Існує багато засобів, за допомогою яких батьки впливають на вибір професії їхніми дітьми. Більш детально та структуровано їх розглянув американський психолог та соціолог Ф. Райс.

Отже:

• один з варіантів – пряме наслідування професії (продовження династії лікарів, вчителів тощо);

• батьки впливають на інтереси та заняття дітей з самого раннього віку, навмисне пропонуючи їм ігровий матеріал, заохочуючи чи засуджуючи їх інтереси, захоплення, заняття. Впливає також усередині родинна атмосфера. Вплив також важливий при стимулюванні чоловічих та жіночих інтересів;

• батьки створюють рольові моделі, які наслідують діти. Навіть тоді, коли батьки навіть не намагаються вплинути на вибір дітей, це відбувається, особливо коли дитина тісно ідентифікує себе з батьками;

• батьки іноді направляють, диктують або обмежують вибір своїх дітей, наполягаючи на тому, продовжити або припинити освіту, на певному учбовому закладі, спеціалізації, факультеті.

Батьки, які поступають так незалежно від здібностей, інтересів та бажань дітей можуть приректи їх займатися справою, до якої вони зовсім не пристосовані. Підлітки часто не наважуються протистояти батькам, тому що вони самі не знають чого хочуть. Деякі підлітки занадто залежні від волі батьків і не вільні в проявленні особистої ініціативи, в таких ситуаціях самостійність, ініціативність слабо виражені. Тому, рішення прийняті такими дітьми, в значній мірі обумовлені емоціями та є реакцією батьків. Або ж батьки, не чекаючи від дітей великих успіхів на якому-небудь терені, дають їм невисоку освіту, обмежуючи таким чином для них можливості професійного вибору;

• непрямий вплив батьків. Батьки прагнуть, щоб їх діти обрали професію по своєму статусу, що відноситься до тієї категорії, що і їх власна, або ж щоб її статус був вищий ( вибір професії за принципом більшого престижу і високої оплати);

• впливає також те, як батьки оцінюють той або інший вид діяльності. Вплив сильніше, коли ціннісні орієнтації батьків і дітей збігаються;

• підлітки більш схильні погоджуватись з пропозиціями батьків, коли між батьками та дітьми немає розбіжностей в поглядах на майбутню освіту та цілей дітей. Існують дослідження, що показали, що якщо рівень освіти та професійний статус батьків досить високі, то це сприяє погодженню дітей з їх думкою з приводу вибору професії;

• загальна обстановка та атмосфера в родині, що безпосередньо пов’язано з демократичними відносинами між батьками та дітьми, суттєво впливає на цілі та сподівання підлітків, що пов’язані з їх освітою. А саме, коли батьки слідкують за навчанням дітей в школі та проявляють великий інтерес до їхнього майбутнього, то підлітки ставлять перед собою задачу досягнення великого освітнього рівня, що, в свою чергу, впливає на їхні плани стосовно майбутньої професії.

Також в дослідженнях було з’ясовано, що по оцінкам старшокласників та їх батьків функціональні можливості сім’ї значно з великою вірогідністю передбачали напрямок розвитку майбутньої кар’єри. Під функціональними можливостями мається на увазі спроможність родини досягати поставлених цілей, яка вимірюється такими поняттями як згуртованість, експресія, міра конфліктності, місце в суспільстві, демократичність родинних правил та іншими чинниками, пов’язаними з функціонуванням родинної системи. Та ті родини, в яких переважає демократичний стиль взаємин та які можуть розв’язувати виникаючі конфлікти, мають сильний вплив на професійні вибори своїх дітей.

Думка батьків грає дуже велику роль. Незрідка – вирішальну. Насправді, відношення батьків до праці взагалі, розповіді про власну роботу, з раннього дитинства «накопичуються» в свідомості та підсвідомості дітей та впливають на визначення свого майбутнього вже дітьми, що виросли. Цей вплив безпосередньо пов’язаний з відносинами, що існують в родині між батьками та дітьми. Вплив стилю взаємодії батьків з дітьми має далекі наслідки та визначає їх життєвий шлях. Чинники, що є спочатку зовнішніми, у процесі дитячо-батьківських взаємодій стають поступово надбанням свідомості та підсвідомості дитини, перетворюються індивідуальні особливості дитини, що проявляються в її здібностях, інтересах, цінностях, установках, мотивах, тобто стають внутрішніми чинниками, супутніми професійному вибору.

Вибір є проблемою маловивченою та тією, що важко піддається вивченню. Людина на протязі всього життя неминуче потрапляє в ситуації, коли вона повинна зробити вибір. «За ухилення від вибору або невміння робити вибір їй доводиться розплачуватись маленькими або великими незручностями, власними стражданнями або стражданнями інших людей, втратою сенсу життя та безліччю різних проблем» (Василюк Ф. Є.). етап вибору професії, який необхідно зробити підлітку при переході в старшу ланку і який реалізується у виборі профілю, має важливе значення в силу того, що він «нібито задає «мелодію» для свого подальшого шляху» (Мітіна Л. М.).

Існує багато досліджень, присвячених проблемі вибору професії. Частина цих досліджень присвячена типологізації професійного вибору. Наприклад, типологія проблемних ситуацій професійного вибору Є. О. Клімова, де виділяються різноманітні типи, так чи інакше пов’язані з самооцінкою, виділенням у себе професійно значимих якостей, схильностей. Чи підхід, в якому даються характеристики різним типам підлітків, що обирають професію: 1) байдужий; 2) нерішучий, фантазуючий; 3) слухняний, безвідповідальний; 4) цілеспрямований, упевнений. Аналогічний підхід був втілений у дослідженнях зарубіжного психолога В. Джайде. Він виділяє наступні типи професійного вибору: 1) що характеризується підвищеною залежністю підлітка від обставин життя, невизначеністю власних бажань таїх непостійністю, в цілому – пасивністю; 2) при достатній рішучості та самостійності підлітка є мало диференційовані схильності; 3) підліток здатен самостійно зробити вибір професії, який відповідав би його достатньо вираженим схильностям та здібностям [12]. Інші дослідження проводяться під кутом зору індивідуальних особливостей підлітків. Результати, отримані в цих дослідженнях, потребують аналізу на предмет розподілу зовнішніх ти внутрішніх чинників професійного вибору.

Вибір професії передбачає оцінювання своїх інтересів, здібностей, постановку певних цілей, оцінку можливостей реалізації певних намірів тощо. В дійсності ситуація вибору сповнена великою кількістю аргументів «за» і «проти». Вони виступають критеріями вибору, це і норми моралі, і і будь-якого роду установки [17].

Яка ж готовність підлітка до настільки відповідального, життєво-важливого вибору? Сьогодні ситуація складається так, що підлітки часто здійснюють вимушений вибір профілю подальшого навчання. Згідно багатьом дослідженням та думки вчителів, у багатьох випадках задачу формування тимчасової перспективи, як необхідної умови в професійному самовизначенні, вирішують за підлітки його батьки [11]. Тобто вибір напрямку профільної освіти часто залежить від бажання батьків, тому що саме батьки кажуть останнє слово.

За дослідженнями проведеними під керівництвом І. В. Дубровіной серед школярів, було виявлено, що у відношенні підлітків до освіти простежується їх чітка орієнтація на родину.

Батьківський вплив, яким би чином він не відбувався, виходить з благих спонук. Адже зазвичай, якщо лише в сім’ї не переважає несприятливий, дисгармонійний тип дитячо-батьківських відносин, батьки прагнуть зробити вибір своїх дітей більш раціональним, більш реальним. І часто вони бувають праві. Але дослідження та спостереження у повсякденному житті показують, що нерідко стається так, що коли батьки намагаються змінити професійний вибір дітей, нав’язуя їм свій вибір, всупереч здібностям, схильностям, мріям, бажанню дитини. Далеко не завжди в таких випадках діти згодом виявляються щасливі [8].

Велике значення у виборі професії має також не тільки те, на що здатен підліток на даний момент та у майбутньому, але й як він поводить себе у вузько локалізованій за часом ситуації професійного вибору. Також можна сказати, що з точки зору загальної успішності професійного самовизначення велике значення мають не тільки змістовні характеристики цього процесу (що обирає оптант), але й його динамічний бік (як обирає).

В зв’язку з цим в психології розглядається поняття професійних установок. Найбільш прийнята психологами функція установки полягає в тому, що вана забезпечує людину здатністю реагувати на ситуацію і зовнішні об’єкти на основі минулого досвіду. Професійні установки, що виступають як властивості особистості (І. М, Кондаков, О. М. Краснорядцева, А. К. Макарова, О. Б. Шептенко та ін..), забезпечують стабільність та самоорганізацію всієї психологічної системи, та можуть проявлятись у реальній життєдіяльності як психологічні новоутворення професійної діяльності. Для їхнього прояву необхідна реальна ситуація професійного вибору.

Професійні установки виражають готовність індивіда приймати професійно важливі рішення. Та пов’язані, з одного боку, з об’єктивними вимогами вибору, і, з іншого боку, з досвідом вирішення життєвих завдань, що вже є в особистості. Установку можна розуміти, як готовність реалізувати себе, свої можливості. Якщо професійні установки індивіда адекватні тим задачам, які пред’являються відповідно до віку, то вони обумовлюють раціональне вирішення цих завдань. Незвично велика відповідальність, що покладається на підлітка при професійному виборі, може привести його до стану емоційної розгубленості, породити відчуття примусу, викликати бажання відстрочити рішення. Індивідуальні реакції, в яких виявляються професійні установки, можуть буди самі різні. Ф. Седлак виділяє такі типи професійних установок: з переважанням нерішучості, слухняності, цілеспрямованості, самостійності.

Найбільш універсальним представляється таке розуміння установки взагалі, і професійною зокрема: діяльність індивіда завжди детермінована установкою (яка у свою чергу детермінована ситуацією) як станом налаштування суб'єкта, що передбачає дію в певній ситуації (наприклад, в ситуації професійного вибору), по відношенню до якої він "налагоджений", "встановлений" діяти саме таким, а не яким-небудь іншим, образом [25].

У професійних установках, які виникають при зіткненні із завданнями професійного розвитку, закумульований весь досвід вирішення життєвих завдань, і вони у великій мірі обумовлюють характер ухвалення конкретного рішення в ситуації професійного вибору.

Отже, на професійний вибір підлітка впливає безліч внутрішніх і зовнішніх чинників, які необхідно враховувати в реальній ситуації вибору. А також велике значення має поведінку, обумовлену професійними установками, які не у меншій мірі впливають на ухвалення певного рішення.