- •Право як суспільна наука
- •Історичний аспект походження правознавства
- •Сутність держави та її характерні ознаки
- •Функції держави
- •Структура та механізм держави
- •Поняття форми держави; 7) Форми правління
- •8) Форми державного устрою
- •Форми політичного режиму
- •Головні ознаки правової держави
- •Специфіка Конституції як Основного Закону держави
- •Види конституцій
- •Обов’язки громадянина України
- •Безпосередня та представницька демократія на Україні
- •Виборче право та його структура
- •Принципи виборчого права на Україні
- •Виборча система
- •Референдум як форма демократії
- •Суб’єкти та об’єкти адміністративно-правових відносин
- •Поняття адміністративний проступку
- •Види адміністративних стягнень
- •Суб’єкти та об’єкти цивільно-правових відносин
- •Види цивільних договорів
- •Спадщина як феномен цивільного законодавства
- •Особливості та специфічні риси кримінального законодавства
- •Поняття трудового договору
- •Види трудових договорів
- •Підстави розірвання трудового договору
- •Трудова дисципліна та заходи щодо її порушення
- •Час відпочинку Перерва для відпочинку і харчування
- •Щорічні відпустки
Виборча система
Під виборчою системою України розуміють передбачений законодавством загальний порядок формування представницьких органів держави. При цьому за порядком визначення результатів виборів розрізняють мажоритарну, пропорційну та змішану виборчу систему.
При мажоритарній виборчій системі застосовується такий порядок визначення результатів виборів, коли мандати до представницьких органів (один або кілька) від округу одержують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі решта вважаються необраними.
При пропорційній виборчій системі застосовується порядок визначення результатів виборів, коли мандати до представницьких органів розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, зібраних кожною з них у межах виборчого округу.
При змішаній виборчій системі застосовується такий порядок визначення результатів виборів, коли мандати до представницьких органів розподіляються шляхом поєднання мажоритарної та пропорційної виборчої системи у рівних долях чи з перевагами якоїсь із них.
Референдум як форма демократії
Народне волевиявлення в Україні здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.
Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.
Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Виборцям гарантується вільне волевиявлення.
Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.
Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Референдум – це голосування населення всієї держави (загальнодержавний референдум) або певної частини її населення (місцевий референдум) з метою вирішення найважливіших питань державного та суспільного життя.
Розрізняють імперативний і консультативний, конституційний і законодавчий, обов’язковий і факультативний референдуми.
Відповідно до ст. 73 Конституції України, виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.
Суб’єкти та об’єкти адміністративно-правових відносин
Адміністративним правом регулюються суспільні відносини, що виникають, змінюються і припиняються у сфері державного управління.
Особливостями відносин, що складають предмет адміністративного права, є такі:
виникають у результаті державної владно-управлінської діяльності;
суб’єктом таких відносин є виконавчо-розпорядчий орган;
їх виникнення, зміна чи припинення є результатом свідомої, вольової, цілеспрямованої діяльності.
Суб’єктами адміністративних правовідносин можуть бути: Президент України, державні органи виконавчої влади, державні службовці, громадяни України, іноземці й особи без громадянства, система місцевого самоврядування, об’єднання громадян тощо.
Об’єктом адміністративних правовідносин є сама управлінська діяльність у сфері державного управління.
