Частина 2

2.1 Можна виокремити дві основні моделі інноваційного про­цесу. Перша — це модель дифузії нововведення на макро-рівні в межах всієї економіки.

Дифузія — ц поширення вже колись опанованої і використовуваної іннова­ції в нових умовах або нових галузях виробництва, у нових країнах. Унаслідок дифузії зростає кількість як виробників, так і споживачів.

Головною метою при цьому є оцінка чинників середовища, які сприяють поширенню інновацій серед більшої кілько­сті виробників, компаній, організацій чи гальмують його. Ви­никає проблема взаємодії нововведення з відповідним соці­ально-економічним оточенням, суттєвим елементом якого є конкуруючі технології, товари. На швидкість поширення (ди­фузії) інновацій мають великий вплив інноваційна політика держави, існування адекватної інформаційної бази, механіз­мів функціонування науки та її зв'язків з виробництвом, форми прийняття законодавчих рішень з питань нововведень, спо­собів передавання інформації, механізмів стимулювання інно­ваційної діяльності, накопичений досвід упровадження ново­введень.

Друга модель поширення інновацій характеризує внутріш-ньоорганізаційний шлях нововведення в окремо взятій фірмі (підприємстві) чи організації.

Упровадження інновації є завжди складним процесом для будь-якої організації, що зумовлюється невизначеністю, яка пов'я­зана із самим нововведенням: недостатньою інформацією про нього і його прибутковість, особливо на ранніх стадіях дифузії. Оцінити відносні переваги інновацій на ранній фазі їх дифузії особливо важко тоді, коли мова йде про радикальні нововведен­ня. Тому значна кількість виробників, як свідчить практика, не завжди йдуть на ризик і віддають перевагу зниженню витрат ви­робництва за рахунок використання ресурсозберігаючих техно­логій та модернізації продукції.

До основних видів нововведення на підприємстві можна від­нести інновації продукції; технологічних процесів; персоналу; управлінської діяльності.

Основу інноваційної політики на промислових підприємст­вах різних галузей становлять саме інновації продукту. Вони є вирішальними з точки зору призначення підприємства — забез­печувати певні потреби суспільства. Але необхідно враховувати при цьому зв'язок з іншими видами інноваційної діяльності, бо продуктові інновації спричиняють нововведення технологічні, персоналу та управлінської діяльності. Останні, у свою чергу, забезпечують успішну та ефективну реалізацію продуктових ін­новацій.

2.2 Відповідь : а) замінити директора МП «Руслан», порадившись із головними спеціа­лістами, хто з колективу має необхідні якості?

Розв”язок № 22 Частина 1

1.2 Розрахунок зваженої оцінки критеріїв за методом sрасе для підприємства

Критерії	Оцінка, балів	Вага	Зважена оцінка, балів
Фінансова сила підприємства – ФС			8,4
рентабельність вкладеного капіталу	9	0,4	3,6
стабільність отримання прибутку	8	0,3	2,4
ліквідність	8	0.3	2,4
Конкурентноздатність підприємства –КП			2,3
частка підприємства на ринку	1	0,5	0,5
можливості активного впливу на рівень цін і витрат	2	0,3	0,6
рентабельність продажу	6	0.2	1.2
Привабливість галузі – ПС			6,3
характеристика конкурентної ситуації	7	0,3	2.1
стадія життєвого циклу галузі	6	0,4	2,4
залежність розвитку галузі від кон іонктури	6	0,3	1,8
Стабільність галузі –СТ			3,0
тривалість життєвого циклу галузі	5	0.4	2.0
ступінь інновативності галузі	1	0,4	0,4
маркетингові та рекламні можливості	3	0,2	0.6

У прикладі, наведеному у таблиці, зважена оцінка фінансової сиди підприємства досить висока - 8,4 балів. Непогане значення має також показник привабливості галузі - ПС, який дорівнює 6,3 балів. Разом з тим, оцінки стабільності галузі та конкурентноздатності підприємства є низькими – 3,0 і 2,3 бали відповідно.

На наступному етапі отримані результати позначаються на прямокутній системі координат, в якій кожна половина осей х і у відображає відповідну групу критеріїв

Для того, щоб визначити вектор рекомендованої стратегії, потрібно знайти координати точки Р (х, у) за формулами:

х = ПС – КП; у = ФС – СТ

У прикладі ці координати дорівнюють:

Умовні позначення:

ФС – фінансова сила підприємства; КП – конкурентноздатність підприємства;

ПС – привабливість сектора (галузі); СТ – стабільність сектора (галузі)

Рисунок 1 Побудова вектора рекомендованої стратегії за методом SРАСЕ.

х = 6,3 - 2,3 = 4,0

у = 8,4 -3,0 = 5,4

Отже, в системі координат, зображеній на рисунку, потрібно відкласти точку Р (4; 5,4) у правому верхньому квадранті. З'єднавши цю точку з початком координат, отримуємо вектор, який вказує на рекомендований вид стратегії.

Отже, згідно рекомендацій, отриманих за допомогою методу SРАСЕ, підприємство повинно дотримуватися агресивної стратегії, тобто намагатися захоплювати нові ринки збуту, збільшувати виробництво, знаходити нових партнерів, дистрибуторів і клиєнтів. Становище підприємства на ринку дозволяє активно інвестувати кошти у розвиток, намагаючись збільшити свою частку ринку.