3. Загальний порядок укладення господарського договору. Укладення господарських договорів на біржах, аукціонах та за конкурсом.

Укладання господарського договору - це зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше господарюючих суб'єктів щодо вироблення умов договору, які відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору як правового акта.

Особливістю господарських договорів є те, що при їх укладанні застосовуються певні техніко-юридичні процедури, тобто порядок висловлення пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття її (акцепту) значною мірою формалізований.

Законодавством України (статті 153-158 ЦКУ) встановлено загальний порядок укладання будь-яких цивільних договорів (незалежно від їх видів), який стосовно господарських договорів діє тоді, коли сторони вільно укладають господарські договори: на біржових торгах, ярмарках, аукціонах тощо. При цьому пропозиція укласти договір має бути чітко висловлена і виражати справжній намір господарю-ючого суб'єкта вступити в договір. Пропозиція вважається достатньо визначеною, коли в ній зазначено всі істотні умови договору або порядок їх визначення.

Договір визнається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо його істотних умов, а також всіх умов, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Коли пропозицію укласти договір зроблено із зазначенням строку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо особа, яка зробила пропозицію, одержала від іншої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Другою особливістю укладання господарських договорів є доарбітражне врегулювання розбіжностей, що виникають при цьому. Такі розбіжності між підприємствами, організаціями розглядають керівники чи заступники керівників підприємств та організацій або за їх уповноваженням інші особи.

За наявності заперечень щодо умов договору підприємство чи організація, які одержали проект договору, складають протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та в 20-денний строк надсилають іншій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Підприємство, організація, які одержали протокол розбіжностей, зобов'язані протягом 20 днів розглянути його, вжити заходів до врегулювання розбіжностей з другою стороною, включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк на вирішення арбітражного суду.

Якщо підприємство чи організація, які одержали протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні, не передадуть розбіжностей, що залишились неврегульованими, на вирішення арбітражного суду в зазначений строк, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. В інших випадках договір вважається неукладеним.

Описаний порядок доарбітражного врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні господарських договорів, визначений ст. 10 Арбітражного процесуального кодексу України. Він є загальним і підлягає додержанню сторонами, якщо інший (спеціальний) порядок не встановлено чинним на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин (ст. 5 АПКУ). Отже, третьою особливістю укладання господарських договорів є те, що законодавство передбачає спеціальні порядки укладання господарських договорів окремих видів. Суть їх полягає в тому, що форми, строки укладання таких договорів та ін. регулюються нормами кодексів, статутів, правил та положень про конкретні види господарських договорів.

Ст. 185. Особливості укладання господарських договорів на біржах, ярмар­ках та публічних торгах 1. До укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Укладення господарських договорів у конкурентний спосіб (на торгах) відрізняється від загального порядку укладення господарських договорів, передбаченого ст. 181 ГК. Норма аналогічного змісту міститься в ст. 650 ЦК, згідно з якою особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

На цей час чинним законодавством України не використовується інтегроване легальне визначення торгів як конкурентного способу встановлення договірних відносин, через що як синоніми вживаються терміни «публічні торги», «аукціон», «конкурс», «тендер» тощо.

Правова регламентація порядку укладання договорів здійснюється через спеціальні нормативні акти, які регулюють не окремі види господарсько-договірних зобов'язань, а орга­нізацію та проведення біржової торгівлі, аукціонів та конкурсів.

Конкурси та аукціони — це особливі організаційні заходи, метою яких є укладення договорів на найбільш вигідних для продавця умовах. Найбільш широко аукціон застосовується як спосіб продажу майна з публічних торгів покупцю, який запропонує найбільшу ціну.

Аукціон — спосіб публічного, почергового продажу товарів на основі конкурсу покупців; спеціалізований ринок з аукціонного продажу певного різновиду товарів, який функціонує постійно або періодично. Аукціонний продаж може бути примусовим, організованим для ре­алізації майна несправного боржника, та добровільним, який організований самим продав­цем чи здійснюється ним через організацію, спеціально на те уповноважену.

Шляхом проведення конкурсу можуть укладатися господарські договори різного виду (купівлі-продажу майна в процесі приватизації, закупівлі товарів, робіт, тощо).

У чинному законодавстві відсутня єдина класифікація конкурсів, через що в окремих нормативно-правових актах використовується різна термінологія та визначення. Так, відповідно до Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» торги (тендер) — це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі в одного учасника), встановленими цим Законом. Різновидами торгів (тендеру) відповідно до зазначеного Закону є відкриті торги, торги з обмеженою участю та двоступеневі торги.

Чинне українське законодавство про торги має каузальний характер і розвивається екс­тенсивно, оскільки постійно зростає кількість підзаконних нормативних актів, які регулю­ють проведення аукціонів та конкурсів на укладання договорів різного виду.

Публічні торги, що проводяться при зверненні стягнення на майно боржни­ка, відбуваються у формі аукціону, що передбачено Положенням про порядок проведенняаукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим постановою КМУ від 22 грудня 1997 року № 1448. Особливість таких торгів полягає в тому, що вони проводяться не з ініціативи власника майна (або уповноваженого ним органу), а лише з підстав, передбачених чинним законодавством. Умовами дійсності торгів є: 1. належний суб'єктний склад торгів; 2. належний об'єкт торгів. На торгах не може пропонуватися майно, що виключено з господарського обігу, або яке не може бути предметом купівлі-продажу у випадках, передбаче­них законодавством, у тому числі і на аукціоні, конкурсі. 3. Дотримання встановленого порядку проведення торгів (конкурсу, аукціону), який ви­значається спеціальними законодавчими актами.

Важлива роль у регулюванні порядку укладання господарських договорів на біржах від­ведена локальним нормативним актам бірж — статутам бірж, правилам біржової торгівлі, що затверджуються біржами, правилам реєстрації біржових угод тощо.

Ярмарок не є різновидом торгів. Оптовий ярмарок організовується на тимчасовій основі в місці, доступному для всіх товаровиробників, підприємств, що займаються оптовою торгівлею, (продавців) і покупців, де між ними укладаються договори купівлі-продажу (поставки) товарів, встановлюються господарські зв'язки. Загальна мета ярмарку — створення належних умов для багатосторонніх контактів продавців і покупців, сприяння розширенню торгівлі, встановленню ділових зв'язків між виробниками і споживачами. Отже, ярмарок як різновид роздрібного та оптового продажу товарів за своєю природою не є організаційним заходом, призначеним для укладення договорів у конкурентний спосіб.