96. Атмосферне повітря як об’єкт правової охорони

Відповідно до ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» атмосферне повітря - це життєво важливим компонентом навколишнього природного середовища, що являє собою природну суміш газів, що знаходяться за межами житлових, виробничих та інших приміщень.

Особливості атмосферного повітря:

• атмосфероохоронне законодавство не встановлює право власності на атмосферне повітря;

• в кількісному вимірі не враховується, водночас нормативно закріплено державний облік шкідливих викидів в атмосферне повітря;

• нормативно встановлена дозвільна система викидів забруднюючих речовин в атмосферу, що породжує відповідні правові наслідки;

• в атмосфероохоронному законодавстві переважають охоронні норми.

Функції атмосферного повітря:

• біологічна

• економічна (використання АТ у виробництві як сировинного матеріалу; просторове середовище для повітряного транспорту).

Законодавство:

• Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979 року;

• Конвенція про охорону озонового шару 1985 року;

• Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар 1987 року;

• Закон України “Про охорону атмосферного повітря”;

• Закон України Про охорону навколишнього природного середовища;

• Закон України “Про екологічну експертизу”

• Закон України “Про екологічну мережу України”

• Закон України “Про загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами” та ін.

• Постанова КМУ “Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря”;

• Постанова КМУ “Про затвердження Порядку ведення Державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря”;

• Інструкція Про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин;

97. Правові заходи охорони атмосферного повітря

Охорона атмосферного повітря — це система заходів, пов’язана із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.

Система правових заходів:

• дозвільного

• попереджувального

• контрольного

• стимулюючого (заохочення та відповідальність)

• поновлювального

• заборонного характеру.

Заходи дозвільного характеру. Отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Відповідно до ст. 11 ЗУ “Про охорону АТ”, Постанови КМУ 13.03.02 “Про затвердження Порядку поводження і видачі дозволів на провадження діяльності, пов’язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях — викиди можуть здійснюватися тільки після отримання дозволу за наявності позитивного висновку Міністерства охорони здоров’я, а також РМ АРК, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Дозволи видаються за умов:

• неперевищення протягом терміну дії дозволу встановлених нормативів екологічної безпеки;

• неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин;

• дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

Також до цієї групи відносяться отримання дозволів на експлуатацію устаткування з визначеними рівнями впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря.

Заходи попереджувального характеру.

• планування, стандартизація (ст. 4 ЗУ “Про охорону атмосферного повітря”);

• нормування (ст. 5 ЗУ “Про охорону атмосферного повітря”);

• проектування, будівництво, реконструкція підприємств та інших об’єктів, які впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря (ст. 23 ЗУ “Про охорону атмосферного повітря”);

• встановлення санітарнозахисних зон (ст. 24 ЗУ “Про охорону атмосферного повітря”);

• державна санітарно-гігієнічна експертиза екологічна (ст. 25 ЗУ “Про охорону атмосферного повітря”),

• державний облік об’єктів, які справляють або можуть справляти шкідливий вплив, а також облік видів та обсягів забруднюючих речовин;

• облік ступенів впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря (ст. 31 ЗУ “Про охорону атмосферного повітря”);

• моніторинг у галузі атмосферного повітря (ст. 32 ЗУ “Про охорону атмосферного повітря”).