38. Налагодження ефективного контакту

1. Рапорт

Глибоке почуття взаємної довіри і легкості, яке сприяє хорошому контакту та досягненню спільно визначеної мети, називають рапортом. По суті це динамічне утворення, яке виникає в процесі комунікації і характеризується підвищенням рівня взаєморозуміння людей, узгодженням їх взаємодії. Рапорт складається з двох фаз: підстройка та ведення.

2. Підстройка: фокус уваги та калібрування

Спостереження є центральним компонентом діяльності консультанта. Він не тільки помічає характерні реакції партнера, але й свідомо їх сканує, аби яскравіше відчути те, про що йдеться.

Калібрування - це процес, за допомогою якого консультант здійснює підстройку до несловесних сигналів клієнта, котрі свідчать про особливості його актуального стану.

Точне калібрування вимагає сенсорної чутливості, тобто здатності помічати зміни (навіть дуже дрібні і, на перший погляд, несуттєві) в таких елементах, як: положення тіла, повороти голови та інших частин тіла, жести та вираз обличчя, мімічні рухи, дрібні рухи очей, зміни величини зіниць та вологості очей, характерні рухи губ та брів, колір шкіри, дихання, гучність та інші якості голосу, наголоси і темп мовлення тощо.

3. Сутність підстройки

Підстройка або приєднання - це встановлення і підтримання рапорту з клієнтом упродовж певного проміжку часу шляхом вживання в його реальність через його невербальні прояви, емоції, думки, побажання. Технологічно це виглядає як акуратне, ненав'язливе, часто завуальоване, приховане повторення основних поведінкових патернів співрозмовника.

4. Робота з сенсорними модульностями

Уважно вслухаючись у розповідь клієнта,

консультант намагається вповити особливості стилю його мовлення, найбільш уживані слова, фрази, вирази, звороти, якими невдовзі свідомо починає користуватись, і в такий спосіб непомітно для клієнта відтворює особливості його мовлення. Інтегруючи сигнальні слова, поведінкові реакції та патерни руху очей під час спілкування, консультант має можливість віддзеркалити людині те, що їй в собі вловити дуже важко.

5. Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі

Практик знає, що не все продемонстроване клієнтом є

однаково важливим і тому, пересіюючи інформацію через сито своєї інтуїції, він консолідує її в психологічні ключі, тобто „індикатори дійсних і потенційних вогнищ труднощів, пов'язаних з основними скаргами"

39.Поняття про рапорт

Глибоке почуття взаємної довіри і легкості, яке сприяє хорошому контакту та досягненню

спільно визначеної мети, називають рапортом. По суті це динамічне утворення, яке виникає

в процесі комунікації і характеризується підвищенням рівня взаєморозуміння людей,

узгодженням їх взаємодії. Рапорт розвивається у випадку, коли внутрішні світи двох особистостей співзвучні один одному, або, принаймні, між ними не виникає конфліктне напруження.

Якщо між людьми хороший рапорт, вони ніби повторюють жести, міміку один одного, так що збоку їх спілкування нагадує злагоджений танець, в якому на деякий час втрачається відчуття того, хто є

ініціатором певних дії, а хто їх лише повторює. Важко сказати, що виникає спочатку,

синхронізація поведінки чи почуття довіри і взаєморозуміння. Однак можна припустити, що

рапорт складається з двох фаз: підстройка та ведення.

Щоб створити рапорт, консультант насамперед повинен бути у рапорті з самим собою, тобто налаштуватися на роботу, мати відповідний ресурсний стан, бути конгруентним самому собі та ситуації.

Консультант, готуючись до консультації, має потурбуватись в першу чергу про свій

робочий стан (залишити за порогом власні злободенні турботи, мати врівноважений емоц.стан, чітке мислення, почуватись вільно та спокійно, відчувати доброзичливість до людей, любов до

обраної справи, усвідомлювати свій творчий потенціал).

Рапорт - необхідна умова співробітництва та ефективної консультативної взаємодії. Нині

говорять про досить перспективний метод консультування, в основі якого лежить вміння консультанта сприймати клієнта через себе. Налаштовуючись на себе як на чутливий інструмент на свідомому і несвідомому рівні, консультант аналізує не стільки актуальний стан клієнта, скільки свої власні відчуття щодо нього, що суттєво доповнює досліджувану картину.