- •1. Декартів добуток множин. Відношення. Властивості бінарних відношень. Відношення еквівалентності. Відношення строгого і нестрогого порядку і зв’язок між ними.
- •2.Системи лінійних рівнянь
- •2.Системи лінійних рівнянь
- •3.Матриці і дії над ними. Обернена матриця. Матричний метод розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •Нормальна форма матриці. Діагональна і жорданова форми матриць.
- •5. Многочлени, їх звідність. Ділення многочленів. Корені многочленів. Теорема Вієта.
- •6. Многочлен від багатьох змінних.Симетричні многочлени. Результант. Дискримінант.
- •7. Многочлени над числовими полями. Основна теорема теорії многочленів.
- •9.Лінійні оператори. Характеристичне рівняння, спектр, слід, мінімальний многочлен, власні значення і власні вектори лінійного оператора.
- •8. Лінійний простір. Приклади лінійних просторів. База, вимірність, інваріантність вимірності.
- •10. Лінійні оператори у евклідових і унітарних просторах. Ортогональні, унітарні, самоспряжені, нормальні оператори.
- •11. Квадратична форма. Додатньо і від’ємно визначені квадратичні форми. Закон інерції квадратичних форм. Критерій Сильвестра.
- •12. Зведення квадратичних форм до канонічного виду.
- •13. Поняття групи, підгрупи. Циклічні групи. Фактор-група.
- •14. Морфізми груп. Теорема про гомоморфізм груп. Ізоморфізм груп. Теорема Келі.
- •15. Поняття кільця, поля. Види кілець. Кільце квадратних матриць, кільце класів лишків, кільце многочленів.
- •16. Поле. Характеристика поля. Поле раціональних дробів. Побудова скінчених полів з допомогою фактор-кілець.
- •17 . Визначники. Ранг матриці
12. Зведення квадратичних форм до канонічного виду.
Якщо квадратичну форму звести, за допомогою лінійного перетворення, то отримаємо квадратичну форму від нових змінних з іншими коефіцієнтами.
Теорема. Будь-яку квадратичну форму за допомогою невиродженого лінійного перетворення змінних можна звести до канонічного вигляду.
Звести
квадратичну форму до канонічного виду
можна методом
Лагранжа.
Ідея цього методу полягає в послідовному
виділенні повних квадратів по кожній
змінній в квадратичній формі. Для
виділення повного квадрату по змінній
необхідно, щоб в квадратичній формі
був присутній вираз з квадратом цієї
змінної. Якщо в квадратичній формі нема
членів з квадратами змінних, то
застосовують спеціальне невироджене
перетворення змінних так, щоб в
квадратичній формі утворилися члени з
квадратами змінних. Так, якщо всі
,
але
для деяких номерів
і
,
то застосувавши невироджене лінійне
перетворення змінних
при
,
отримаємо, що член
квадратичної форми набуде вигляду
,
це означає, що в квадратичній формі
отримаємо члени з квадратами по змінній
і
.
Ці члени, не можуть з іншими членами
форми скоротитися, так як кожний інший
її член міститься в
при
.
Таким чином, в квадратичній форма
є члени із змінними в квадраті. Нехай в
квадратичній формі
є член з квадратом змінної
,
тобто
.
Згрупуємо в
всі члени, які містять
,
і доповнимо їх суму до повного квадрату.
Тоді отримаємо, що
де
–
квадратична форма від змінних
.
Введемо
нові змінні
,
,…,
. Для нових змінних квадратична форма
набуде
вигляд
.
З квадратичною формою
можна поступити аналогічно. Через
крок ми прийдемо до канонічної форми
.
Нехай
–матриця
послідовно виконаних відображень
змінних;
–матриця
квадратичної форми,
–діагональна
матриця отриманого канонічного вигляду.
Тоді формула
набуває вигляд
.
Нехай
квадратична форма
зведена до канонічного вигляду
Виконаємо
додаткові лінійні перетворення змінних
.
В результаті квадратична форма набуде
вигляду
.
Такий вигляд квадратичної форми називають
нормальним
виглядом.
13. Поняття групи, підгрупи. Циклічні групи. Фактор-група.
Поняття групи, підгрупи.
Групоїд — це множина з однією визначеної в ній бінарною операцією.Множина із заданою в ній бінарною асоціативною операцією н6азивається півгрупою.Півгрупа з одиничним елементом називається моноїдом. Моноїд, в якому введена операція множення, називається мультиплікативним; моноїд, в якому введена операція додавання,— адитивним. Моноїд, всі елементи якого оборотні, називається групою.
Групою
називається
непорожня множина
,
в якій виконуються такі аксіоми:
в множині
задана бінарна операція:
введена операція є асоціативною:
множина володіє єдиним одиничним елементом:
для кожного елемента множини в цій же множині існує до нього обернений :
.
Якщо задана в групі операція є комутативною, то група називається комутативною ( абелевою ). За аналогією до моноїда, група за множенням називається мультиплікативною.
Підгрупою групи називається підмножина цієї групи, яка сама утворює групу по відношенню до тієї ж операції, яка задана в групі.
Перевірка
того, чи задана підмножина
групи
утворює її підгрупу включає:
чи міститься в результат бінарної операції елементів із ;
чи містить обернені до будь-яких своїх елементів.
Циклічні групи.
Важливим прикладом підгрупи є циклічні підгрупи.
Нехай
–деяка
група,
–один
з її елементів. Позначимо символом
підмножину групи
,
яка складається з усіх степенів елемента
.
Підмножина
утворює підгрупу групи
,
оскільки:
множення не виводить за межі елементів виду
:
;існує нейтральний елемент
;для всіх елементів
.
Підгрупа , яка складається із всіх степенів елемента групи , називається циклічною підгрупою групи , породженою елементом .
Можливі
два випадки:1) усі степені елемента
є різними елементами групи
.
При цьому елемент
називається елементом нескінченного
порядку;2) серед степенів елемента
є рівні між собою, тобто
при
.
Як правило, цей випадок має місце у
скінченній групі
Мінімальний
додатній показник елемента
,
при якому
,
називається порядком елемента
,
а сам елемент
–елементом
-го
порядку.
Якщо
є елементом
-го
порядку, то породжена ним циклічна
підгрупа
складається з
елементів.
Озн. Група називається циклічною, якщо вона складається з степенів одного із своїх елементів (тобто, якщо вона співпадає з будь-якою своєю підгрупою ). Елемент називається твірним елементом циклічної групи = .
Кожна
циклічна група є комутативною, оскільки
.
Теорема 1. Кожна нескінченна циклічна група ізоморфна адитивній групі цілих чисел.
Доведення.
Нехай
–циклічна
група, породжена елементом
.
Доведемо, що
.
Поставимо у відповідність елементу
групи
ціле число
:
.
Тоді із того, що
,
випливає, що
.
Отже,
–гомоморфізм.
Аналогічно доводиться і навпаки. Отже,
–ізоморфізм.
Теорема 2. Кожна скінченна циклічна група порядку ізоморфна мультиплікативній групі коренів -го степеня з одиниці.
Доведення.
Нехай
–
скінченна циклічна група порядку
.
Поставимо у відповідність кожному
елементу
цієї групи елемент
:
,
де
– перший з коренів із одиниці. Тоді із
того, що
,
,
випливає
,
.
Звідки випливає, що
–гомоморфізм.
Аналогічно доводиться і навпаки. Отже,
–ізоморфізм.
Теореми 1,2 показують, що всі циклічні групи по суті вичерпуються адитивною групою цілих чисел і мультиплікативною групою коренів -го степеня з одиниці.
Теорема 3. Кожна підгрупа циклічної групи сама циклічна.
Доведення.
Нехай
–довільна
циклічна група з твірним елементом
,
–деяка
її підгрупа
(не одинична, бо одинична підгрупа завжди
циклічна). Виберемо в підгрупі
найменший
із додатніх степенів елемента
.
Нехай ним буде
–мінімальне.
Покажемо, що він є твірним елементом
підгрупи
,
яка буде циклічною. Нехай довільний
елемент
.
Тоді
,
де
.
В цьому випадку в підгрупі
буде міститися елемент
,
який менший за
,
що неможливо, крім
.
Таким чином,
.
Отже, довільний елемент
підгрупи
є степенем
.
Це означає, що підгрупа
циклічна з твірним елементом
.
Фактор-група.
Нехай
–
довільна нормальна підгрупа групи
.
Оскільки кожний лівий суміжний клас
групи
за нормальною підгрупою
збігається з правим суміжним класом
,
то говоритимемо тільки про суміжні
класи групи
за нормальною підгрупою
.
Суміжний
клас
,
породжений елементом із
,
позначаємо
.
Введемо в множині суміжних класів
операцію множення (як множення деяких
підмножин групи
).
Нехай
,
.
Розглянемо добуток
.
Таким
чином, добуток двох суміжних класів
групи
за нормальною підгрупою
є суміжним класом
за
.
Для знаходження добутку двох класів
за
треба в кожному із цих класів вибрати
по одному представнику
і
взятий той суміжний клас, до якого
належить добуток
вибраних представників.
Теорема.
Множина суміжних класів групи
за нормальною підгрупою
утворює мультиплікативну групу, яку
називають фактор-групою
групи
за нормальною підгрупою
і позначають
.
Доведення:
а) асоціативність множення суміжних класів випливає із асоціативності множення підмножин групи;
б)
суміжний клас
відіграє роль одиничного суміжного
класу. Дійсно, для будь-якого
:
1)
;
2)
в) для
кожного суміжного класу
існує
обернений суміжний клас
.
Дійсно,
;
.
Отже,
.Теорему
доведено.
Властивості фактор-групи.
Кожна фактор-група комутативної групи є комутативною.
Доведення.
.
Розглянемо фактор-групу
,
елементами якої будуть
.
.
Кожна фактор-група циклічної групи теж циклічна.
Доведення.
Нехай
–циклічна
група, породжена елементом
,
тобто
.
Розглянемо фактор-групу
:
.
Оскільки
циклічна, то
.
Звідси
.
Отже,
–циклічна
фактор-група, породжена елементом
або
.
Порядок будь-якої фактор-групи скінченої групи є дільником порядку цієї групи.
Кількість суміжних класів, які утворюються при розбитті групи за підгрупою , називається індексом підгрупи в групі . Іншими словами, індекс підгрупи в групі є порядком фактор-групи .
